15 грудня 2021 р.                                                                                    м. Чернівці

                                                                         

 Місце проведення он-лайн засідання: м. Чернівці, зал засідань БУВР Пруту та Сірету за допомогою додатку Google Meet, модератор зустрічі голова Басейнової ради Пруту та Сірету Мирослав Заячук.

Час проведення засідання: з 11:00 по 13:20.

Час початку реєстрації учасників засідання: 10:00

Час закінчення реєстрації учасників засідання: 11:00

        Прийняли участь: 23 особи  (з правом голосу) з 33 членів Басейнової ради, що складає 69,7 % із загальної кількості членів ради.

                 

 

1. Про стан взяття на баланс ГТС на водних об’єктах, що розташовані на допливах річки Сірет та наявних паспортах і договорах оренди на них.  

2. Розгляд розділу Плану управління «Економічний аналіз водокористування суббасейнів Пруту та Сірету».

3. Розробка проєктів водоохоронних зон у суббасейнах річок Прут та Сірет відповідно до чинного законодавства України.

4.  Основні проблеми малих річок в суббасейнах Пруту та Сірету та шляхи їх вирішення.

5. Різне.

 

Голова Басейнової ради Пруту та Сірету Мирослав Заячук запропонував для ефективної роботи засідання Басейнової ради наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 10 хв.

- для виступу і дебатів – до 5 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

Разом з тим проінформував присутніх про зміни в складі Басейнової ради, зокрема у зв’язку з виробничою необхідністю та за згоди Товарницького Василя Фоковича до складу Басейнової ради Пруту та Сірету від Національного природного парку «Вижницький» делеговано Стратія Віталія Івановича – заступника директора з наукової роботи.

Члени Басейнової ради одноголосно погодились із запропонованим порядком денним, регламентом роботи засідання та внесеною зміною до складу ради.          

 

         СЛУХАЛИ: Людмилу Чопюк – начальника відділу водного кадастру та моніторингу вод  Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, яка проінформувала присутніх, що проведено інвентаризацію ГТС із визначенням їх власника та технічного стану, оцінку господарської вартості ГТС на водних об’єктах, сільськими, селищними, міськими радами ГТС взято на баланс та укладено договори на їх оренду з орендарями, яким були передані земельні ділянки водного фонду з розташованими на них водними об’єктами.   

Станом на 01.12.2021 року укладено 40 договорів оренди ГТС та розроблено 40 паспортів водних об’єктів. З  огляду на зміни в законодавстві України,  відповідно до яких розпорядниками земель водного фонду за межами населених пунктів стали територіальні громади,  які зацікавлені в отриманні додаткових коштів до бюджету громад, в Чернівецькій області створено обласну комісію по інвентаризації водних ресурсів, лісових ресурсів, об’єктів державної та комунальної власності. За результатами інвентаризації та з метою поповнення бюджетів громад буде продовжено роботу щодо укладення договорів оренди на водні об’єкти та їх гідротехнічні споруди. 

          - інформацію щодо стану взяття на баланс ГТС на водних об’єктах, що розташовані на допливах річки Сірет та наявних паспортів і договорів оренди на них прийняти до відома.

- Басейновому управлінню водних ресурсів  річок Прут та Сірет підготувати звернення до об’єднаних територіальних громад щодо стану виконання робіт по взяттю на баланс гідротехнічних споруд.

 

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

 

 

СЛУХАЛИ: Людмилу Чопюк – начальника відділу водного кадастру та моніторингу вод  Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, яка

ознайомила членів ради з детальною інформацією щодо результатів розробки розділу 6 Плану управління річковими суббасейнами Пруту та Сірету «Економічний аналіз водокористування». Зазначено, що валовий регіональний продукт (ВРП) суббасейнів Пруту та Сірету у 2019 році становив  61,6 млрд. грн.. Динаміка всього показника протягом усього досліджуваного періоду 2015-2019 рр. демонструє тенденцію до зростання із різними темпами в різний період – найвищі темпи зростання ВРП спостерігалися у 2017 році, тоді як у 2019 році темпи скоротилися. Для оцінки соціально-економічного значення води для секторів економіки застосовано ранжування водокористувачів за 5 показниками, які адаптовані до рекомендацій методології:

Прогноз потреб води загалом в межах суббасейнів та за основними галузями       економіки здійснюється на період дії Плану управління річковим басейном (до 2030 року) за трьома сценаріями – реалістичний, оптимістичний та песимістичний.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

 

СЛУХАЛИ: Ігоря Абрам’юка – молодшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук відділу іхтіології та гідробіології річкових систем Інституту гідробіології  НАН України, який повідомив, що водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. До складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України “Про землеустрій” і “Про регулювання містобудівної діяльності”, зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега, а також цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар'єрів, струмків тощо.

Прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 88, 89 та 90 Водного кодексу України.

- інформацію прийняти до відома.

- Басейновому управлінню водних ресурсів річок Прут та Сірет направити листи до органів місцевого самоврядування щодо необхідності проведення робіт по  встановленню та винесенню в натуру прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

СЛУХАЛИ: Оксану Гунчак – провідного гідротехніка технічного відділу Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, яка зазначила, що в останні роки спостерігається погіршення екологічного стану малих річок, а саме замулення, забруднення, засмічення та заростання русел. Подальшу деградацію річкових екосистем можуть зупинити лише комплексні заходи. «Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», затвердженою Законом України від 24.05.2012 № 4836-VI та «Комплексною програмою розвитку водного господарства та протипаводкового захисту в Чернівецькій області до 2021 року» передбачені заходи з «Відродження малих річок». Відповідальним виконавцем є місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування за кошти місцевого бюджету. Розмір виділених коштів з місцевих бюджетів на заходи з відродження малих річок становить менше 10% від запланованих. Кожній територіальній громаді пропонується розробити свою місцеву Програму відновлення малих річок щодо розчистки русел, постійного контролю за станом прибережних захисних смуг, створення водоохоронних зон, розробки паспортів, забезпечення вивозу сміття з приватного сектору та інше. Також з метою впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом органи місцевого самоврядування повинні брати участь у підготовці планів управління річковими басейнами та управління ризиками затоплення і сприяти їх виконанню.      

         - інформацію про основні проблеми малих річок до прийняти відома.

         - секретаріату Басейнової ради Пруту та Сірету питання щодо виконання заходів «Комплексної програми розвитку водного господарства та протипаводкового захисту в  Чернівецькій області до 2021 року», а саме заходи з «Відродження малих річок» включити до Плану роботи  ради на 2022 рік.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

 

СЛУХАЛИ: Мирослава Заячука – декана географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Голову Басейнової ради Пруту та Сірету, який ознайомив присутніх з проєктом Плану роботи ради на 2022 рік, який було сформовано з урахуванням пропозицій членів ради, а також запропонував наступне засідання провести в травні 2022 року.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

 

СЛУХАЛИ: Костянтина Данько – кандидата географічних наук, завідувача лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, який  презентував  результати розробки Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району річки Дунай на 2023-2030 роки. Плани управління ризиками затоплення розробляються для окремих територій у межах району річкового басейну, які мають високий ризик затоплення та виконуються з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє середовище, культурну спадщину та господарську діяльність. Цілями Плану управління є: уникнення нових ризиків, зниження існуючих ризиків, посилення стійкості, підвищення обізнаності та просування принципу солідарності.

Також була представлена структура Плану управління ризиками затоплення, а саме:

1. Опис району річкового басейну.

2. Опис результатів попередньої оцінки ризиків затоплення.

3. Опис карт загроз та карт ризиків затоплення.

4. Протипаводкова інфраструктура та система прогнозування затоплень і оповіщення населення.

5. Опис цілей управління ризиками затоплення.

6. Опис заходів спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення.

7. Моніторинг виконання Плану управління ризиками затоплення.

8. Транскордонна координація.

9. Координація з Планом управління річковим басейном.

          10. Звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проєкту Плану.

11. Порядок отримання інформації, у тому числі первинної, про оцінку та управління ризиками затоплення.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

 

СЛУХАЛИ: Олексія Худого – доктора біологічних наук, доцента кафедри біохімії та біотехнології Інституту біохімії, хімії та біоресурсів  Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який ознайомив членів ради з результатами науко-дослідної роботи по визначенню референційних умов та розробці типоспецифічних класифікацій для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод суббасейнів Прут та Сірету.

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100% голосів членів, присутніх на зборах.

         

        СЛУХАЛИ: Миколу Романишина – заступника начальника управління-начальника відділу міжнародної технічної допомоги управління міжнародної співпраці Департаменту комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації, який повідомив, що з 1 листопада 2021 року по 31 жовтня 2022 року Україна головуватиме у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону. Затверджено План заходів з реалізації Програми головування, одним з пунктів якого є спільне засідання Національних координаторів та Координаторів   пріоритетних напрямів ЄСДР, яке відбудеться в травні місяці в м. Чернівці.

 

«ЗА» – одноголосно

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» – немає

          Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

           СЛУХАЛИ: Миколу Білоконя – начальника управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, який проінформував членів ради про наявність «Методології запобігання  біологічним загрозам (біоперешкодам) водних екосистем шляхом запровадження природно-штучного біомеліоративного комплексу», що передбачає запровадження відповідних заходів з біологічного очищення та реабілітації  водних об’єктів різних типів та призначення шляхом контрольованого вселення і ротації певних видів  риб-меліорантів в полікультурі та інших  гідробіонтів, за видовими і  віковими показниками, визначеними відповідно до пріоритету прибирання певної біоперешкоди (фітопланктон, синьо-зелені водорості, вища водна рослинність, зоообростання, шкідники тощо), надмірний розвиток якої може створювати загрози  для водної екосистеми.   

 ВИРІШИЛИ:

 

     «ЗА» – одноголосно

     «ПРОТИ» – немає

     «УТРИМАЛИСЬ» – немає

          Рішення прийняте 23 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.