11 листопада 2026 року в Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП) у Рівному відбувся представницький круглий стіл «Партнерство водної галузі, бізнесу та вищої освіти в умовах війни та нових викликів». Захід ініціювало Державне агентство водних ресурсів України.

У круглому столі взяли участь представники органів центральної та місцевої влади, керівництво університету, керівники інститутів, коледжів і кафедр НУВГП, студенти, представники роботодавців та медіа.

Захід став майданчиком для обміну думками, на якому учасники визначили напрями співпраці, сформували спільне бачення майбутнього водної галузі та напрацювали практичні рішення, необхідні для її розвитку, відновлення і модернізації.

З вітальними словами до учасників звернулись ректор НУВГП Віктор Мошинський, Голова Держводагентства України Ігор Гопчак, начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський, заступник голови Рівненської обласної ради Віталій Ундір.

Заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко розповів про розвиток впроваджуваної МОН дуальної освіти та схвально поставився до її підтримки Держводагентством. Серед переваг він назвав те, що студент отримує практичний досвід, перше офіційне робоче місце й заробітну плату ще під час навчання, а держпідприємства, бізнес і регіони забезпечують себе кваліфікованими кадрами та утримують молодь в Україні.

У своєму виступі Ігор Гопчак наголосив, що вода є основою життя, безпеки та економіки, а війна та зміна клімату поглиблюють ризики для водних екосистем і питного водопостачання. Річкові басейни не знають кордонів, тому охорона вод має розглядатися як складова національної, екологічної та міжнародної безпеки. Політика у цій сфері ґрунтується на Водному кодексі України та Водній стратегії України на період до 2050 року. Європейську інтеграцію нашої країни покликане забезпечити виконання Національна програма адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), яка охоплює понад 1600 актів та 1875 завдань. «Європейський підхід передбачає не лише охорону водних ресурсів, а й формування водоефективної економіки, розвиток повторного використання очищених стічних вод, посилення контролю за забруднювачами, цифровізацію моніторингу та впровадження інноваційних технологій», – підкреслив він.

Внаслідок збройної агресії рф проти України системи водозабезпечення, водопостачання та водовідведення зазнають руйнувань і пошкоджень ще з 2014 року. За результатами П'ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб України (RDNA5) на 31 грудня 2025 року прямі збитки галузі зрошення та водних ресурсів становлять 853 млн доларів США, економічні втрати – 1,3 млрд доларів, а потреби у відновленні на 2026–2035 роки – 12,5 млрд доларів. У водопостачанні та водовідведенні збитки сягають 7,8 млрд доларів, а потреби у відновленні й модернізації – 17,5 мільярдів. Особливо тяжкими є наслідки руйнування Каховської ГЕС. «Реалізувати такі завдання лише силами держави або окремих галузевих підприємств неможливо. Потрібне об’єднання фінансових, інтелектуальних, технологічних та кадрових ресурсів», – зазначив Голова Держводагентства.

Саме тому, на думку Ігоря Гопчака, основою розвитку водної галузі мають стати три складові партнерства:

• держава і водогосподарська галузь: влада формує нормативну основу, визначає пріоритети й координує відновлення, а підприємства надають експертизу та формують запит на нові технології й компетентності;

• галузь і бізнес: відновлення інфраструктури потребуватиме інвестицій та інновацій, тож епізодичну взаємодію необхідно замінити довгостроковим партнерством, яке перетворюватиме потреби підприємств на конкретні проєкти;

• галузь і вища освіта: заклади освіти мають стати не лише джерелом кадрів, а й центрами наукової експертизи та інновацій, а підприємства – повноцінними партнерами університетів у підготовці фахівців.

Саме кадри, за словами Ігоря Гопчака, стануть визначальним чинником відновлення. Станом на 1 листопада 2026 року водогосподарська галузь потребує близько 500 фахівців: від оглядачів гідротехнічних об’єктів та інженерів-гідротехніків до ІТ-спеціалістів, юристів, економістів і фахівців із комунікацій. Тому, наголосив він, потрібно посилювати практичну складову навчання, розвивати дуальну освіту та залучати бізнес до розроблення освітніх програм. Держводагентство вже співпрацює з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київським аграрним університетом НААН, розпочинає співпрацю з Уманським національним університетом. А з НУВГП – єдиним в Україні базовим профільним університетом, Держводагентство на сьогоднішньому представницькому заході оновило меморандум від 2021 року про співпрацю.

Керівники інститутів, коледжів і кафедр НУВГП у своїх виступах представили нинішні пропозиції Університету: практика, стажування студентів, залучення практиків до викладання та працевлаштування випускників, а також розвиток дуальної освіти.

Окремий блок присвятили потребам галузі: представники місцевих органів влади та роботодавців розповіли, які фахівці потрібні та якими навичками вони мають володіти. Учасники також обговорили питання прикладних досліджень.

Підсумком заходу стало узагальнене бачення потреб роботодавців і громад у фахівцях та окреслені напрями розвитку дуальної освіти, практик і стажувань студентів. «Наше спільне завдання – сформувати таку модель взаємодії, за якої освіта розуміє потреби виробництва, бізнес інвестує в людський капітал, а водна галузь отримує фахівців і технологічні рішення, необхідні для її розвитку», – підсумував Ігор Гопчак.

На завершення заходу для учасників і гостей було організовано ознайомчу екскурсію Національним університетом водного господарства та природокористування та Рівненським державним гуманітарним університетом. Відвідувачі ознайомилися з освітнім середовищем, матеріально-технічною базою та напрямами діяльності закладів вищої освіти.