23 жовтня 2026 року в Умані відбувся публічний діалог «Трансформація вищої освіти: якість, державна та міжнародна підтримка, відповідність потребам держави й ринку праці».

У заході взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький; заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко, члени Наглядової ради Уманського національного університету, народні депутати України Данило Гетманцев та Олександр Ковальчук, в.о. ректора УНУ Олена Ярошинська, науковці, викладачі та студенти університету.

Учасники обговорили якість освіти, відповідність підготовки фахівців потребам держави й ринку праці, роль державної та міжнародної підтримки в модернізації університетів, а також партнерство освіти, влади й бізнесу в умовах війни та повоєнного відновлення.

Голова Державного агентства водних ресурсів України Ігор Гопчак наголосив, що для Державного агентства водних ресурсів України питання трансформації вищої освіти має практичний вимір. За кожним рішенням у сфері управління водами, відновлення гідротехнічної інфраструктури, захисту населення від паводків, забезпечення водою та адаптації до зміни клімату стоять фахівці – їхні знання, досвід і відповідальність. Відтак сильна система освіти є передумовою ефективного державного управління та відновлення України.

Кадровий потенціал водної галузі Голова Держводагентства назвав стратегічним завданням. Пошкоджена внаслідок загарбницької війни рф водогосподарська інфраструктура й ускладнене водозабезпечення, зміна клімату, посухи, зношеність гідроспоруд і виконання нашою країною євроінтеграційних зобов'язань. Галузі потрібні гідротехніки, гідрологи, фахівці з водопостачання, меліорації, моніторингу, ГІС і цифрового моделювання, які належне теоретично підготовлені та здатні працювати з реальними даними й відповідати за результат. Тому підготовка кадрів для водного господарства – це питання національної безпеки та економічної стійкості.

За його словами, якісна підготовка можлива лише за тісної взаємодії університетів, державних органів і роботодавців. Серед ключових напрямів співпраці – виробнича та переддипломна практика студентів у басейнових управліннях та установах Держводагентства, залучення практиків до викладання, оновлення освітніх програм з урахуванням цифровізації, ГІС, кліматичних ризиків і басейнового управління, а також спільні прикладні дослідження для вирішення конкретних завдань галузі.

Окремо Ігор Гопчак повідомив, що Держводагентство ініціює співпрацю з Уманським національним університетом – для залучення його випускників до роботи в Агентстві та організації студентських практик. «Хочемо, щоб молоді фахівці ще під час навчання знайомилися з реальними завданнями водної галузі, працювали поруч із досвідченими спеціалістами й розуміли, як застосовувати свої знання. Для студентів це можливість отримати практичний досвід і визначитися з професійним шляхом. Для Держводагентства – залучити підготовлених, мотивованих людей», – сказав Ігор Гопчак.

Він запропонував також залучити до співпраці Національний університет водного господарства та природокористування, розподіливши ролі: УНУ – аграрна експертиза, НУВГП – профільні водогосподарські компетентності, Держводагентство – формування запиту на потрібні навички та практичних завдань. Серед очікуваних результатів – оновлені освітні програми, щорічні практики й стажування, спільні науково-прикладні проєкти та кадровий резерв для галузі. Почати, на його думку, варто з консультацій між університетами та Держводагентством, визначення спільних пріоритетів і затвердження плану дій. «Вода – це життя, безпека, економічний розвиток і майбутнє громад, а її раціональне використання та збереження забезпечать компетентні фахівці, підготовлені у співпраці освіти, науки, держави й бізнесу», – резюмував Ігор Гопчак.