Про державний моніторинг вод інформувала Голова Держводагентства Ірина Овчаренко перебуваючи на нараді, що відбулася в приміщенні Ради національної безпеки та оборони України 2 серпня 2019 року. «Початок 2019 року був ознаменований введенням в дію нового Порядку здійснення державного моніторингу вод. Цим Порядком запроваджено європейські підходи у сфері моніторингу вод. Зокрема забезпечено скорочення кількості суб’єктів моніторингу та введено нові досліджувані показники для діагностики реального стану водних масивів. - зазначила Ірина Овчаренко. Також Ірина Овчаренко інформувала, що станом на сьогодні 3 басейнові лабораторії знаходяться в стадії модернізації та оснащення сучасним лабораторним обладнанням. Стан готовності цих лабораторій становить 40%. Приведено приміщення лабораторій у відповідність до ISO-стандартів вже на 60%, вимірювання пріоритетних та специфічних показників та забезпечується розвиток кадрового потенціалу. Одна з цих лабораторій розташовується у Вишгороді на базі Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ облаштовується за кошти держав Євросоюзу. Зокрема, вже підписано угоду про закупівлю обладнання в рамках проекту ЄС «Водна ініціатива +» на суму 350 тис. євро. Лабораторія моніторингу вод на базі Дністровського басейнового управління водних ресурсів, що у Івано-Франківську вже розпочала свою роботу щодо проведення вмісту пріоритетних забруднюючих речовин (30 показників) у районах басейнів річок Дністер, Дунай та Вісла. Лабораторія Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, що у Слав’янську проводить вимірювання вмісту пріоритетних речовин (9 показників) та специфічних (6 показників). За підтримки Донецької військово-цивільної адміністрації планується оснастити лабораторію новим сучасним обладнанням, що дозволить проводити вимірювання вмісту забруднюючих речовин за 45 пріоритетними показниками. «Разом з цими вагомими кроками є ще над чим працювати, зазначила Ірина Овчаренко, зокрема продовжувати узгоджувати нормативно-правову базу щодо ведення моніторингу довкілля, осучаснювати систему моніторингу меліорованих земель, вирішувати фінансові питання щодо подальшої роботи вимірювальних лабораторій та ін.»