Забороняти чи не забороняти фосфати?

опубліковано 06.11.2019 09:42

На це питання сьогодні, 5 листопада, у рамках панельної дискусії «Незаборонені фосфати – загроза для річок» намагалися знайти відповіді провідні стейкхолдери у водній сфері.

Учасниками обговорення стали провідні експерти Сергій Афанасьєв, Ганна Цвєткова, Наталія Осадча, представник Київводоканалу Олександр Гуменюк та інші. Крім того, до дискусії мали змогу долучитися усі бажаючі.

За словами Наталії Осадчої, щоб боротися із фосфором, маємо визначити точки забруднення водних ресурсів, і вже тоді вживати запобіжні заходи.

Так, Наталія Осадча представила дані нових досліджень, зроблених експертами при визначенні антропогенного навантаження в межах басейну Дніпра.

А саме було пораховано, що основна частка забруднення фосфором у басейні Дніпра формується у межах великих міст: Києва, Дніпра та Запоріжжя.

Ці три міста разом дають 25 відсотків від загального забруднення фосфором у межах басейну Дніпра. І це говорить про масштабність проблематики.

Варто зазначити, що за словами експертів, найбільшими забруднювачами фосфором у басейні Десни є підприємства молочної галузі.

Також великими забруднювачами є тваринницькі комплекси, особливо птахофабрики, тому що у пташиному посліді вміст фосфору набагато вищий ніж у інших тварин. Відповідно у місцях тваринницьких комплексів концентрується високе навантаження фосфатів.

Тому можна зробити висновки, що головними забруднювачами річок фосфором є точкові джерела забруднення, тобто підприємства та комунальні стоки.

Сергій Афанасьєв у свою чергу акцентував увагу на проблемах розвитку синьо-зелених водоростей, причинах такої поведінки біопланктону та важливості продовження вивчення цього питання.

Олександр Гуменюк представив результати досліджень Київводоканалу стосовно концентрації фосфатів у стічних водах Бортницької станції аерації, а саме їх коливання від 8,5 мг/л у 1998 році до 26,2 мг/л у 2019.

Що ж маємо робити? Як припинити насичення водойм фосфором?

За словами експертів, методи боротьби вже знайдено.

Це:

  • Поступове обмеження у використанні фосфатовмісних мийних засобів.
  • Здійснення третинного (хімічного) рівня очищення стічних вод, який дозволяє очистити води на 80 відсотків
  • Дотримання законодавства у цій сфері
  • Продовження вивчення причин цвітіння водойм

Але найголовніше, кожен має почати із себе: якщо ти змінився сам, то і зміняться усі навколо, кроки вперед – це рух до доброго стану вод.