У Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу Державне агентство водних ресурсів України вшановує ліквідаторів аварії, які ціною власного здоров'я та життя стали на захист мільйонів людей. Та нагадує українцям про неймовірний подвиг працівників водогосподарської галузі, які створили надійний водний щит України від радіаційного забруднення.

Тоді, 26 квітня 1986 року, перед працівниками водної галузі України постало надскладне завдання — запобігти масштабному радіоактивному забрудненню водних ресурсів. На території площею 10 тисяч квадратних кілометрів у басейні річки Прип'ять, за оцінками фахівців, були зосереджені колосальні запаси радіоактивних елементів.

Бригади гідрологів, інженерів та техніків працювали цілодобово, проводячи моніторинг води на вміст радіонуклідів. Особливу небезпеку становив стік радіоактивних речовин у Київське водосховище — одне з основних джерел питної води для столиці України.

Для максимально ефективного убезпечення води було розроблено і в стислі терміни введено унікальну система захисних дамб та фільтраційних споруд навколо найбільш забруднених малих річок, що впадали в Прип'ять. Працівники водного господарства працювали в зоні підвищеної радіації, облаштовуючи ці споруди власноруч.

У найкоротший термін було відремонтовано 65 кілометрів діючих і побудовано 4,5 кілометра нових загороджувальних дамб поблизу ЧАЕС, зведено 131 захисну споруду в заплавах річок Вересня, Сахан, Брагінка, Грезля та Ілля. Для локалізації донних радіоактивних мулів у липні-серпні 1986 року було побудовано 4 донних загати і одну наносовловлюючу траншею. Завдяки цим заходам вдалося значно зменшити міграцію забрудненого мулу в Київське водосховище.

Ці заходи знизили активність Цезію-137 – одного з головних компонентів радіоактивного забруднення біосфери у 10-12 разів та зберегли від радіаційного забруднення водні ресурси, якими на той момент користувалися мільйони українців.

На особливу вдячність заслуговує робота співробітників лабораторій якості води. Щодня вони обробляли сотні проб, виявляючи найменші зміни в концентрації радіонуклідів. Завдяки їхнім даним вдалося вчасно змінювати схеми водопостачання Києва та інших міст, переходячи на альтернативні джерела.

Важливу роль відіграли гідротехніки, які розробили систему додаткового очищення води на водозборах. Ризикуючи власним здоров'ям, вони встановлювали спеціальні фільтри, здатні затримувати радіоактивні частки.

Загалом у ліквідації наслідків аварії взяли участь 6553 працівники галузі меліорації і водного господарства. Із них понад 3,5 тисячі водогосподарників безпосередньо займалися захистом від радіаційного забруднення.

В пам'ять про героїчне протистояння екологічній катастрофі на березі Київського водосховища в селі Страхолісся Іванківського району споруджено меморіальний комплекс працівникам водогосподарських організацій України і Київської області, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках.

Багатьох героїв-водників уже немає серед живих. Та результати їхньої самовідданої праці залишаються з нами — чисті водні ресурси від малих річок до величного Дніпра.