Мабуть кожному з нас доводилось хоча б раз у житті пити воду із металічним присмаком. Насправді, залізо складає приблизно 5% всієї твердої земної кори планети, тому цей метал можна зустріти практично у всіх водоймах. Але при постійному вживанні води з аномальною кількістю заліза (до слова, за українськими нормами питної води, вміст заліза, не повинен перевищувати 0,2 мг/л) проявляється його токсична дія. Першими наслідками регулярного застосування такої води є порушення в роботі шлунково-кишкового тракту.

Надмірний вміст заліза у воді також негативно відображається на стані сантехніки та побутової техніки. Трьохвалентне залізо, що утворюється при окисленні (а простіше кажучи – іржа), осідає на трубах, кранах, деталях пральних і посудомийних машинах. Все це призводить до скорочення їх терміну служби та частих поломок. Видалення заліза або знезалізнення – без перебільшення одне з найскладніших завдань у водоочистці.

Високий вміст заліза у воді може утворитися в результаті природних особливостей джерела, а саме – наявності поблизу покладів залізовмісних порід, але часто причина високого вмісту заліза у воді – зношені труби та іржа, що накопичилася за роки експлуатації.

Тож давайте дізнаємось, завдяки кому «іржавіє» не тільки наша техніка, але й набагато цінніше – наш організм. 

У 2019 році до водойм України разом зі зворотним (стічними) водами було скинуто 385,3 тони заліза.

За даними державного обліку водокористування у 2019 році найбільшим забруднювачем був сектор житлового та побутового господарства – 307,1 тони, далі промисловість -  67,7, торгівля і громадське харчування - 8,3 тони, сільське господарство – 0,7 та транспорт – 0,7 тони.

Найбільше забруднення спостерігається у наступних регіонах (областях):

Київська (включаючи м. Київ) 86,8 (тони)

Харківська 50,4

Дніпропетровська 42,6

Донецька* 36

Запорізька 34,9

Львівська 30,8

Волинська 16,5

Полтавська 10,3

Рівненська 9

Закарпатська 8,2

Одеська 7,2

Хмельницька 6,2

Черкаська 5,7

Івано-Франківська 5,6

Чернігівська 5,5

Миколаївська 4,4

Луганська* 4,3

Сумська 4,3

Житомирська 4

Кіровоградська 3,6

Тернопільська 3,4

Херсонська 3,3

Вінницька 0,8

Чернівецька 0,6

 

Якщо ж взяти показники у розрізі міст, то ситуація із топ 5 міст та підприємств забруднювачів виглядає наступним чином:

Київ 80,7 тони (з них ПРАТ "АК «Київводоканал» - 77,3 тони);

Харків 47,3 тони (з них Комплекс біологічної очистки «Диканівський» - 37,5 тони);

Запоріжжя 31,8 тони (з них ПАТ «Запоріжсталь» - 26,3 тони);

Львів 23,1 тони (з них ЛМКП «Львівводоканал» - 22,9 тони);

Дніпро 20,8 тони (з них КП «Дніпроводоканал» ДМР – 12 тон та ТОВ ВКФ «НАЙС» - 8,2 тони).

Показники у інших містах:

Маріуполь 18,8 (тони)

Луцьк 13,8

Полтава 7,7

Одеса 6,5

Рівне 6,2

Івано-Франківськ 5,5

Ужгород 5

Черкаси 4,8

Чернігів 4,3

Миколаїв 3,8

Хмельницький 3,2

Кропивницький 2,9

Суми 2,8

Тернопіль 2,6

Херсон 2,6

Чернівці 0,3

Вінниця 0,1

Житомир 0,1

*без урахування даних водокористувачів тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та місті Севастополі.