Спільні Дунайські Дослідження 4: результати наймасштабнішого дослідницького моніторингу поверхневих вод у світі

Новини Спільні Дунайські Дослідження 4: результати наймасштабнішого дослідницького моніторингу поверхневих вод у світі

2 роки тому до Міжнародного дня Дунаю – 2019 Україна долучилася до наймасштабнішого дослідницького моніторингу поверхневих вод у світі – Спільних Дунайських Досліджень 4. JDS гармонізують підходи моніторингу вод у дунайських країнах відповідно до Водної Рамкової Директиви ЄС, що має на меті досягнення доброго стану вод. Проводяться вони раз на 6 років.

JDS4 проводились протягом 2019-2020 рр., а їх результати дають всебічний огляд стану басейну річки Дунай, включаючи притоки, поверхневі водойми та підземні води уздовж річки. Дослідження унікальні й тим, що цього разу вперше було застосовано нові методи аналізу, як от екологічна ДНК (еДНК), вміст мікропластику та цільовий і нецільовий скринінг.

Насамперед трохи цифр для розуміння масштабів досліджень:

у дослідженнях взяли участь 13 країн басейну Дунаю;
функціонував 51 пункт досліджень від витоку Дунаю до його впадіння в Чорне море (В Україні – Рені, Кілія/Вилкове та міські очисні споруди м. Ужгород);
технічна база налічувала 140 лабораторій-учасниць.

Таким чином, результати JDS4 дають нам унікальні дані про стан басейну річки Дунай та відповіді на такі важливі питання, як:

Скільки хімічних речовин потрапляє у води річок Дунаю?
Скільки риби живе в басейні річки Дунай?
Скільки мікропластику потрапляє в Дунай та його притоки?
Чи справді в Дунаї є лосось?

Втім, давайте про усе за порядком.

Розширений широкомасштабний цільовий скринінг було проведено на понад 2600 хімічних речовин та продуктів розкладу у зразках стічних вод, підземних, річкових вод, донних відкладів та біоти. Загалом у зразках виявлено 580 забруднюючих речовин. Як і слід було очікувати, відібрані зразки стічних вод були найбільш забрудненими як за кількістю сполук, так і за концентрацією. Далі йшли очищені стічні води, потім поверхневі води, біота і, нарешті, підземні води. Нецільовий скринінг продемонстрував свою можливість виявити наявність токсичних речовин та їх сполук, які в іншому випадку залишалися б непоміченими. З понад 65 000 речовин, проаналізованих у зразках JDS4 шляхом підозри на скринінг, принаймні в одній пробі було виявлено приблизно 2000 речовин.

Ідеальними індикаторами екологічної якості водної екосистеми є риба. Різноманітність та біомаса загальної рибної спільноти свідчать про екологічний стан водного об’єкта. З цієї причини, риба є одним з біологічних елементів якості, визначених Водною Рамковою Директивою ЄС, разом з безхребетними, водними рослинами, водоростями та планктоном. JDS4 виявили 72 зі 100 видів риб, що є у Дунаї. Частина з них мешкає біля дна річки, тоді як інші воліють знаходитись у зоні водних рослин біля берегів, плавати у швидкоплинних водах або надають перевагу зонам з повільною течією.

Сьогодні важливою темою для наукових дискусій стає присутність дуже дрібних мікропластикових частинок у водоймах, невидимих неозброєним оком. Комплексний скринінг мікропластику в Дунаї та його притоках був проведений на 15 ділянках. Відбір проб проводився за допомогою встановлення відстійників у річці на 14 днів з подальшим термоаналітичним виявленням для визначення загального вмісту полімерного пластику у зібраних зразках зважених твердих частинок. У всіх зразках були виявлені полімери пластику. В Україні такий відстійник було облаштовано на р. Дунай у м. Кілія.

Також було проведено дослідження мікропластику у 216 зразках молюсків, зібраних з 23 ділянок вздовж річки Дунай та основних приток. Загалом, згідно з JDS4, мікропластик, на жаль, можна знайти всюди в Дунаї, але в досить низьких концентраціях.

JDS4 дали відповідь на ще одне не зовсім звичне, проте доволі цікаве питання: чи справді в Дунаї є лосось? Живі істоти, що мешкають у Дунаї, залишають у воді свої сліди у вигляді мікроскопічних частинок зі свого тіла. ДНК у цих частинках (еДНК, що знаходиться в навколишньому середовищі, на відміну від «ДНК організму», що знаходиться безпосередньо в організмі) можна проаналізувати та порівняти із «штрих-кодами» у базі даних. Відтак у Дунаї насправді є свої власні види лососів: хучен, він же Дунайський лосось. Однак завдяки новаторським методам моніторингу еДНК експерти виявили ДНК від додаткових видів екзотичних лососів до Дунаю під час JDS4. ДНК таких «екзотичних» видів риб може потрапляти в річку з різних джерел, переважно зі стічних вод великих міст. Словом, стічні води можуть містити ДНК риби, яку ви їсте вдома. Тож відповідь на це і так, і ні. Під час досліджень були виявлені також ДНК недунайських риб, що споживаються в районі басейну.

На ці та багато інших питань дали відповіді результати Спільних Дунайських Досліджень 4. Абсолютно усі з них ви можете знайти також на офіційному сайті ICPDR у повному звіті JDS4.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

ICPDR