Держводагентство поділяє занепокоєння громадських організацій щодо погіршення умов існування водних живих ресурсів під час літньої спеки.

Інформуємо, що підвищення температури повітря та води призводить до зниження вмісту кисню у водоймах і прискорення розвитку водоростей.

Зокрема, під час літньої спеки особливо гостро відчуваються зміни в якісному стані води водосховищ Дніпровського каскаду.

Станом на 19 червня температура води в Київському водосховищі становила 25-27 С.

Варто зазначити, що коли здійснюється пропуск води через турбіни Київської ГЕС, то відбувається перемішування вод.

І це є достатньо ефективним методом зниження температури води, однак цей метод може бути ефективним у безпосередній близькості біля турбін.

У червні Київська ГЕС працює на притокових витратах і для забезпечення оптимальних умов існування водних живих ресурсів Міжвідомчою комісією по узгодженню режимів роботи дніпровських водосховищ узгоджено відповідні режими роботи водосховищ.

Позиція Держводагентства щодо утримання рівня води у Київському водосховищі на рівні НПР (нормального підпірного рівня) дозволяє підтримувати якість води в межах нормативних значень.

Станом на 19 червня приплив до Київського водосховища складає 860 м3/с, а скид 700 м3/с.

При цьому, рівень води утримується на рівні НПР (нормального підпірного рівня) 102,9-103,0 мБс.

Станом на 19 червня рівень води складає 102, 99 м БС, (100% від повного об’єму).

У нижньому б’єфі Київської ГЕС (водозабір м. Києва) вміст розчиненого кисню складав 9,4 мгО2/дм3, показник ХСК до 18,8 мгО/дм3, вміст заліза до 0,20 мг/дм3, марганцю до 0,10 мг/дм3, фосфатів до 0,22 мг/дм3.

У верхів’ї Київського водосховища на якість води впливає стан його приток, у тому числі р. Прип’ять.

Так, станом на 19 червня водність р. Прип’ять є більшою в 1,7 рази ніж у р. Дніпро.

У створі с. Довляди на р. Прип’ять (кордон з Білорусією) зафіксовано погіршення якості води.

А саме: вміст кисню був на рівні 4,8 мгО2/дм3, висока кольоровість та каламутність води, показник ХСК складав 51,5 мгО/дм3, вміст амонію 0,93 мг/дм3, заліза 0,84 мг/дм3, марганцю 0,23 мг/дм3, фосфатів до 0,24 мг/дм3.

Це насамперед може свідчити про дію метеорологічного фактору (інтенсивні зливові опади у межах басейну ріки на території України та Білорусії).

Отже ймовірною причиною погіршення умов існування водних біоресурсів у Київському водосховищі є спека та надходження до водосховища води з р. Прип’яті, що має гірші показники якості води ніж р. Дніпро.