6 листопада 2018 року у рамках проведення XVІ Міжнародного водного форуму «AQUA UKRAINE-2018» відбулася конференція «Вода і довкілля».

Участь у конференції взяли Голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко та працівники водної сфери з усіх регіонів України, представники Міністерства екології та природних ресурсів України, водогосподарники Польщі, Угорщини та Франції.

Конференція була організована у вигляді трьох панельних дискусій і слугувала платформою для комунікації всіх професіоналів водної сфери - як українських, так і іноземних представників.

Іриною Овчаренко було презентовано учасникам конференції імплементацію Україною Водної Рамкової Директиви ЄС. «Зараз у водній сфері тривають інституційні зміни. Вже створені басейнові ради - як головний інструментарій для узгодження рішень з проблемних питань інтегрованого управління водними ресурсами, - зазначила Голова Держводагентства. Ми активно працюємо над наповненням геопорталу «Водні ресурси України». Зокрема, триває наповнення гідрографічною інформацією про водосховища».

Також, під час панелі з управління водними ресурсами річкового басейну, європейським колегам презентувалися практичні кроки України щодо нового порядку проведення державного моніторингу вод.

Польські колеги презентували українцям практичні аспекти впровадження Водної Рамкової Директиви у Польщі. «Перше, що треба зробити - це правильно планувати свої кроки і прогнозувати їх результати, - зазначив Пшемислав Грушецький. За 14 років втілення Водної Рамкової Директиви ЄС в Польщі ми припускалися помилок, зокрема з проведенням моніторингу. Не вистачало пунктів спостереження моніторингу (1 пункт на 1 тис. км). Зараз виділено понад 5600 водних тіл. Над зміною системи моніторингу ми працювали предметно і ґрунтовно».

Філіп Сеган, представник Міжнародного офісу води у Франції, зазначав: «Ціна на воду - це прямий інструмент впливу на споживача у Франції. Зокрема, ціна залежить від місця проживання і коливається від 2,6 до 5,5 євро за 1 куб. м. Споживання води населенням у Франції зменшується. У французів є бачення, що «вода платить за воду».

Угорці окремо зупинялися на прогнозуванні посух. Адже кліматичні зміни в Угорщині вже відчутні. За останні 15-20 років частота посух зросла - відповідно не вистачає води для зрошення. Нині угорськими колегами вже розроблено стратегію з прогнозування посух, яка дозволяє робити прогнози на рік уперед. Це напрацювання дозволяє галузям економіки Угорщини заздалегідь сплановувати свої витрати на користування водою.

На завершення учасники подискутували про новітні технічні і технологічні розробки та підходи у водній сфері. Побажали кожному досягти вагомих результатів на спільному шляху досягнення доброго стану вод.