Державне агентство водних ресурсів України в межах своїх повноважень проводить усі необхідні заходи для підтримки якісного екологічного стану головної водної артерії країни ­– Дніпра. Про це розповів заступник директора департаменту-начальник відділу забезпечення водними ресурсами департаменту управління водними ресурсами Ігор Гопчак у коментарі телеканалу ICTV.

 

Спікер зазначив, що наразі для досягнення доброго екологічного стану вод, в тому числі і мінімізації забруднення фосфатами, триває підготовка Планів управління річковими басейнами згідно з вимогами Водної Рамкової Директиви ЄС. Ці плани будуть включати лише реалістичні програми заходів для досягнення екологічних цілей, в тому числі щодо модернізації наявних та будівництва нових очисних споруд.

 

Окрім того, щомісяця  Держводагентство проводить засідання Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи дніпровських та Дністровського водосховищ. Комісія корегує режими роботи зазначених водосховищ. До прикладу, для покращення екологічного стану р. Дніпро з 07.08.2021 по 31.08.2021 року здійснювались попуски з Київського, Канівського водосховищ витратами 200-300 м³/с, Кременчуцького водосховища – 300-400 м³/с, тобто фактично ми моделюємо природний стік.  Крім того, 18 серпня з Кременчуцького водосховища був здійснений скид середньою витратою 1467 м³/с, внаслідок чого спрацювання водосховища відбулося на 4 см. Таким чином забезпечується водообмін в каскаді водосховищ р. Дніпро, що також посприяє покращенню екологічного стану водойми.

 

Загалом якщо оцінювати стан Дніпра, то він задовільний. Більша проблема у нас з малими річками. Там значно менший об’єм води, відповідно вони швидше забруднюються. Дніпро – велика річка, на її басейн відбувається суттєве антропогенне навантаження.

 

Оскільки Дніпро протікає багатьма населеними пунктами, окрім Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, в межах якої виділяються державні кошти, повинні виділятися кошти також з місцевих бюджетів. В Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (стаття 15) зазначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції. Втім у зв’язку з нестачею коштів, як і місцеві бюджети мають недофінансування, так і загальнодержавна програма виконується не в повному обсязі.

 

«Держводагентство в межах своїх повноважень проводить усі необхідні заходи для підтримання екологічного стану Дніпра. Наші лабораторії регулярно проводять моніторингові дослідження стану поверхневих вод. Як показують результати досліджень, в межах обласних центрів є певні перевищення по БСК і ХСК, аміаку, нітратах, фосфатах. Це все відбувається внаслідок забруднення води через скиди комунальних стоків. В басейні Дніпра близько 60% забруднення фосфатами надходить від комунальних підприємств. Як наслідок, відбувається те, що ми бачимо в усіх соцмережах, в усіх новинах: «цвітіння» водосховищ. Крім того, однією з причин активного «цвітіння» річок стали аномальні температури повітря у липні-серпні. Вода прогрілась й утворилось сприятливе середовище для розмноження синьо-зелених водоростей. Втім «цвітіння» проходить лише біля берега в стоячій воді, на заплавах, де є мілководдя. Це сезонне явище», – підсумував Ігор Гопчак.