"Водогосподарською галуззю у 2018 році виконувалися визначені Урядом завдання, зокрема, впроваджувалися європейські підходи в управління водними ресурсами," - інформувала Голова Держводагентства Ірина Овчаренко, проводячи сьогодні на Хмельниччині засідання колегії.

"Наразі основні питання щодо напрацювання необхідного законодавства є завершеними.

Інституційні зміни у водній сфері вже відбулися, зокрема, утворено сучасні басейнові управління та регіональні офіси водних ресурсів.

 Започаткували роботу демократичної європейської платформи для узгодження необхідних водних питань - басейнові ради.

Відкрили реальний доступ до інформації про якісний стан води. Раніше для пересічного громадянина ця інформація була недоступною.

Розпочали державний облік поверхневих вод - водний кадастр.

Адже, кожна прогресивна держава має володіти достовірною інформацією про наявність водних ресурсів, для ефективного управління ними. Вже є детальна інформація про річки, довжиною понад 10 км. Але це тільки початок. Найближчим часом планується доповнення інформацією про водосховища, водогосподарські об'єкти та ін.

Дозволи на спецводокористування виводяться в площину прозорості. Вже розроблена тестова версія Е-дозволу.

Ми стали першими бюджетними установами, які запровадили енергосервісні контракти. Що дасть змогу зекономити кошти на оплату за використану електроенергію та оновити обладнання гідротехнічних споруд," - продовжувала Ірина Овчаренко.

У свою чергу, голова Хмельницької облдержадміністрації Вадим Лозовий, вітаючи водників з різних регіонів України на Хмельниччині, зазначив: "Питанням екології та покращенню екологічного стану річок в облдержадміністрації приділяється значна увага. Так, у 2018 році на реалізацію природоохоронних заходів було виділено понад 60 млн. гривень. Окрема увага приділяється проблемним питанням питної води та реконструкції очисних споруд Хмельниччини. Ми відкриті та готові до співпраці для об'єднання зусиль з покращення екологічного стану річок."

"Яскравий приклад Хмельниччини, як влада може впливати на бізнес і на процеси контролю за забрудненнями - є судові позови до Понінківської картонно-паперової фабрики, яка є найбільшим забруднювачем річок Случ і Хомора.

Отже, до питань покращення якості води необхідно підходити комплексно і виважено. Об'єднавши зусилля всіх зацікавлених сторін, дотичних до води в Україні, реально можна не тільки змінити екологічну свідомість громадян, а і реально досягти "доброго" стану вод", - завершила Ірина Овчаренко.