Координація дій між Україною та Молдовою в контексті набуття статусу країн-кандидатів на членство в ЄС є одним із пріоритетів у рамках транскордонного водного співробітництва. На цьому наголосив заступник Голови Держводагентства Ігор Гопчак під час виступу на онлайн-заході «Транскордонне водне співробітництво як ключ до досягнення Цілі сталого розвитку 6».

 

Захід відбувся у рамках Політичного форуму високого рівня зі сталого розвитку, що проходить у Нью-Йорку у штаб-квартирі ООН.

 

Онлайн-семінар, присвячений транскордонному водному співробітництву, організований за ініціативи Міністерства навколишнього середовища Молдови спільно з ОБСЄ, Держводагентством,  міжнародної організації Women Engage for a Common Future International, Міжнародної асоціації охоронців річок Eco-TIRAS та Чорноморського жіночого клубу.

 

Україна та Молдова мають багаторічний досвід співпраці з питань водного менеджменту, у тому числі  в басейні Дністра. За період співпраці впроваджено багато позитивних рішень, зокрема створення та забезпечення роботи Дністровської Комісії.

 

Протягом останніх років було впроваджено низку міжнародних проєктів направлених на розвиток транскордонного співробітництва та запровадження в управління водними ресурсами європейських практик, що відповідають принципам Водної Рамкової Директиви ЄС.

 

Одним із таких проєктів є спільний з ГЕФ, ПРООН, ОБСЄ та ЄЕК ООН проєкт «Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами у басейні річки Дністер», у рамках якого було підготовлено Транскордонний діагностичний аналіз та на його основі розроблено Стратегічну програму дій для басейну річки Дністер (СПД), розраховану на 15 років (до 2035 року), схвалену Урядами обох країн – України та Республіки Молдова.

 

Стратегічна програма дій є одним із ключових документів, підготовлених в рамках роботи Дністровської Комісії.

 

Проте з початку війни рф проти України діяльність по підготовці проєкту була призупинена. Водні екосистеми є найуразливішими до зміни клімату, яка прискорюється внаслідок військових дій. Кожен день війни – це прискорення негативних змін. Річкові басейни не визнають кордонів країн і тому наслідки відчутні не лише для України.

 

«Україна наразі потребує швидкого запуску цього проєкту в контексті планування післявоєнної відбудови, в тому числі басейну Дністра. Головними факторами економічного зростання та розвитку є інвестиції та інновації. Тому, одним з найважливіших питань для України є необхідність залучення міжнародної допомоги для підтримки впровадження євроінтеграційних зобов’язань та відновлення природоохоронного сектору у воєнний та відбудовний періоди», – резюмував Ігор Гопчак.