Водопілля (повінь) – фаза водного режиму річки в період весняного сніготанення, що характеризується високою водністю.

 

Пік водопілля (максимальні рівні і витрати води) в Україні припадає на березень - початок квітня, на великих річках (Дніпро, Прип’ять – друга половина квітня, Десна – перша половина травня). Період водопілля на Дніпрі триває з березня до червня.

 

У 2023 році значну роль у формуванні водопілля на Дніпрі мали дощі, що пройшли у березні та квітні.

 

 

1. Неможливість регулювати скиди води з Каховського водосховища, ГЕС – захоплена військами РФ, скид через відкриті водоскидні споруди та пошкоджені водоскидні споруди фактично є неконтрольованим (Каховське водосховище – є 6 і останнім у Дніпровському каскаді).

 

2. За умов необхідності створення об’єму води у водосховищах каскаду, що мав бути використаний як резерв для підтримання рівнів води Каховського водосховища вище критичних відміток для водозаборів міст Кривий Ріг, Нікополь, Покров та інші, а також як резерв для генерації електроенергії під час критичних ситуацій (в тому числі ракетних обстрілів) в Об’єднаній енергетичній системі України, на початку квітня було наповнено основні водосховища (Київське, Канівське, Кременчуцьке).

 

Тому перед проходженням піку водопілля на Київському та Кременчуцькому водосховищах був відсутній вільний обсяг для зрізання очікуваного максимального припливу води.

 

3. «Непередбачуваність» гідрометеорологічної ситуації: за прогнозом Укргідрометцентру від 27.03.2023, середній приплив води до Київського водосховища очікувався витратою 2425 куб.м/с, а водність Дніпра в Києві (разом з припливом р. Десна) – 2955 куб.м/с. Ці дані були в основі рішень Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ, що пройшла 30.03.2023.

 

Проте опади, що випали у квітні, зумовили необхідність оперативного перерахунку очікуваних величин та прийняття рішень. У черговому уточненні прогнозу від 12.04., середній приплив води до Київського водосховища змінено на 4900 куб.м/с, а водність Дніпра в Києві (разом з припливом р.Десна) – 5445куб.м/с.

 

Для порівняння, у квітні 2022 року середній приплив води до Київського водосховища становив 1560 куб.м/с, а водність р. Десна в пригирловій ділянці – 335 куб.м/с.

 

 

У 2023 році весняне водопілля характеризується тим, що на Верхньому Дніпрі рівні води значно вищі за середні значення за рахунок водності приток, що впадають за межами країни (Сож). На Прип’яті та її притоках у Волинській та Рівненській вода вийшли на заплаву та утримується на ній від зими.

 

В цілому на малих річках Київщини та Житомирщини у квітні за рахунок опадів відбулося значне збільшення водності, місцями вода вийшла за заплави.

 

На Західному Бузі та Сяні періодичні паводки від зими і весною також обумовили вихід води на заплаву Західного Бугу та його окремих приток.

 

На річках Карпатського регіону (Тиса, Дністер, Прут, Сірет) періодичного проходять невисокі паводки, що не мають катастрофічних наслідків. За рахунок акумуляції паводкових вод із 17.04 розпочато еколого-репродуктивний попуск води у пониззя Дністра для обводнення нерестовищ та створення умов нересту риби.

 

На решті річок опади підтримують водність, але без виходу на заплаву.

 

18 квітня пройшов максимальний приплив до Київського водосховища витратою 5190 куб.м/с при очікуваних значеннях у 6400-7200 куб.м/с (для порівнянні, у 2022 році – 2880 куб.м/с). Водність Прип’яті продовжує повільно збільшуватися (формується максимальна витрата за водопілля на пригирловій ділянці біля Чорнобиля), а на пригирловій ділянці Десни (що впадає нижче Київської ГЕС у Канівське водосховище) триває повільне збільшення водності, що прогнозом пік має пройти 8-18 травня. Те, що на Прип’яті та Десні триває формування максимальних рівнів та витрат води за водопілля, вказує на те, що приплив до дніпровських водосховищ буде знижуватися поступово.

 

Формування другої хвилі водопілля найближчі тижні не очікується. Умовою для відновлення росту водності на Дніпрі та його притоках можуть бути тривалі значні опади у травні та червні, а це передбачити не можливо.

 

Таким чином станом на 20.04.2023 у зв’язку з виходом води на заплави, затоплено і підтоплено території у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській областях, а також прибережні території дніпровських водосховищ у Черкаській, Кіровоградській, Полтавській та Дніпропетровській областях.

 

 

Внаслідок пропуску весняного водопілля через гідроелектростанції Дніпровського каскаду, відбувалися підвищення рівнів води у верхів’ях водосховищах, що і призвело до затоплень заплавних територій та прируслових територій у ряді прирічкових населених пунктів у Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях.

 

Переважна більшість затоплених територій від міста Києва і до міста Дніпро – це садові товариства та дачна забудова у межах прибережних захисних смуг, що були забудовані.

 

Після проходження максимального припливу до Київського водосховища, поступово зменшено скиди з ГЕС. Таким чином вдалося стабілізувати ситуацію на водосховищах, поступово зменшують площі затоплених і підтоплених територій нижче ГЕС.

 

Разом з тим, на Каховському водосховищі нема можливості регулювати рівні води у зв’язку з тим, що ГЕС захоплена російськими військами та через пошкодження водорегулюючих споруд. Це неможливість регулювати рівні води на Каховському водосховищі, що є останнім у Дніпровському каскаді, несе загрозу не лише для жителів прибережних територій Каховського водосховища, а й створює дисбаланс у регулюванні рівнів на водосховищах вище за течією.

 

Неможливість регулювати скиди води з Каховського водосховища, ГЕС – захоплена військами РФ, скид через відкриті водоскидні споруди та пошкоджені водоскидні споруди фактично є неконтрольованим. Це з кінця січня і до кінця лютого 2023 року призвело до критичного зниження Каховського водосховища, фіксувалися чи не найнижчі рівні води за період його експлуатації, а починаючи від 20.04 водосховище вже наповнене більше ніж на 100%.

 

Станом на 25.04. каскад дніпровських водосховищ наповнений на 105% і його наповнення поки що триває (за рахунок форсування рівнів води).