Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро»

ЗАЯВА

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ

СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»

ЗАМОВНИК:

Державне агентство водних ресурсів України

ВИД ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», документи державного планування – це стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Державним агентством водних ресурсів України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» (далі – проект Закону), що пропонується до затвердження Верховною Радою України.

Проект Закону розроблено з метою впровадження планів управління річковими басейнами, які розробляються та виконуються з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, у встановлені строки. Стратегічною екологічною ціллю для всіх районів річкових басейнів є досягнення/підтримання «доброго» екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також «доброго» екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод.

Так, статтею 13 Водного кодексу України встановлено, що державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, а також планів управління річковими басейнами.

Пунктами 4, 10, 11 Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 336, встановлено, що розроблення перших планів управління річковим басейном для кожного району річкового басейну здійснюється в період виконання Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженої Законом України від 24 травня 2012 р. № 4836-VI.

Фінансування заходів щодо розроблення перших планів управління річковими басейнами для кожного району річкового басейну здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачено Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженою Законом України від 24 травня 2012 р. № 4836-VI, в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

ТЕ, ЯКОЮ МІРОЮ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ВИЗНАЧАЄ УМОВИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ОБ’ЄКТІВ, ЩОДО ЯКИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (У ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РОЗМІРУ, ПОТУЖНОСТІ АБО РОЗМІЩЕННЯ РЕСУРСІВ):

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до першої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено міжбасейновий перерозподіл стоку річок, крім транспортування питної води трубопроводами. Так, проектом Закону передбачається завдання 1 «Утримання водогосподарсько-меліоративного комплексу» напрямку «Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами».

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено:

- сільське господарство, лісівництво та водне господарство:

сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

- інфраструктурні проекти:

будівництво гребель та встановлення іншого обладнання для утримання або накопичення води на тривалі проміжки часу;

проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок.

Так, проектом Закону передбачається діяльність щодо влаштування інфраструктури для розвитку водного господарства та управління водними ресурсами, яка підлягатиме процедурі оцінки впливу на довкілля, зокрема:

за напрямком «Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами»:

- завдання 2 «Забезпечення сталого функціонування та екологічної безпеки меліоративних систем»;

за напрямком «Захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод»:

- завдання 1 «Будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, берегоукріплювальних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок і водойм»;

- завдання 2 «Зменшення інтенсивності поверхневого стоку»;

за напрямком «Комплексний протипаводковий захист у басейні річки Дністер, суббасейнів річок Пруту та Сірету району річкового басейну Дунай»:

- завдання 1 «Будівництво та реконструкція дамб, берегоукріплювальних споруд та регулювання русел річок»;

- завдання 2 «Будівництво акумулювальних протипаводкових ємностей у гірських та рівнинних частинах річок, польдерів та протипаводкових водосховищ»;

- завдання 5 «Будівництво та реконструкція протизсувних і протиселевих споруд»;

за напрямком «Комплексний протипаводковий захист у суббасейні річки Тиса річкового басейну річки Дунай у Закарпатській області»:

- завдання 1 «Будівництво та реконструкція дамб, берегоукріплювальних споруд і регулювання русел річок»;

- завдання 4 «Будівництво та реконструкція протизсувних і протиселевих споруд»;

за напрямком «Екологічне оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення якості питної води»:

- завдання 1 «Упорядкування споруд водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства, господарських об’єктах, урбанізованих територіях»;

- завдання 4 «Створення більш чистого виробництва, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання, впровадження мало- і безводних технологій, забезпечення повторного використання стічних вод».

Тобто, створення вищевказаної інфраструктури та об’єктів для розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро є об’єктами, що підлягають процедурі оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

4. ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ:

а) для довкілля:

У ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації документа державного планування, зокрема, мають бути оцінені наслідки для таких компонентів довкілля:

ґрунти;
водні ресурси;
стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок);
кліматичні фактори;

у тому числі для здоров’я населення:

Скиди у водні об’єкти стічних вод створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Наразі розвиток відповідної інфраструктури в Україні знаходиться на низькому рівні, запропонований проект Закону передбачає завдання та заходи щодо будівництва та реконструкції систем водовідведення та каналізаційних мереж у населених пунктах, на господарських об’єктах, що в свою чергу мінімізує шкідливий вплив на здоров’я населення.

б) для територій з природоохоронним статусом:

Запропонований проект Закону не містить даних щодо місця розташування об’єктів інфраструктури водного господарства та управління водними ресурсами, у зв’язку із цим інформації щодо визначення впливу для територій з природоохоронним статусом документа державного планування недостатньо.

Питання про вплив на території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх охоронні зони, землі природно-заповідного фонду України, території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об'єкти комплексної охорони доцільно розглядати під час розроблення регіональних програм розвитку водного господарства на екологічного оздоровлення річок.

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:

Запропонований проект Закону не містить даних щодо місця розташування об’єктів інфраструктури водного господарства та управління водними ресурсами, у зв’язку із цим інформації щодо визначення транскордонних наслідків документа державного планування недостатньо.

Питання про транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, доцільно розглядати під час розроблення регіональних програм розвитку водного господарства на екологічного оздоровлення річок.

5. ВИПРАВДАНІ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО:

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов’язання щодо досягнення «доброго» стану вод відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/ЄС.

Євроінтеграція у цій частині передбачає зміну існуючої системи управління водними ресурсами на більш гнучку, демократичну і відкриту (прозору) децентралізовану систему інтегрованого управління за басейновим принципом.

Ключовим та єдиним інструментом для досягнення «доброго» стану вод є розроблення та виконання плану управління річковим басейном відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС.

Проект Закону містить заходи з розробки планів управління річковим басейном для кожного району річкового басейну, що відповідає пунктам 4, 10, 11 Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 336.

Разом з цим, з початку реалізації заходів існуючої Програми станом на 01.01.2019 з бюджетів усіх рівнів та інших джерел виділено 26,0 % від передбаченої потреби, що призвело до значного невиконання її завдань та заходів у визначені терміни.

Крім того, як свідчить щорічний аналіз виконання Програми, існує необхідність щодо актуалізації показників, обсягів фінансування та строків виконання Програми, її окремих завдань і заходів, а також уточнення виконавців заходів Програми у зв’язку із зміною назв та реорганізацією окремих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, перерозподілу їх повноважень.

У зв’язку із значним недовиконанням Програми протягом 2013-2018 років та очікуваним виконанням у 2019 році, у запропонованому програмному документі здійснено перерозподіл обсягів фінансування, уточнено результативні показники виконання Програми та її виконавців, відтерміновано термін її дії до 2024 року.

Це дозволить забезпечити системну реалізацію державної політики у сфері водного господарства та водних ресурсів з метою забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку водного господарства, що дасть можливість підвищити ефективність державного управління водними ресурсами.

Найсприятливішим варіантом буде затвердження проекту Закону.

Проте, в процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть розглянуті наступні альтернативи:

Альтернатива 1:

«Нульовий сценарій» - тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування.

6. ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ, МЕТОДИ І КРИТЕРІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАТИМУТЬСЯ ПІД ЧАС СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ:

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування згідно з очікуваним станом природного середовища.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних відомостей і якщо об'єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оцінок, суть якого полягає у визначенні майбутнього на основі думок кваліфікованих спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделювання:

статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому. Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних оцінок об'єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у певній сфері науки, техніки, виробництва;
метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при короткостроковому прогнозуванні стосовно об'єкта, який тривалий час розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні кількісних і якісних параметрів досліджуваного об'єкта за попередні роки з подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у прогнозованому періоді;
метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори, від яких суттєво залежить прогноз; з'ясувати їх співвідношення з прогнозованим явищем; розробити алгоритм і програми моделювання змін довкілля під дією певних факторів.

Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись вищевказані методи, зокрема буде здійснено:

збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників;
проведення аналізу слабких та сильних сторін проекту Закону з точки зору екологічної ситуації;
проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей;
визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру;
проведення оцінки впливу проекту Закону на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення;
моніторинг фактичного впливу впровадження проекту Закону на довкілля.

7. ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ РОЗГЛЯНУТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ:

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством та нормативно-правовими актами.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації споруд та інших об’єктів.

Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

8. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ЗВІТУ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ:

Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Пропонується така структура Звіту із стратегічної екологічної оцінки:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які, ймовірно, зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років, відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами
1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. ОРГАН, ДО ЯКОГО ПОДАЮТЬСЯ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ, ТА СТРОКИ ЇХ ПОДАННЯ:

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» подаються до департаменту водного менеджменту Державного агентства водних ресурсів України.

Відповідальна особа: директор департаменту водного менеджменту Лисюк Ольга Гаврилівна (контактні дані: lysiuk@davr.gov.ua; 234-76-11)

Строк подання зауважень і пропозицій становить 15 днів, тобто до 27 червня 2019 року.

Голова Державного агентства водних ресурсів України І.Овчаренко

Додаток 1 до проєкту

Додаток 2 до проєкту

Додаток 3 до проєкту