ПРОТОКОЛ засідання басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну (10 червня 2021 року)

ПРОТОКОЛ

засідання басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну

10 червня 2021 року № 2

Дата проведення засідання басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну (далі – басейнової ради): 10 червня 2021 року.

Місце проведення засідання басейнової ради: Україна, Львівська область, місто Львів, вул. Родини Крушельницьких, 14

Час проведення засідання басейнової ради: 11:00 – 13:00.

Час початку реєстрації: 10:30

Час закінчення реєстрації: 11:00

Присутні: 14 членів басейнової ради з 24 (58 % від загальної кількості).

Представники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, Національного природного парку «Північне Поділля», Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

СЛУХАЛИ: Гречаника Руслана Мар’яновича – голову басейнової ради, директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА.

Привітав присутніх із початком роботи басейнової ради Західного Бугу та Сяну.

Запропонував винести на розгляд та затвердити порядок денний:

1. Організаційні питання.

2. Збереження малих річок на території Національного природного парку «Північне Поділля»

3. План управління ризиками затоплення району річкового басейну Вісли

4. Різне

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 14

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

Рішення прийняте 14 голосами, що становить 100 % голосів членів басейнової ради, присутніх на зборах.

Гречаник Р.М. запропонував для ефективної роботи зборів затвердити наступний регламент роботи:

час для доповіді – до 10 хвилин;
час для виступу та дебатів – до 3 хвилин;
час для внесення пропозицій та доповнень – до 3 хвилин.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 14

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

Рішення прийняте 14 голосами, що становить 100 % голосів членів басейнової ради, присутніх на зборах.

ВИРІШИЛИ:

Затвердити запропонований порядок денний.
Затвердити запропонований регламент роботи.

Організаційні питання

Гречаник Р.М. повідомив, що у зв’язку з кадровими змінами:

в Державній екологічній інспекції у Львівській області, виключити з складу басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну Маланича Миколу Миколайовича та включити у склад Дасюка Романа Станіславовича;
в Львівські обласній раді виключити з складу басейнової ради Білоуса Андрія Васильовича та включити Свіщова Віталія Олександровича;
в управлінні водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського виключити з складу басейнової ради Власюка Володимира Васильовича та включити Лоцюка Сергія Івановича.

Секретаріату басейнової ради надати на затвердження Державному агентству водних ресурсів України оновлений склад басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 14

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

Рішення прийняте 14 голосами, що становить 100 % голосів членів басейнової ради, присутніх на зборах.

ВИРІШИЛИ:

1. Виключити з складу басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну Маланича Миколу Миколайовича та включити у склад Дасюка Романа Станіславовича.

2. Виключити з складу басейнової ради Білоуса Андрія Васильовича та включити Свіщова Віталія Олександровича.

3. Виключити з складу басейнової ради Власюка Володимира Васильовича та включити Лоцюк Сергія Івановича.

4. Секретаріату басейнової ради надати на затвердження Державному агентству водних ресурсів України оновлений склад басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну.

Збереження малих річок на території Національного природного парку «Північне Поділля»

СЛУХАЛИ: Паньковську Галину Петрівну – начальника науково-дослідного відділу Національного природного парку «Північне Поділля», кандидата сільськогосподарських наук.

Основу гідрологічної мережі НПП «Північне Поділля» складають дрібні річки – витоки основних річок Західного Бугу, Серету і Стиру та їхні притоки.

Основним орогідрографічним елементом НПП «Північне Поділля» є лінія Головного Європейського вододілу (ГЄВ), яка розділяє периферійні області стоку Балтійського і Чорного морів.

Практично всі ділянки довкілля тією чи іншою мірою зазнали відхилень від свого природного стану. Особливо змінилися басейни малих річок та їх екологічний стан. Десятки тисяч малих водотоків повністю або частково зникли через вплив природних та природно-антропогенних факторів.

З метою запобігання подальшому погіршенню/виснаженню малих річок, насамперед, необхідно провести дослідження їх екологічного та хімічного стану шляхом здійснення гідроморфологічної та гідробіологічної оцінки у польових умовах. На основі отриманих результатів визначити екологічний стан кожної річки та вибрати оптимальні та ефективні заходи, спрямовані на відновлення їх природного стану.

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію прийняти до відома.

План управління ризиками затоплення району річкового басейну Вісли

СЛУХАЛИ: Данька Костянтина Юрійовича – завідувача лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидата географічних наук.

Відповідно до ст. 107¹Водного кодексу України Плани управління ризиками затоплення розробляються та виконуються з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 247 затверджено Порядок розроблення плану управління ризиками затоплення.

Структура Плану включає: описи району річкового басейну, опис результатів попередньої оцінки ризиків затоплення; опис карт загроз та карт ризиків затоплення; протипаводкова інфраструктура та система прогнозування затоплень і оповіщення населення; опис цілей управління ризиками затоплення; опис заходів спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення; економічний аналіз заходів спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплень; перелік компетентних органів державної влади відповідальних за виконання плану управління ризиками затоплення; моніторинг виконання плану управління ризиками затоплення; транскордонна координація; координація з планом управління річковим басейном; звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану; порядок отримання інформації, у тому числі первинної, про оцінку та управління ризиками затоплення.

Для басейну Вісли на території України попередньо визначено 16 територій, які мають потенційно значні ризики затоплення, з яких 11- загальною довжиною 323 км; 5 - локальні в межах населених пунктів.

ВИСТУПИЛИ:

Гречаник Р.М. запропонував членам басейнової ради надати до секретаріату басейнової ради свої пропозиції та зауваження щодо розробки даного «Плану управління ризиками затоплення району річкового басейну Вісли», для їх узагальнення та розгляду на наступному засіданні. А також, повідомити органи місцевого самоврядування про розроблення даного Плану.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 14

«ПРОТИ» - 0

«УТРИМАЛИСЬ» - 0

Рішення прийняте 14 голосами, що становить 100 % голосів членів басейнової ради, присутніх на зборах.

ВИРІШИЛИ:

1. Членам басейнової ради надати до секретаріату басейнової ради свої пропозиції та зауваження щодо розробки даного «Плану управління ризиками затоплення району річкового басейну Вісли», для їх узагальнення та розгляду на наступному засіданні.

2. Секретаріату басейнової ради довести до відома органів місцевого самоврядування про розроблення «Плану управління ризиками затоплення району річкового басейну Вісли».

4. Різне

СЛУХАЛИ: Круту Наталію Сергіївну – заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

Крута Н.С. представила звіт про виконання протоколу басейнової ради від 16.12.2020 року № 2.

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію прийняти до відома.

Голова басейнової ради Р.М. Гречаник

Протокол вела виконавчий секретар Н.С. Крута