Протокол засідання Басейнової ради річок Приазов’я № 3

Дата проведення засідання Басейнової ради річок Приазов’я – 17.12.2019 р.

Місце зборів представників заінтересованих сторін: Україна, 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 20, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Час проведення засідання: з 10.00 по 12.20.

Час початку реєстрації: 09.30.

Час закінчення реєстрації: 10.00.

ГОЛОВУВАВ: Мовчан Сергій Іванович - Голова Басейнової ради річок Приазов’я.

ПРИСУТНІ: 17 членів Басейнової ради, 12 - запрошені. Усього 29 осіб (перелік додається).

Порядок денний:

Про розробку елементів плану управління басейну річок Приазов’я (результати 2019 року та кроки на 2020 рік).

Про оцінку антропогенних впливів на якісний стан поверхневих вод в басейні річки Кальміус на території Донецької області з урахуванням впливу з неконтрольованої території для підготовки плану управління річковим басейном.

Про шляхи вирішення екологічних проблем Утлюкського лиману.

Про основні тенденції змін клімату, особливості їх впливу на водні ресурси басейну Приазов’я.

Про формування Плану роботи Басейнової ради на 2020 рік.

Різне

Про затвердження регламенту роботи Басейнової ради річок Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Мовчана Сергія Івановича – Голову Басейнової ради, доцента кафедри сільськогосподарських машин Таврійського державного агротехнологічного університету.

Мовчан С.І. запропонував для ефективної роботи засідання Басейнової ради річок Приазов’я затвердити наступний регламент роботи:

час для доповіді – до 15 хвилин;

час для виступу та дебатів – до 5 хвилин;

час для внесення пропозицій та доповнень – до 3-х хвилин.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований регламент роботи засідання Басейнової ради річок Приазов’я.

1. Про розробку елементів плану управління басейну річок Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючого обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Басейновий принцип управління водними ресурсами – це сучасний підхід до управління водними ресурсами, де основним суб’єктом управління виступає річковий басейн для якого розробляється план управління.

Район басейну річок Приазов’я є цілісним, складається з басейну річок Приазов’я в межах Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

Порядок розроблення плану управління річковим басейном визначено постановою КМУ від 18.05.2017 року № 336 «Про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном».

На 2019 рік заплановано 5 кроків щодо розроблення плану управління річковим басейном:

1 крок – визначення водних масивів, їх типологія (до 01.07.2019) – виконано;

2 крок – аналіз антропогенних впливів, кількісний та якісний стан вод (до 01.11.2019) – виконано;

3 крок – опис району річкового басейну – елементу плану управління річковим басейном (до 01.09.2019) – виконано;

4 крок – створення реєстру зон, що охороняються (до 01.11.2019) –виконано;

5 крок – розробка програми моніторингу (до 01.12.2019) – виконано.

Одним з основних елементів розробки плану управління річковим басейну є виділення масивів поверхневих вод.

У басейні БУВР річок Приазов’я визначено 557 масивів поверхневих вод, з них категорія «річки» – 328, категорія «озера» – 11, категорія «штучні або істотно змінені масиви поверхневих вод» – 198, «перехідні води» – 12, «прибережні води» – 8. Для кожного з виділених масивів проведено аналіз основних антропогенних навантажень, який дозволяє оцінити наявність впливів для кожного МПВ та визначити перелік забруднюючих речовин для району річкового басейну. Крок виконаний.

Для визначення антропогенних навантажень спеціалістами управління були проведені підготовчі роботи з визначення координат усіх точок водоскидів і водозаборів та опрацьована інформація щодо належності точкових джерел до відповідних масивів поверхневих вод басейну річок Приазов’я. Фахівці провели оцінку ризику за скидом стічних вод у масиви поверхневих вод у частині точкових джерел забруднення.

Визначення антропогенного впливу на стан масивів поверхневих вод у частині забруднення дифузними джерелами провів Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій та національної академії наук України.

Проведено опис річкового басейну БУВР річок Приазов’я (гідрографічне та водогосподарське районування, клімат, рельєф, геологія, гідрогеологія, ґрунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим, специфіка річкового басейну, типологія масивів поверхневих вод).

Виконаний важливий елемент Плану управління річковим басейном – створення реєстру зон, що охороняються та їх картування.

Програма моніторингу вод розробляється з урахуванням визначених масивів поверхневих вод та аналізу антропогенного впливу на їх кількісний та якісний стан.

Спеціалісти управління підготували пропозиції до Програми діагностичного моніторингу вод по Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях. Для діагностичного моніторингу запропоновано 26 створів поверхневих вод, у тому числі: Запорізька область – 16, Донецька – 9, Херсонська область – 1.

На 2020 рік підготовлені кроки по розробці елементів ПУРБ – виконання Програми діагностичного моніторингу, створення класифікацій екологічного стану водних масивів, встановлення екологічного та хімічного станів водних об’єктів та встановлення референційних умов.

Мовчан С.І, запропонував інформацію про перші результати розроблення плану управління басейну річок Приазов’я взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ у 2020 році відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про перші результати розроблення плану управління басейну річок Приазов’я взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ у 2020 році відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.

2. Про оцінку антропогенних впливів на якісний стан поверхневих вод в басейні річки Кальміус на території Донецької області з урахуванням впливу з неконтрольованої території.

СЛУХАЛИ: Білоцерківську Наталію Олексіївну – заступника начальника Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.

Управління водними ресурсами в басейні річок Приазов’я, в т.ч. басейну р. Кальміус здійснюється в умовах зміненої території Донецької області. З ІІ півріччя 2014 року на тимчасово непідконтрольній території залишається русло р. Кальміус до Павлопільського водосховища (45 км від гирла), всі ліві притоки та частина правих.

Сіверсько-Донецьким БУВР, як органом управління водними ресурсами в Донецькій області, в т.ч. в басейні річок Приазов’я, забезпечується співпраця та обмін інформацією з БУВР річок Приазов’я та Нижнього Дніпра в рамках підписаних Порядків взаємодії (водогосподарська обстановка, інформація для формування розділів ПУРБ, державний облік водокористування, дані державного моніторингу поверхневих вод та ін.).

Для затвердження режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем при БУВР річок Приазов’я у 2019 році створено відповідну Міжвідомчу комісію.

У 2019 році по Донецькій області були встановлені режими роботи водосховищ комплексного призначення КП «Компанія «Вода Донбасу» - Павлопільського на р.Кальміус та Старо-Кримського на р.Кальчик (джерело питного водопостачання м.Маріуполь) на період осінньо-зимової межені.

Таким чином забезпечується оптимальний розподіл річкового стоку в такому маловодному регіоні, яким є південь Донецької області – басейн Приазов’я.

Після затвердження водогосподарських балансів по басейну річок Приазов’я буде створено основу для обґрунтованого встановлення режимів роботи руслових водосховищ – регуляторів стоку, а також лімітів забору води з поверхневих джерел при розгляді матеріалів підприємств та надання висновків щодо можливості отримання дозволів на спецводокористування в басейні річок Приазов’я по Донецькій області.

Антропогенні впливи

У 2013 році в басейні р. Кальміус в Донецькій області водокористування здійснювали 331 водокористувач; об’єм забору складав 267,3 млн.м3, в т.ч. поверхневої – 143,9 млн.м3.

При цьому скид до поверхневих водних об’єктів у 2013 році становив 463,3 млн.м3, в т.ч. забруднених – 125,4 млн.м3. Перевищення об’ємів скиду над об’ємами забору пов’язано з міжбасейновим перекиданням стоку р. Сіверський Донець до басейну р. Кальміус по системі каналу Сіверський Донець-Донбас та використанням його для потреб населення та промисловості у м. Донецьк.

З об’єму скиду забруднених зворотних (стічних) вод 47 % (59,2 млн.м3) здійснювалось підприємствами вугільної промисловості, 45 % (55,9 млн.м3) – чорної металургії, з яких 91 % скиди ПрАТ «Маріупольский меткомбінат ім. Ілліча». Маса скидів зі зворотними водами за сухим залишком загалом складала 405,2 тис.т.

За даними 2013 року підприємствами вугільної промисловості (які наразі не відображають у звітах 2ТП-водгосп дані про скиди забруднюючих речовин) до поверхневих водних об’єктів р. Кальміус скидалось біля 30 % загальної маси заліза, сульфатів та хлоридів; 10 % марганцю; 56 % свинцю, який належить до переліку пріоритетних забруднюючих речовин для встановлення хімічного стану поверхневих вод.

У 2018 році структура водокористування значно змінилась. За даними державного обліку водокористування використання водних ресурсів в басейні р. Кальміус звіти надали 110 водокористувачів (з числа підприємств, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території звіти надають тільки структурні підрозділи КП «Компанія «Вода Донбасу»).

За даними обліку об’єм забору у 2018 році склав 117,7 млн.м3, в т.ч. поверхневої – 107,3 млн.м3; скид до поверхневих водних об’єктів – 180 млн.м3, в т.ч. забруднених – 16,7 млн.м3. Скид забруднених стічних вод здійснювався виключно підприємствами житлово-комунального господарства; підприємства вугільної промисловості не відображають у звітах дані про забруднюючі речовини; скиди ПрАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» перейшли до категорії нормативно очищених.

Скид забруднюючих речовин за сухим залишком склав 106,8 тис.т, що майже у 4 рази менше у порівнянні з 2013 роком, але фактично забруднюючих речовин скидається значно більше, зважаючи на діяльність на непідконтрольній території вище за течією.

Слід зазначити, що в басейні Приазов’я підприємством, яке скидає найбільший об’єм стічних вод є ПрАТ «Маріупольський меткомбінат «Азовсталь». Підприємством здійснюється використання великих об’ємів морської води на охолодження (у 2018 році 565,8 млн.м3); скид здійснюється по 9 випусках в об’ємі 555,9 млн.м3, в т.ч. до Азовського моря – 442,2 млн.м3, з яких 139,8 млн.м3 забруднені; до р. Кальміус – 113,7 млн.м3 категорії нормативно чисті без очистки. Віднесення стічних вод до категорії забруднених здійснено на підставі даних відомчого контролю підприємства щодо впливу на Азовське море; фактично у 2018 році перевищень встановлених ГДС не було. З урахуванням зазначеного ПрАТ «Маріупольський меткомбінат «Азовсталь» було включено до ТОП-10 найбільших забруднювачів.

Враховуючи зазначене, у зв’язку з відсутністю інформації по підприємствах, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території, на даний час неможливо здійснити повний аналіз сучасного впливу точкових джерел на якісний стан поверхневих водних об’єктів басейну р. Кальміус.

Пропоную при здійснені аналізу антропогенних впливів використовувати, окрім інших, дані 2013 року.

Також, значною проблемою при здійсненні оцінки антропогенних впливів є відсутність інформації щодо скидів забруднюючих речовин підприємствами вугільної промисловості, з огляду на значні об’єми скиду забруднених зворотних вод. На даний час всі підприємства вугільної промисловості в басейні р. Кальміус знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та не звітують, але в майбутньому, після зміни ситуації, така інформація буде потрібна.

В басейнах річок Сіверський Донець та Нижнього Дніпра аналогічна ситуація. До рішень басейнових рад по цих басейнах включено пропозицію щодо звернення до Держводагентства про доцільність внесення змін до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження порядку здійснення державного обліку водокористування» щодо надання звітності по масі скинутих речовин суб’єктами господарювання, які здійснюють скиди шахтно-кар’єрних вод.

Пропоную направити до Держводагентства аналогічне звернення від Басейнової ради річок Приазов’я.

Моніторинг

Зміну якісного стану поверхневих водних об’єктів можна відстежити за даними державного моніторингу вод, який в басейні р. Кальміус до 2019 року здійснювало Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів. У 2018 році моніторингові спостереження здійснювались у 3 створах: на р. Кальміус у гирлі та р. Кальчик у Старо-Кримському водосховищі і у гирлі.

За даними спостережень у 2018 році у гирлі р. Кальміус спостерігається перевищення ГДК (ОБУВ) по: біогенних елементах – азот амонійний (1,5 ГДК), БСК5 (1,2 ГДК), нітрити (7 ГДК); важких металах – залізо заг. (2,2 ГДК), марганець (10,8 ГДК), мідь (7 ГДК), хром VI (4,5 ГДК), цинк (3,7 ГДК); сольових показниках – сульфати (10 ГДК) та хлориди (3,8 ГДК) за рахунок природної складової. Вміст радіонуклідів значно нижче встановлених нормативів.

У 2018 році по забруднюючих речовинах для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод, згідно наказу Мінприроди № 5 від 14.01.2019, по створах річок Кальміус та Кальчик спостерігалось: по свинцю – перевищення ЕНЯмах у 1,8-2,4 рази, ЕНЯср у 20,6-28,3 рази; по нікелю перевищення ЕНЯср у 6,9-7,8 рази; кадмій не визначався; ртуть не зафіксовано; пестициди та гербіциди (з 5, що визначались) не зафіксовано. Найбільші перевищення спостерігались у Старо-Кримському водосховищі.

З урахуванням даних попередніх досліджень масиви поверхневих вод басейну р. Кальміус, які знаходься в межах зазначених моніторингових створів, можна віднести до 2 класу хімічного стану «недосягнення доброго».

В цілому у порівнянні з 2013 роком, якісний стан р. Кальміус під час дії АТО та ООС не змінився; концентрації основних показників коливаються в межах середньобагаторічних значень без тенденції до погіршення в залежності від періоду року та фактичної водності річок.

Залучення басейнової лабораторії

Повідомляю, що на базі басейнової лабораторії Сіверсько-Донецького БУВР створюється одна з 4 сучасних лабораторій в Україні, якою буде здійснювати вимірювання повного переліку забруднюючих речовин для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод згідно наказу Мінприроди № 45 від 06.02.2017 р., як по басейну р. Дон з суббасейном Сіверського Дінця, так і можливо по інших річкових басейнах.

У 2019 році Сіверсько-Донецьким БУВР за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було придбано основне та допоміжне лабораторне обладнання для визначення зазначених забруднюючих речовин. Обладнання буде введено в дію у 2 півріччі 2020 року.

Також повідомляю, що в Донецькій області створюється автоматизована система моніторингу довкілля щодо вимірювань кількісних та якісних показників водних об’єктів. На р. Сіверський Донець вже встановлено 2 пости. В басейні Приазов’я заплановано встановлення постів на річках Кальміус та Кальчик. Після введення в експлуатацію дані по постах будуть доступні на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації.

Сіверсько-Донецьким БУВР приймалася участь у розгляді системи моніторингових створів в басейні річок Приазов’я по Донецькій області.

Пропоную включити до програми діагностичного моніторингу поверхневих вод створи в басейні р. Кальміус, спостереження по яких виконувалось до 2018 року: р. Кальміус, гирло; р. Кальчик Старо-Кримське в-ще та р. Кальчик, гирло.

Пропоную врахувати можливості басейнової лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сіверсько-Донецького БУВР для виконання діагностичного моніторингу масивів поверхневих вод в басейні річок Приазов’я щодо виконання досліджень підготовлених проб води з інших областей та здійснення повного моніторингу з відборами проб по Донецькій області з 2 півріччя 2020 року.

А також пропоную направити до Держводагентства від Басейнової ради річок Приазов’я про доцільність внесення змін до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження порядку здійснення державного обліку водокористування» щодо надання звітності по масі скинутих речовин суб’єктами господарювання, які здійснюють скиди шахтно-кар’єрних вод.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про антропогенні впливи на якісний стан поверхневих вод в басейні річки Кальміус на території Донецької області з урахуванням впливу з неконтрольованої території взяти до відома.

2. Басейновому управлінню водних ресурсів річок Приазов’я разом з Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів підготувати проєкт листа-клопотання від імені Басейнової ради річок Приазов’я до Держводагентства України про внесення змін до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження порядку здійснення державного обліку водокористування» щодо надання звітності по масі скинутих речовин суб’єктами господарювання, які здійснюють скиди шахтно-кар’єрних вод – І півріччя 2020 року.

3. Врахувати у програмі діагностичного моніторингу поверхневих вод створи в басейні р. Кальміус, спостереження по яких виконувалось до 2018 року: р. Кальміус, гирло; р. Кальчик Старо-Кримське водосховище та р. Кальчик, гирло.

3. Про шляхи вирішення екологічних проблем Утлюкського лиману.

Продемонстровано ролик про Утлюкський лиман.

СЛУХАЛИ: Розовенко Ірину Валентинівну – головного спеціаліста відділу погодження у сфері господарської діяльності управління раціонального використання земель, природо-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації.

За інформацією Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»:

Варіант відведення шахтних вод в ставок-випаровувач був позитивним рішенням проблеми збереження екологічної системи Каховського водосховища і зрошуваних земель півдня Запорізької області від засолення.

В період 1974-1980 рр., по «Технічному проекту відведення шахтних вод Запорізького залізорудного комбінату в Утлюкський лиман» інституту «Укрдіпроводгосп» (м. Київ), було виконано будівництво та введення в експлуатацію I-ої черги гідротехнічних споруд.

В період 1980-1987 рр. виконувалося будівництво греблі ізольованого ставка-випаровувача (довжина 4,6 км) - II-ої черги гідротехнічних споруд. Фактичне заповнення ставка-випаровувача було розпочато у 1987 р.

Після закінчення будівництва греблі, в січні 1988 р., Міністерство чорної металургії СРСР затвердив Акт приймання в експлуатацію всього комплексу гідротехнічних споруд.

Ставок-випаровувач являє собою акваторію, ізольовану двома греблями, які перегороджують Утлюкський лиман, з проектною площею водного дзеркала до 47,7 км2 і об'ємом можливого накопичення води до 150 млн. м3.

Дослідження стану води і мулу ставка-випаровувача, проведені фахівцями, показали, що вміст в них важких металів і забруднюючих речовин знаходиться в звичайних концентраціях і не перевищує норм, а радіоекологічна обстановка в районі відповідає природним умовам Запорізької області.

Ефективність цієї системи відведення шахтних вод підтверджують і провідні фахівці НАН України,

- «ЗЗРК - єдине підприємство, яке відводить шахтні води за унікальною технологією безпечної для навколишнього середовища і здоров'я жителів довколишніх районів. Згідно інтегральним показником екологічності виробництва, вплив на водні ресурси регіону у ЗЗРК в 46,8 рази менше, ніж при використанні традиційних технологій видобутку залізних руд підземним способом. Завдяки технологіям, розробленим і впровадженим на підприємстві, екологічність функціонування Запорізького залізорудного комбінату за показником інтегрального екологічного впливу відрізняється в кращу сторону від традиційних технологій розробки родовищ підземним способом в 11 разів», - зазначає член-кореспондент Національної академії наук, доктор технічних наук, професор, директор інституту проблем природокористування та екології НАН України Аркадій Григорович Шапар.

ВИСТУПИЛИ: Рибалко Інна Георгіївна – виконавчий секретар Басейнової ради, виконуюча обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

За інформацією Приазовського національного природного парку:

До території Приазовського національного природного парку входить лише частина акваторії Утлюкського лиману – акваторія відкритої до Азовського моря частини лиману від Атманайської дамби загальною площею 13500 га відповідно Проекту організації території Приазовського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів був затверджений Наказом Мінприроди № 261 від 13.08.14 р.

Акваторія Утлюкського лиману в межах території Приазовського НПП за схемою функціонального зонування в зоні регульованої рекреації та господарській зоні.

Основні екологічні проблеми пов’язані із здійснення природоохоронних заходів – боротьба з браконьєрством, зменшення антропогенного, особливо рекреаційного навантаження, забруднення акваторії та узбережжя лиману в основному під час літнього рекреаційного періоду.

Мовчан С.І. запропонував ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» надавати до БУВР річок Приазов’я:

- Річний звіт моніторингу акваторії Ставка-випаровувача шахтних вод;

- результати моніторингу згідно «Плану локального моніторингу навколишнього природного середовища акваторії Ставка-випаровувача ПрАТ «ЗЗРК» в 2018-2020 рр.»;

- інформацію про технічний стан гідротехнічних споруд на Утлюкському лимані;

- інформацію щодо оформлення оренди земельних ділянок під гідротехнічними спорудами ПрАТ «ЗЗРК».

А також доповідати на засіданні Басейнової ради щодо проведених природоохоронних заходів на Ставку-випаровувачу шахтних вод ПрАТ «ЗЗРК».

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»:

- надати до БУВР річок Приазов’я Звіт річного моніторингу акваторії Ставка-випаровувача шахтних вод по точках відбору проб поверхневих вод та по спостережним свердловинам – І квартал 2020 року;

- надавати до БУВР річок Приазов’я результати моніторингу згідно «Плану локального моніторингу навколишнього природного середовища акваторії Ставка-випаровувача ПрАТ «ЗЗРК» в 2018-2020 рр.» – щоквартально;

- доповідати на засіданні Басейнової ради щодо проведених природоохоронних заходів на Ставку-випаровувачу шахтних вод ПрАТ «ЗЗРК» – щорічно;

- надати до БУВР річок Приазов’я інформацію про технічний стан гідротехнічних споруд на Утлюкському лимані – І квартал 2020 року;

- надати інформацію щодо оформлення оренди земельних ділянок під гідротехнічними спорудами ПрАТ «ЗЗРК» – І квартал 2020 року.

2. БУВР річок Приазов’я аналізувати отримані дані від ПрАТ «ЗЗРК» – постійно.

4. Про основні тенденції змін клімату, особливості їх впливу на водні ресурси басейну Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Воровка Володимира Петровича – завідувача кафедри екологічної безпеки та раціонального природокористування Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Однією з найбільших глобальних проблем сучасності є зміни клімату у бік потепління. Це підтверджується очевидністю змін таких кліматичних показників як температура повітря (середньорічна, за сезонами року та ін.), сума активних температур, кількість атмосферних опадів та режим їх випадіння, зміна вітрової циркуляції, частота прояву таких процесів як посуха, сильні зливи, урагани і т.п. Доказовість змін у вигляді трендового ходу цих показників сприяє активному обговоренню проблеми потепління у світових наукових колах, на регіональному рівні і має підвищений інтерес з боку громадськості та журналістів.

Здійснений аналіз трендових показників кліматичних змін в регіоні на основі метеорологічних даних по метеостанції Мелітополь починаючи з 1951 року по 2014 рік.

Аналіз динаміки середньорічних показників температури з 1951 по 2014 рр. (за даними метеостанції Мелітополь) показав досить інтенсивне зростання цього показника. Середня температура збільшилася з 9,8°С (1951-1970 рр.) до 10,3°С (1970-2014 рр.), а з 2005 по 2017 рр – до 11,5°С. При цьому основна частина приросту відбулася з 1990 року. Останнє десятиліття було найспекотнішим за всю історію спостережень. Починаючи з 1998 року середньорічні відмітки вже не переходили межі нижче ніж 9,9°С і лінія тренду має чіткий висхідний характер.

За умови збереження таких тенденцій зміни температур на період до 2050 року, прогнозоване підвищення середньорічної температури повітря сягне показника 12,3-12,5°С зі значними коливаннями максимальних та мінімальних температур по окремих роках. Останнє підтверджується динамікою середньорічних температур повітря у період з 2005 по 2017 роки.

Характерним прикладом є зростання суми позитивних температур вище +15ºС. Аналіз цього показника по метеостанції Мелітополь за період з 1969 по 2012 рр. показав у середньому багаторічне зростання суми позитивних температур на 40ºС/рік. Разом з тим, у період 2008-2012 рр. відмічене подвійне зростання даного показника – до 80ºС/рік. Це підтверджується загальними тенденціями змін кліматичних показників, зокрема температури повітря. Порівняно з кліматологічною стандартною нормою (1961-1990 рр.), криві ходу температури по метеостанціях південної частини Запорізької області (Бердянськ, Ботієве, Генічеськ, Мелітополь) відображають те, що найбільш інтенсивні зміни припадають на період з 1991-2010-х років з відповідним трендом змін до 2021 року.

Потепління клімату підтверджується також ростом показників мінімальної та максимальної температур повітря. Так, упродовж 2005-2017 рр. по метеостанції Мелітополь зросли показники мінімальної та максимальної температур повітря порівняно з періодом до 2005 року: мінімальна з -33°С до -26,3 °С (23.01.2006), а максимальна – з +40°С до +41°С (07.08.2010 р.).

Кількість опадів на перспективу буде збільшуватись, а їх перерозподіл за сезонами року буде на користь зимового сезону з суттєвим зниженням у літній період.

Проаналізована інформація свідчить про поступове підвищення кількості атмосферних опадів на фоні зростання екстремальності їх випадіння за роками. Наявний тренд кількості атмосферних опадів дає право прогнозувати кількість атмосферних опадів до 2050 року на рівні 550-560 мм, що перевищує багаторічну кліматичну норму для м. Мелітополь (460 мм) на 100 мм. Однак опади будуть випадати переважно у холодний період року. Натомість у літній період ксерофітизація буде зростати не стільки від підвищення температури, як від зниження кількості літніх опадів.

Роза вітрів по метеостанції Мелітополь за 2005-2017 роки засвідчує зміну вітроциркуляційних особливостей над територією м. Мелітополь у бік західної і північної складових. Дослідження останніх десятиліть вказують на тенденції збільшення впливу західної форми циркуляції атмосфери внаслідок наступання на схід на 30° Азорського антициклону та Ісландського циклону з відступанням на ту ж величину Сибірського антициклону.

Так само упродовж останніх кількох десятиліть, як і в багаторічному ході середньої швидкості вітру (1966-2013 рр.), спостерігається характерне зниження швидкості вітру. Розраховані лінійні тренди цього показника виявили значимі тенденції ослаблення вітру у всі сезони року по станції Мелітополь

На прикладі Мелітопольського регіону проаналізовані тенденції кліматичних змін, а саме: динаміки середньорічної та сезонних температур, кількості та режиму випадіння атмосферних опадів, зміни вітроциркуляційного режиму. Зроблені прогнози можливих змін до 2050 року. Означені особливості і наслідки кліматичних змін на напрями практики природокористування – сільськогосподарське виробництво, лісове та рибне господарство.

Кліматичні зміни відбуваються у бік потепління. Наслідком цього є ланцюгова реакція на тенденції змін вітрової циркуляції в регіоні та у зв’язку з цим – тенденції до збільшення кількості атмосферних опадів. Паралельно з потеплінням відбуваються зміни гідротермічних показниках, зокрема у показниках випаровуваності і випаровування. Вирішення проблеми вбачається у адаптації видів господарської діяльності до тих змін, які прогнозуються.

ВИСТУПИЛИ: Сорокіна Тетяна Петрівна – заступник начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології.

За висновками експертів з другої половини ХХ століття на нашій планеті спостерігаються суттєві зміни кліматичної системи. Багато із зареєстрованих змін є нетиповими або безпрецедентними за останні десятиріччя чи навіть тисячоліття.

При цьому 30-ти річний період з 1989 по 2018 рік був найтеплішим за останні 140 років у північній півкулі.

Значні зміни термічного режиму привели до того, що з середини 70-х років минулого століття аномалія середньої річної глобальної температури повітря перевищила 0°С як відносно базового кліматичного періоду 1961–1990 рр., так і відносно середньої температури за ХХ століття (1901-2000рр), а швидкість її зміни неухильно зростає .

У північній півкулі такі зміни спостерігаються з середини 70-х, а в Європі – з кінця 80-х років ХХ століття, і на початку ХХІ століття перевищили 1°С .

При цьому 2014 та 2015 роки в Європі виявились найтеплішими за увесь період інструментальних спостережень. За даними NOAA середня за рік температура повітря в цей період у Європі була майже на 1,7°С вищою за середню температуру ХХ століття.

В Україні перехід аномалії середньої за рік температури повітря через 0°С відбувся з кінця 90-х рр. ХХ століття.

З 2007 року аномалія середньої річної температури перевищила 1,5°С. Винятком був лише 2011 рік, коли її величина становила 0,8°С.

За даними NOAA Україна належить до регіонів планети, де зміна середньої за рік температури повітря протягом останніх тридцяти років (1988-2017рр.) відбувалась найвищими темпами.

Проведений аналіз величини середньої за рік приземної температури повітря та її аномалії відносно кліматичної норми в Запорізькій області показав, що їх значення в регіоні протягом вказаного періоду також збільшуються. Середня за рік температура повітря у 1981-2010 рр в Запорізькій області була вищою на 0,4 ºС, порівняно з 1961-1990рр.

Крім того, темпи підвищення температури повітря в Запорізькій області протягом 1981-2010рр дещо випереджали середні в України і становили 0,62 °С/10років (в Україні –0,57°С/10років).

Найбільший внесок у зміну річної температури в регіоні мали літній та зимовий сезони. Їх середня температура зросла на 0,6°С. При цьому найбільш суттєво підвищилась температура повітря у січні (1,6°С) та серпні (0,9°С).

Значне зростання максимальної і, особливо, мінімальної температури повітря у холодний період року зумовило зменшення кількості морозних днів (Тмін<0°С) та збільшення тривалості безморозного періоду майже на тиждень за десять років.

Як наслідок, кількість днів, що потребують опалення з Тср≤8°C в області зменшувалась (1,5днів/10років).

Підвищення температури повітря в холодний період, яке супроводжувалось зменшенням швидкості вітру, призвело до зменшення суворості зими.

Зима у Запорізькій області з кінця 90-х років ХХ ст. перейшла з категорії «помірно холодна з частими відлигами» до категорії «помірно тепла з нетривалими морозними періодами».

Підвищення температури повітря у Запорізькій області зумовило збільшення майже на тиждень (8,5 днів/10 років) тривалості теплого періоду та зростання його комфортності для людини.

Ріст максимальної температури, зумовив збільшення кількості спекотних днів, коли максимальна за добу температура повітря перевищувала 25 °С (5,9 днів/10 років).

Збільшення числа спекотних днів у Запорізькій області супроводжується ростом кількості тропічних ночей (5,4 ночей/10років), коли мінімальна за добу температура повітря перевищувала 20°С

Підвищення температури повітря, особливо мінімальної, у холодний період зумовило на значній території України зміну структури опадів: зменшення кількості днів зі снігом у холодний період та збільшення кількості днів з дощем, мокрим та мокрим зливовим снігом .

Прогноз фахівців Українського гідрометеорологічного інституту:

За даними регіональної моделі REMO-ЕСНАМ5 побудовано проекції зміни середніх багаторічних показників термічного режиму в Україні до середини ХХІ ст. відносно сучасного кліматичного.

Практично не викликає сумніву що середня за рік багаторічна температура повітря в Запорізькій області може вирости на 1,3 °С і становити 11,0°С у 2021-2050 рр., проти 9,7°С у 1981-2010 рр.

Літо до середини ХХІ ст може стати теплішим на 1. °С, а весна – на 0,8°С .

Суттєве підвищення мінімальної і максимальної температури повітря у Запорізькій області може привести до значного (на 19 днів), зменшення числа днів з морозом у холодний період.

Практично не викликає сумнівів той факт, що днів з морозом, коли температура повітря нижче -10°С, у середині ХХІ ст. буде майже вдвічі менше (-58%). Дуже ймовірно зменшиться і число днів з морозом -20°С та нижче.

Практично не викликає сумнівів зменшення і максимальної тривалості періодів з температурою повітря -10°С та -20°С і нижче. Періоди з екстремально-низькою температурою відмічатимуться і в середині ХХІ ст., але їх негативні наслідки можуть бути більш значними, оскільки хвилі холоду спостерігатимуться на фоні більш високої температури .

Запорізькій області до середини ХХІ ст. може збільшитись тривалість теплого періоду. Порівняно з сучасним кліматичним періодом він може стати довшим майже на два тижні (14 днів).

Також практично не викликає сумнівів збільшення тривалості літа (16.9 днів)

Майже на два тижні в області може вирости і число днів з максимальною температурою вище 25°С та максимальна тривалість спекотного періоду.

Найбільші зміни очікуються у серпні та червні. Майже на тиждень (5,3 днів) може збільшитись в області і кількість тропічних ночей.

Вплив погодних умов на різні сектори життєдіяльності людини, її водозабезпечення та водоспоживання, стан навколишнього середовище до середини ХХІ століття посилюватиметься, що вже зараз вимагає розробки заходів по адаптації і пом'якшення негативних впливів.

Враховуючи доповіді з тенденцій кліматичних змін Мовчан С.І. запропонував рекомендувати водогосподарським організаціям Держводагентства разом з Департаментами екології та природних ресурсів здійснити аналіз виконання суб’єктами господарювання – водокористувачами заходів з охорони та раціонального використання вод в рамках обласних та інших програм, а також передбачених у дозволах на спеціальне водокористування.

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Водогосподарським організаціям Держводагентства разом з Департаментами екології та природних ресурсів здійснити аналіз виконання суб’єктами господарювання – водокористувачами заходів з охорони та раціонального використання вод в рамках обласних та інших програм, а також передбачених у дозволах на спеціальне водокористування – впродовж І кварталу 2020 року.

2. Водогосподарським організаціям Держводагентства направити до секретаріату Басейнової ради відповідний аналіз виконання природоохоронних заходів – до 15.04.2020 року.

5. Про формування Плану роботи Басейнової ради на 2020 рік.

Згідно до Положення про Басейнову раду річок Приазов’я на розгляд представлено План роботи Басейнової ради на 2020 рік, яким передбачено проведення двох засідань Басейнової ради протягом 2020 року (додається).

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити План роботи Басейнової ради річок Приазов’я на 2020 рік.

6. Різне.

6.1. Звіт робочої групи Басейнової ради річок Приазов’я з вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну річки Молочна та Молочного лиману.

Продемонстровано ролик про будівництво гідротехнічної споруди на Молочному лимані.

За інформацією Приазовського національного природного парку:

Роботи по будівництву промоїни між Азовським морем і Молочним лиманом слід розглядати як реалізацію природоохоронного заходу за бюджетною програмою КПКВК 2401270 "Здійснення природоохоронних заходів на 2018 рік", а саме «Будівництво з’єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом», розробленого ДП Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект"(2012р. скорегований в 2018 р., експертний звіт щодо коригування проекту від 11.07.2018 р.). Відповідно до календарного плану виконання робіт ТОВ «Бердянськбудтрест» будівництво каналу повинно бути завершено до 31.12.2019 року. Дозвіл на виконання будівельних робіт було отримано від 28.11.2018 року. Постановою КМУ про деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2018 рік від 18.04.2018 року № 361 парку було виділено частину необхідних коштів, а саме: 10 мільйонів гривень. Кошти надійшли на рахунки парку 02.11.2018 року. В 2018 році ТОВ «Бердянськбудтрест» було виконано робіт з будівництва ґрунтового з’єднувального каналу на загальну суму 1 693 839,60 грн.

В 2019 році Приазовським парком до Мінприроди направлено фінансовий запит на суму 55 206 975 грн. на продовження фінансування робіт по об’єкту «Будівництво з’єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом». На теперішній час кошти виділено з 28 серпня поточного року. Роботи по об’єкту «Будівництво з’єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом» тривають. Сплачено 10 тис.грн. за техічний нагляд ФОП "Малишев" згідно договору від 22.11.2018 р. № 77. (акт № 1 від 06.09.2019 року). Відповідно до проекту, термін будівництва складає 15 місяців. Будівельні роботи проводяться із значним випередженням графіку. Збудована дорога для підвозу буту. Контроль за етапами будівництва здійснюється відповідно до законодавства. Зокрема технічний нагляд здійснює ФОП Малишев. Авторський нагляд здійснює ДП «Укррибпроект». Контроль за параметрами будівництва здійснюється за допомоги сертифікованих топографо-геодезичних приборів. Будівельний майданчик забезпечено цілодобовим онлайн відео спостереженням. Діяльність Приазовського ПНПП планово перевірялася контролюючим органом міністерства, а саме Державною Азовською морською екологічною інспекцією. Перевірка відбувалася з 11.09.2019р. по 18.09.2019р., порушень у діяльності парку в частині реалізації природоохоронних заходів, зокрема будівництва каналу виявлено не було. Більш того у приписі було вказано: продовжувати роботи з підтримки діючого гирла гідрологічного заказника «Молочний лиман» (водообмін між Азовським морем та лиманом) та проводити інші заходи щодо підтримки оптимального гідрологічного режиму, а також забезпечити охорону заказника.

Станом на 10.12.2019 року роботи проводяться паралельно у двох напрямках: будівництво з’єднувального каналу для відновлення сполучення Азовського моря з Молочним лиманом та будівництво морського водоприймального наносовідхиляючого ковша-хвилелому з двох криволінійних кам’яно-накидних бун. Для розробки грунту у з’єднувальному каналі між Азовським морем та Молочним лиманом задіяні наступні механізми: 6 екскаваторів для розробки грунту по руслу каналу, фронтальний навантажувач, бульдозер. Об’єм вибраного грунту складає орієнтовно 220 000 м.куб. Сформовано укоси каналу на протяжності близько 45000 кв. м; прорито 550 м від моста з глибинами 2 м, шириною русла каналу по дну 40 м., ширина водного дзеркала каналу – 100 м, далі канал прорито ще на 1250 м глибиною 1,6 – 1,7 м шириною до 50 м. Для будівництва морського ковша-хвилелому з двох бун були задіяні: 2 екскаватори та 30 самоскидів. Було укладено близько 27 тис.куб.м бутового каменю. Укладання бун завершується. Роботи на даному об’єкті проводилися цілодобово.

Різниця між рівнем Азовського моря і рівнем Молочного лиману приблизно 1,70 м. На теперішній час роботи продовжуються: працює техніка - земснаряд, екскаватори. Планується відкриття водного сполучення між морем і лиманом до кінця поточного року. На слідуючий рік необхідно продовжити формування укосів для укріплення схилів каналу. Відкриття водного сполучення між морем і лиманом не буде заважати продовженню укріплення схилів та виправленню ділянки русла відпровідно проекту. З боку Кирилівки укоси сформовані по проекту, з боку Степанівської коси формування укосів може бути продовжено під час заповнення каналу і лиману водою з Азовського моря. Прохід води по каналу не створює небезпеки для продовження будівництва відповідно реалізації проєкта.

9.12.2019 року представники Міністерства енергетики та захисту довкілля здійснили безпосередній огляд будівництва каналу під час виїзду на територію парка та виступили на засіданні Науково-технічної ради Приазовського НПП 10.12.2019 р. з позитивним відгуком щодо самого процесу будівництва та його результату – виконання проекту приблизно на 80-85%. Теперішня ситуація дозволяє відкриття водного сполучення моря з лиманом, що знімає катастрофічність екологічної ситуації, якою характеризується теперішній стан екосистеми Молочного лиману (засоленість більше 100‰, відхід води від корінних берегів майже на 1 км, зменшення площі водного дзеркала тощо). Прийняття в експлуатацію каналу після його відкриття не створює труднощів у продовженні його будівництва (укріплення укосів на берегах каналу, роботи в його руслі та укріплення бун тощо), знімає соціальну напругу в регіоні з активним розвитком рекреації та очікування місцевих громад. Будівництво має бути продовжено в 2020 р. з фінансуванням з держбюджету, що потребує проведення певної процедури в оформленні документів.

За висновками представників Мінекоенергетики в цілому за результатами огляду будівництво з’єднувального каналу Молочного лиману з Азовським морем можна оцінити позитивно і відмітити активну діяльність адміністрації і директора парку в реалізації даного проекту.

Секретаріатом Басейнової ради підготовлено листи-запити на органи місцевого самоврядування щодо проведення ними інвентаризації ставків, водосховищ та гідротехнічних споруд, оцінки ефективності їх існування та надання переліку об’єктів, які підлягають ліквідації або реконструкції (в басейні р. Молочна).

Проаналізувавши отриману інформацію, вбачається, що в органах місцевого самоврядування відсутні кваліфіковані спеціалісти для проведення інвентаризації, оцінки ефективності існування ставків, гідротехнічних споруд у межах басейну річки Молочна та внесення пропозицій щодо доцільності їх ліквідації або реконструкції.

БУВР річок Приазов’я підготовлено та направлено звернення-клопотання до Запорізької облдержадміністрації про виділення фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища заходу щодо виготовлення паспорту р. Молочна та проєкту з розчищення, днопоглиблення і регулювання р. Молочна (у межах Мелітопольського району Запорізької області).

Виконавчий секретар І.Г. Рибалко