Місце зборів представників заінтересованих сторін: Україна, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, 6, 1 поверх, зала засідань Якимівської райдержадміністрації.

Час проведення засідання: з 11.00 по 13.00.

Час початку реєстрації: 10.30.

Час закінчення реєстрації: 11.00.

 

 

ГОЛОВУВАВ: Мовчан Сергій Іванович - Голова Басейнової ради річок Приазов’я.

ПРИСУТНІ: 17 членів Басейнової ради, 19 - запрошені. Усього 36 осіб (перелік додається).

 

 

Порядок денний:

Про розгляд Плану роботи Басейнової ради на 2019 рік.

Про кроки у розробленні плану управління басейну річок Приазов’я.

Про шляхи вирішення екологічних проблем річки Корсак.

Про шляхи вирішення екологічних проблем Молочного лиману.

Про надання пропозицій щодо проведення інвентаризації та визначенню стану експлуатаційних свердловин у басейні річок Приазов’я.

Про запровадження дати щорічного відзначення Дня річки Молочна.

 

Про затвердження регламенту роботи Басейнової ради річок Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Мовчана Сергія Івановича – Голову Басейнової ради, доцента кафедри сільськогосподарських машин Таврійського державного агротехнологічного університету.

Мовчан С.І. запропонував для ефективної роботи засідання Басейнової ради річок Приазов’я затвердити наступний регламент роботи:

час для доповіді – до 15 хвилин;

час для виступу та дебатів – до 5 хвилин;

час для внесення пропозицій та доповнень – до 3-х хвилин.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований регламент роботи засідання Басейнової ради річок Приазов’я.  

 

1. Про розгляд Плану роботи Басейнової ради на 2019 рік.

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючого обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Згідно Положення про Басейнову раду річок Приазов’я на розгляд представлено План роботи Басейнової ради на 2019 рік, сформований з урахуванням пропозицій та затверджений Головою Басейнової ради від 28.12.2018 року, яким передбачено проведення двох засідань Басейнової ради - травень та жовтень.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Погодити План роботи Басейнової ради річок Приазов’я, що додається.

2. Чергове засідання Басейнової ради річок Приазов’я провести у жовтні 2019 року за порядком денним згідно затвердженого Плану роботи Басейнової ради на 2019 рік.

 

2. Про кроки у розробленні плану управління басейну річок Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючого обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Рибалко І.Г. доповідала, що згідно пріоритетів діяльності басейнових управлінь та офісів водних ресурсів у 2019 році, затверджених наказом Держводагентства від 27.02.2019 № 118 заплановано:

визначення масивів поверхневих вод;

опис річкових басейнів;

визначення антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих вод;

формування реєстру територій/зон, що охороняються.

            Для басейну річок Приазов’я групою експертів на початку 2019 року визначено 557 масивів поверхневих вод (далі – МПВ), із них: категорія «річки» – 328, категорія «озера» – 11, категорія «штучні або істотно змінені масиви поверхневих вод» – 198, категорія «перехідні води» – 12, категорія «прибережні води» – 8. Частка кандидатів до істотно змінених масивів поверхневих вод
(далі – кІЗМПВ) від загальної кількості МПВ в районі басейну річок Приазов’я становить 33 %.

Проведено опис річкового басейну Приазов’я (гідрографічне та водогосподарське районування, клімат, рельєф, геологія та гідрогеологія, грунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим та специфіка річкового басейну); визначаються основні антропогенні впливи на кількісний та якісний стан поверхневих вод з боку точкових джерел забруднення та
гідроморфологічних змін; сформовано реєстр об’єктів Смарагдової мережі (за даними сайту www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer).

            Державний моніторинг масивів поверхневих вод є інструментом для розробки та оцінки виконання Плану управління річковим басейном.

            Проаналізувавши наявні матеріали з обліку використання вод було визначено антропогенні впливи на якісний стан річок Приазов’я з боку
61-го точкових джерел, в тому числі: Запорізька область – 23, Донецька область – 33 та Херсонська – 5.

Основними забруднювачами в басейні річок Приазов`я є: КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради, КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, ТОВ «Акімжилсервіс», ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», Маріупольське РВУ, Макіївське ВУВКГ, Єнакіївське ВУВКГ
КП «Компанія «Вода Донбасу», Харцизьке комунальне підприємство «Міськводоканал», ПрАТ «Меткомбінат Азовсталь» м. Маріуполь.

За даними звітності № 2ТП-водгосп (річна) «Звіт про використання води» ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»  здійснює скидання зворотних вод в Утлюкський лиман  після установки опріснення, яка експлуатується на базі
відпочинку «Гірняк». Категорія цих зворотних вод -  «нормативно-чисті,
без очистки».

Відвід шахтних вод, що надходять у гірничі виробки, з 1987 р. здійснюється підприємством по трубопроводу в ізольований став-випаровувач у верхів`ях Утлюкського лиману.

Довідково: став-випаровувач являє собою акваторію, ізольовану двома греблями, що перегороджують Утлюкський лиман, із площею водного дзеркала 45,0 км2 і обсягом можливого накопичення води до 150,0 млн.м3.

 За даними форми № 2ТП-водгосп (річна) підприємством відведено в став-накопичувач (без скиду):

- 2017 р. - 15398,7 тис.м3 шахтних вод;

- 2018 р. – 15091,1 тис.м3 шахтних вод.

Рибалко І. запропонувала направити листи усім підприємствам, які допустили забруднення поверхневих вод з метою розроблення заходів щодо досягнення нормативів гранично-допустимого скиду та створити робочу групу для підготовки матеріалів розділу 2 Плану управління річковим басейном (основні антропогенні впливи на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод) в складі: Департаментів екології та природних ресурсів Запорізької, Донецької та Херсонської облдержадміністрації, Запорізької обласної філії Всеукраїнської екологічної ліги, ТОВ «Акімжилсервіс», Таврійського державного агротехнологічного університету, Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я, Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра та Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.

 

ВИСТУПИЛИ:

Самойлов Валерій Юрійович – головний спеціаліст з охорони навколишнього середовища Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»;

Бойко Олександра Євгеніївна – начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Державної екологічної інспекції у запорізькій області.

Самойлов В.Ю. інформував присутніх про став-випаровувач Запорізького залізорудного комбінату.

Бойко О.Є. запропонувала з метою здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства басейновим управлінням водних ресурсів надавати перелік водокористувачів, які допустили забруднення поверхневих вод внаслідок скиду забруднених та недостатньо-очищених зворотних вод органам екологічної інспекції у відповідних областях.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

           

Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

           

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про основні джерела точкового та дифузного забруднення поверхневих вод в басейні річок Приазов’я взяти до відома.

2. Створити робочу групу з числа представників басейнової ради для підготовки матеріалів розділу 2 Плану управління річковим басейном (основні антропогенні впливи на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод) в складі:

Розовенко Ірина Валентинівна, Департамент екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації;

Білоцерківська Наталія Олексіївна, Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів;

Рибалко Інна Георгіївна, Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов’я;

Пірогова Ірина Миколаївна, Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги;

Радкевич Олена Василівна, ТОВ «Акімжилсервіс»;

Мовчан Сергій Іванович, Таврійський державний агротехнологічний університет;

Лихач Олександр Володимирович, Департамент екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації;

Пузанов Андрій Олександрович, Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра;

Попутько Юрій Анатолійович, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації.

3. Басейновому управлінню водних ресурсів річок Приазов’я, Басейновому управлінню водних ресурсів нижнього Дніпра, Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів:

- до 01.08.2019 завершити опис річкового басейну річок Приазов’я;

- до 01.10.2019 визначити більш детальний аналіз антропогенних впливів на кількісний та якісний стан вод з урахуванням точкових та дифузних  джерел;

- до 01.10.2019 створити реєстр зон, які підлягають охороні;

- до 01.11.2019 визначити масиви поверхневих вод, які будуть охоплені програмою діагностичного моніторингу;

- з метою здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства надавати перелік водокористувачів, які допустили забруднення поверхневих вод внаслідок скиду недостатньо-очищених зворотних вод органам екологічної інспекції у відповідних областях.

4. Секретаріату Басейнової ради річок Приазов’я направити листи                    усім підприємствам, які допустили забруднення поверхневих вод з метою розроблення заходів щодо досягнення нормативів гранично-допустимого скиду – до 01.06.2019 року.

           

3. Про шляхи вирішення екологічних проблем річки Корсак.

СЛУХАЛИ: Весніну Лідію Іванівну – начальника відділу водних ресурсів Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства.

Річка Корсак належить до басейну Азовського моря. Протікає річка по території Запорізької області.

Довжина річки 60 км, площа водозбору 703 км2.

Виток річки розташований в 3,5 км східніше с. Калинівка Приморського району Запорізької області.

Річка має 3 притоки довжиною більше 10 км: р. Метрозли, р. Апанли та                 б. Глибока.

Річка Корсак – маловодна, характеризується повільною течією, в літній період вона частково пересихає.

За останні десятиліття істотно збільшився вплив господарської діяльності на басейни річок. Відсутність лісосмуг, розорювання ґрунтів на схилах, зарегульованість поверхневого стоку спричинює зменшення стоку. Внаслідок відбувається знесення рихлого матеріалу у русла річок і замулення руслових і прируслових джерел, що знижує їх водність. На сток річок впливає наявність ставків та дамб в їх верхній та середній течіях. Річки виносять глинисті і мулисті породи, відкладаючи їх у гирлах, що призводить до того, що їх гирлові ділянки часто замулюються, особливо в посушливий період, та в результаті штормів, які несуть піщану суміш і накопичуються в гирлі річок, таким чином річки втрачають зв'язок з морем. На р. Корсак є місця для нересту значної кількості видів промислової риби Азовського басейну, тому необхідно постійно підтримувати  гідрологічний режим гирлових ландшафтних комплексів річки (їх зв'язок з морем).

23 жовтня 2018 року фахівцями Приазовського національного природного парку було проведено обстеження р.Корсак. Метою обстеження було виявлення незаконно споруджених дамб і загат у руслі та встановлення їх впливу на екологічний стан річки на ділянці від с. Богданівка до гирла р.Корсак. Спостереження здійснені у 8 точках. Було визначено наявність течії, глибину води до і після дамб (загат), перепад рівня води, температуру води, загальну мінералізацію, рН (водневий показник),  температура повітря коливалася від 16,5 до 18,5 °С.

Таким чином, р. Корсак на обстеженій ділянці (~25 км) перебуває в незадовільному екологічному стані, що виявляється:

1)         у малій глибині води (переважно до 0,5 м),

2)         наявності ділянок з відсутньою течією,

3)         високій загальній мінералізації води (4 – 7,51 ‰) з тенденцією до зростання вниз за течією,

4)         перевищенні ГДК за значеннями рН на 2 станціях,

5)         заростанні русла очеретом, що може свідчити про евтрофікацію,

6)         засміченні деяких ділянок побутовим і будівельним сміттям.

Перелічені факти вказують на непридатність води р. Корсак для її використання у господарських цілях.

Запропонувала провести повноцінні гідрологічні дослідження річки Корсак від її витоку до гирла, включаючи притоки, з використанням наявних матеріалів щодо р.Корсак та  встановлених в її руслі дамб і загат та створених ставків у відповідних обласних установах. Це надасть можливості планувати і реалізувати природоохоронні заходи з оздоровлення річки (регулювання стоку на протязі року, визначення водоохоронних зон, укріплення берегів та ін.) з залученням місцевої громади, органів місцевої влади, природоохоронних установ, громадських організацій та ін.

 

ВИСТУПИЛИ: Тиховод Анатолій Миколайович – Голова Аграрного союзу Запорізької області, який інформував про збільшення уваги до розораності прибережної захисної смуги водних об’єктів.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:  

1. Приазовському національному природному парку спільно з Мелітопольським міжрайонним управлінням водного господарства БУВР річок Приазов’я:

- провести повноцінні гідрологічні дослідження річки Корсак в її середній і нижній течі – до 01.10.2019 року;

- підготувати аналітичний матеріал щодо наявності дамб, загат, ставків в руслі річки Корсак з використанням матеріалів щодо їх місця розташування – до 01.10.2019 року.

2. Мелітопольському міжрайонному управлінню водного господарства підготувати проект листа на органи місцевого самоврядування щодо проведення роботи з сільгосппідприємствами, орендарями земельних ділянок, мешканцями населених пунктів щодо припинення розорення прибережної захисної смуги                    р. Корсак – до 07.06.2019 року.

 

4. Про шляхи вирішення екологічних проблем Молочного лиману.

СЛУХАЛИ: Розовенко Ірину Валентинівну – головного спеціаліста відділу погодження у сфері господарської діяльності управління раціонального використання земель, природо-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації.

Молочний лиман - лиман річки Молочної (басейн Азовського моря).

Розташований на півдні Запорізької області. Західний берег лиману - в межах Якимівського району, східний - у межах Приазовського і (частково) Мелітопольського районів.

У лиман впадають річки: Молочна (з півночі), Тащенак (з північного заходу), Джекельня (з північного сходу).

Молочний лиман включений до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення у зв'язку з ратифікацією Україною Рамсарської конвенції.

У 2010 році увійшов до складу Приазовського національного природного парку.

Ріка Молочна відноситься до класу середніх за площею басейну (3450 м2) і довжиною головного русла ( 197 км), має різноманітну ландшафтно-біотопну характеристику, бо бере початок на Приазовській височині, проходить архаїчні кристалічні породи, формує асиметричний басейн і впадає в унікальний ландшафтний об’єкт – Молочний лиман. Лиман характеризується високим біологічним та ландшафтним різноманіттям, включений до міжнародного (Рамсарського) переліку  водно-болотних угідь, по відношенню до якого Україна несе юридичну відповідальність за стан та охорону. Життя лиману залежить як від здоров’я річки, її спроможності наповнювати лиман, так і від з’єднання лиману з морем.

У цьому полягає поняття цілісності екосистеми ріка-лиман-море. Зв'язок цей не тільки забезпечує гідрологічну взаємодію, але й відіграє дуже важливу роль у формуванні міграційних шляхів переважно водно-болотяних птахів між Європою та Африкою.

Гідрологічний режим Молочного лиману загалом визначається як нестабільний і, водний баланс, головним чином, визначаться надходженням в лиман морської та річкової  води, опадами над поверхнею лиману.

Проблеми Молочного лиману:

1. Обмеженість живлення поверхневими водами внаслідок надмірної зарегульованості р. Молочної.

2. Забруднення р. Молочної недостатньо очищеними зворотними водами (міста Мелітополь і Токмак).

Майже всі об`єкти промисловості, розташовані  поблизу русла та заплави річки є її потенційним забруднювачами і суттєво впливають на замулення, засмічення та якість води в річці і в цілому на її екологічний стан. Але встановлено, що велике значення на якість води та стан річки впливають об`єкти, розташовані також за межами прибережних захисних смуг, які скидають зворотні води в р. Молочна, наприклад тільки по місту Мелітополь: ВП «Мелітопольський моторний завод» ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»,                                    ТОВ «Мелітопольський Автогідроагрегат», ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», ПАТ «Гідросила МЗТГ»,                              ПП «Молокозавод-Олком», ПАТ «Мелітопольський компресор»,                                    ПрАТ «Мелітопольський олійноекстраційний завод»,                                                                  ТОВ «НВО «Укрхімпроммаш», крім того скидають воду окремі підприємства міста Токмак та Токмацького району.

3. Відсутність встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, розорювання майже до урізу води.

Загальна площа водоохоронних зон (тис. га) по районам наступна:

Мелітопольський - 6,55

Михайлівський - 0,31

Приазовський - 9,83

Токмацький - 4,32

Чернігівський - 7,39

Встановлення меж водоохоронних зон відповідно до розроблених проектів землеустрою не проведено.

Загальна площа прибережних  захисних смуг/встановлення меж відповідно до розроблених проектів землеустрою (тис. га) по районах така:

Мелітопольський - 2,18/0,06

Михайлівський - 0,10/0,02

Приазовський - 3,57/0,05

Токмацький - 1,44/0,07

Чернігівський - 2,46/0,0850

Суттєвим становищем слід вважати малу площу прибережно-захисних смуг, вкритих лісом. Сучасна довжина лісових насаджень вздовж прибережно-захисних смуг русла Молочної та її притоків становить лише 90,8 км.  При цьому, загальна довжина всіх русел сягає понад 500 км.

4. Розташування полігону твердих та рідких побутових відходів сел. Кирилівка в межах прибережної захисної смуги Молочного лиману.

Водопостачання селища Кирилівка і Кирилівської зони відпочинку здійснюється з підземних джерел (артезіанських свердловин), розташованих в                  с. Шелюги Якимівського району Запорізької області. Існуючий водовід Шелюги-Кирилівка завдовжки 27 км було побудовано понад 40 років тому. Оскільки діючий водовід майже повністю зношений, він не може забезпечити потребу у питній воді населених пунктів, розташованих уздовж нього.

У зв’язку зі стрімким зростанням забудови Кирилівської курортної зони споживання питної води значно збільшилось. У курортний сезон потреба в питній воді становить 12-15 тис.м3/добу.

Нормативне водовідведення в літній період досягає 12 тис.м3/добу. Стічні води накопичуються в вигрібах з наступним вивозом автотранспортом на полігон рідких побутових відходів. Це створює постійну загрозу забруднення Азовського моря, Утлюкського та Молочного лиманів і ґрунтових вод неочищеними господарсько-побутовими стічними водами. Полігон рідких побутових відходів, в порушення п. 2 ст. 90 Водного кодексу України, облаштований у прибережній захисній смузі Молочного лиману, що має статус гідрологічного заказника загальнодержавного значення та входить до складу Приазовського національного природного парку.

Концепція водопостачання та водовідведення на території Кирилівської селищної ради до цього часу не розроблена.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кирилівській селищній раді під будівництво заводу по переробці рідких побутових відходів за рахунок земель сільськогосподарського призначення (пасовища) за межами населеного пункту на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, який розроблено ТОВ «Геоінформаційна компанія «Кадастр», протягом 2016-2017 років неодноразово повертався розробнику на доопрацювання.

Шляхи вирішення проблем:

1. Проведення обстеження водних об’єктів, визначення переліку об’єктів, які підлягають  ліквідації або реконструкції для організації планових санітарних  попусків.

2. Проведення реконструкції очисних споруд каналізації міст Мелітополь і Токмак, упорядкування мереж зливової каналізації.

3. Встановлення і винесення в натуру меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, їх залуження та заліснення.

4. Винесення полігону твердих та рідких побутових відходів сел. Кирилівка за межі прибережної захисної смуги Молочного лиману.

 

ВИСТУПИЛИ:

Рибалко Інна Георгіївна – виконавчий секретар Басейнової ради, виконуючий обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я;

Тиховод Анатолій Миколайович – Голова Аграрного союзу запорізької області.

Рибалко І.Г. запропонувала створити робочу групу з вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну річки Молочна в складі: Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації, Таврійського державного агротехнологічного університету, Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я, Аграрного союзу Запорізької області, Кирилівської селищної ради, Приазовського національного природного парку, Якимівського та Мелітопольського міжрайонних управлінь водного господарства.

Тиховод А.М. запропонував зібрати робочу групу з вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну річки Молочна біля Молочного лиману у червні 2019 року.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Керівникам органів місцевого самоврядування (по території яких протікає річка Молочна) з залученням представників підвідомчих організацій басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я провести обстеження водних об’єктів, визначити перелік об’єктів, які підлягають ліквідації або реконструкції для організації планових санітарних попусків – протягом 2019 року.

2. Міським радам міст Мелітополь і Токмак вжити заходи щодо проведення реконструкції очисних споруд каналізації міст Мелітополь і Токмак, упорядкування мереж зливової каналізації – протягом 2019 року.

3. Керівникам органів місцевого самоврядування (по території яких протікає річка Молочна) вжити заходи щодо розробки проектів землеустрою з встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, їх винесення в натуру, залуження та заліснення – 2019 – 2020 роки.

4. Кирилівській селищній раді вжити заходи щодо відведення земельної ділянки та  розробки проектно-кошторисної документації з будівництва полігону твердих побутових відходів сел. Кирилівка за межами прибережної захисної смуги Молочного лиману – 2019 – 2020 роки.

5. Створити робочу групу з вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну річки Молочна в складі:

Розовенко Ірина Валентинівна, Департамент екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації;

Мовчан Сергій Іванович, Таврійський державний агротехнологічний університет;

Рибалко Інна Георгіївна, Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов’я;

Тиховод Анатолій Миколайович, Аграрний союз Запорвзької області;

Коробка Ігор Анатолійович, Кирилівська селищна рада;

Барабоха Наталія Миколаївна, Приазовський національний природний парк;

представники Мелітопольського та Якимівського міжрайонних управлінь водного господарства.

 

5. Про надання пропозицій щодо проведення інвентаризації та визначенню стану експлуатаційних свердловин у басейні річок Приазов’я.

СЛУХАЛИ: Гербст Інну Всеволодівну – провідного гідрогеолога Білозірської комплексної геологічної партії.

Головним джерелом водопостачання населення у межах басейну річок Приазов’я є підземні води. Видобування підземних вод здійснюється за допомогою експлуатаційних свердловин. Моніторинг підземних вод проводять регіональні служби геології та надр України.

Державна система моніторингу підземних вод включає проведення спостережень, збору, узагальнення, підготовки, збереження та передачі інформації про стан підземних вод до Державної служби геології та надр України. Виконання цих робіт дозволяє вести прогнозування можливих змін підземних вод цільових водоносних горизонтів у природних умовах та під впливом господарської діяльності, а також сприятиме прийняттю рішень про запобігання негативних змін гідрогеологічної обстановки і забезпечення умов екологічної безпеки.

Отримана інформація вноситься у автоматизовану інформаційну систему єдиного Державного використання підземних вод України.

Така база даних існує понад 20 років. Заповнення даної бази даних, проводиться на підставі отриманих річних звітних матеріалів від водокористувачів.

Також  інформація про стан використання підземних вод отримується при проведенні гідрогеологічних обстежень водозаборів, як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок коштів водокористувачів.

На даний час кошти державного бюджету дуже значно зменшено. Обстеження водозаборів за рахунок коштів водокористувачів зовсім припинено. Це сталося коли, згідно чинного законодавства, водокористувачам немає необхідності наявності висновку щодо стану водозабору від територіальних органів Державної служби геології та надр України для отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Останні два роки облік використання підземної води вести дуже складно.  

По перше, у зв’язку з реорганізацією підприємств різної форм власності, які займалися водопостачанням населення, передали на баланс територіальних громад свердловини. Територіальні громади в свою чергу передали свердловини на баланс діючих або новоутворених комунальних підприємств. Практично в кожному населеному пункті територіальних громад є свердловини, які з різних причин не можуть використовуватись для водозабезпечення (зіпсовані, обриви глибинних насосів та ін.). Ці свердловини знаходяться в межах існуючих водозаборів і представляють велику загрозу для водоносних горизонтів, які використовуються для питного водопостачання. Також це може призвести до того, що громади при оформленні нового дозволу на спеціальне водокористування вносять діючі свердловини, не показуючи свердловини резервні, законсервовані та які підлягають тампонажу.

По друге, водокористувачі звітували за річною формою 7-ГР близько                   30,0 %, при цьому надання звітної форми 7-ГР передбачено особливими умовами дозволу на спеціальне водокористування.

Запропонувала звернутись до органів місцевого самоврядування з проханням надати копії рішень про прийняття на баланс свердловин, їх передачу до інших організацій та тих, що залишилися на балансі громад. А також створити робочу групу в складі: Білозірської комплексної геологічної партії, Таврійського державного агротехнологічного університету, Департаментів екології та природних ресурсів Запорізької, Донецької та Херсонської облдержадміністрації, КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради та науково-виробничого центру «Запоріжгідропроект».

При необхідності провести інвентаризацію свердловин, які розташовані на території громад.

 

ВИСТУПИЛИ: Бєлякова Тетяна Геннадіївна - начальник виробничо-вимірювальної лабораторії водопостачання комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Водопостачання м. Мелітополь здійснюється за рахунок підземних вод Мелітопольського та Ново-Пилипівського родовищ за допомогою однойменних водозаборів, які належать КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради. Мелітопольське родовище питних підземних вод розташоване в межах адміністративних границь м. Мелітополя Запорізької області. Ново-Пилипівське родовище питних підземних вод розташоване на відстані 15 км на північний схід від м. Мелітополя.

Питне централізоване водопостачання м. Мелітополь здійснюється за рахунок підземних вод водоносного горизонту у відкладах бучацького регіоярусу еоцену (21 свердловина) та сарматського регіоярусу міоцену (13 свердловин), а також водоносних горизонтів у відкладах бучацького регіоярусу еоцену, верхньої та нижньої крейди.

У санітарно-мікробіологічному відношенні підземні води родовищ здорові й використовуються для господарсько-питного водопостачання м. Мелітополь без попереднього хлорування.

За період з 2007 по 2018 рр. зміни хімічного складу підземних вод не зафіксовані, а також вміст компонентів не перевищте вмісту. який був зафіксований у 2004 році при проведенні гідрогеологічних досліджень з переоцінки запасів питних підземних вод Мелітопольського родовища в границях ділянок Мелітопольського та Ново-Пилипівського водозаборів Запорізької області.

Не викликає сумніву факт, що наявність питної води – величезне природне багатство, яка потребує дуже дбайливого ставлення з боку всього населення. Як і все в природі, запаси артезіанської води не вічні. Є безліч прикладів, коли великі міста, сільськогосподарські і виробничі центри раніше мали і експлуатували величезні запаси підземних вод, але в результаті залишилися без цієї чистої. смачної і незамінної для життя природної хімічної сполуки. Давайте пам’ятати про це і раціонально використовувати кожну краплю цієї дорогоцінної рідини.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

 

 

ВИРІШИЛИ:

1. Білозірській комплексній геологічній партії підготувати проект листа до органів місцевого самоврядування щодо надання копії рішень про прийняття на баланс експлуатаційних свердловин та проведення інвентаризації відповідних свердловин – до 15.06.2019 року.

2. Створити робочу групу для узагальнення матеріалів з проведеної інвентаризації експлуатаційних свердловин в складі:

Гербст Інна Всеволодівна, Білозірська комплексна геологічна партія;

Розовенко Ірина Валентинівна, Департамент екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації;

Лихач Олександр Володимирович, Департамент екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації;

Попутько Юрій Анатолійович, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації;

Мовчан Сергій Іванович, Таврійський державний агротехнологічний університет;

Новах Тетяна Миколаївна, КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради;

Брезицький Віталій Іванович, науково-виробничий центр «Запоріжгідропроект».

 

6. Про запровадження дати щорічного відзначення Дня річки Молочна.

СЛУХАЛИ: Мовчана Сергія Івановича – Голову Басейнової ради, доцента кафедри сільськогосподарських машин Таврійського державного агротехнологічного університету.

Екологічна свідомість та культура є запорукою дбайливого ставлення до природних ресурсів, їх невиснажливого використання та охорони.

Для всебічного привернення уваги суспільства до питань інтегрованого (збалансованого) використання водних ресурсів щорічно проводиться низка екологічних компаній.

Однією з них є відзначення Днів річок.

Так, протягом останніх років щорічно відзначаються День Дніпра, День Дністра, День Дунаю та інші.

Водогосподарські та громадські організації вже мають значний досвід у проведенні зазначених заходів, як значних еколого-просвітницьких ініціатив у межах районів річкових басейнів.

З метою формування у суспільстві екологічної культури та свідомості, привернення уваги суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань збереження та покращення стану водних ресурсів басейну річок Приазов’я, запропонував розглянути питання щодо відзначення щорічно Дня річки Молочна.

Найбільша за довжиною ріка північно-західного Приазов’я - Молочна має протяжність 197 км, а площу водозбору - 3450 км2. Басейн ріки Молочна знаходиться на території Запорізької області. Відноситься до середніх річок, а її притоки є малими річками. Впадає ріка у Молочний лиман. На півночі та заході басейн межує з басейном р. Дніпро, на сході з басейнами невеликих річок, що впадають в Азовське море (Корсак, Лозоватка, Обіточна).

Починається річка із джерел, що пробиваються з кристалічних порід біля с.Зоря Чернігівського району Запорізької області, абсолютна відмітка над рівнем моря становить 292 м і далі протікає по балці, приймаючи воду джерел і струмочків, що знаходяться на території села Верхній Токмак. Тут річка називається Токмачка, по верхів'ях річки названо і селище.

Висунув пропозицію обрати офіційну дату відзначення Дня річки Молочна 10 жовтня для формування екологічної свідомості громадян, реалізації практичної роботи з поліпшення стану природних водних об’єктів басейну р. Молочна, підтримки природоохоронних ініціатив та екологічно-патріотичного виховання дітей і молоді регіону.  

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 17.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

  Рішення прийняте 17 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Підтримати доцільність встановлення офіційної дати відзначення «Дня річки Молочна» 10 жовтня, як масштабної громадської акції для залучення широких верств населення до управління водними ресурсами та прийняття рішень з їх охорони, раціонального використання та відтворення.

 

Виконавчий секретар І.Г. Рибалко