23 червня 2021 року                                                                                         № 7

 

Формат засідання - онлайн відео-конференція шляхом використання додатку Google Meet.

 

Головував: В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

Присутні: 27 членів басейнової ради, 9 запрошених. Усього 36 осіб (список додається).

 

Порядок денний засідання:

1. Вплив роботи суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого питного водопостачання і водовідведення на екологічний стан в басейні Прип’яті та найбільші забруднювачі поверхневих водних об’єктів за 2020 рік.

2. Взаємодія під час проходження повені та дощових паводків у 2021 році та прийняття управлінських рішень щодо недопущення виникнення надзвичайних ситуацій на водних об’єктах в басейні річки Прип’ять.

3. Різне.

3.1.Проєкт Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки.

 

В.Азима запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 15 хв.

- для виступу та дебатів – до 10 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

       Члени басейнової ради річки Прип’ять одноголосно погодилися із запропонованим регламентом роботи засідання.

 

 

СЛУХАЛИ: М.Шкльоду -начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод БУВР Прип’яті, яка проінформувала присутніх, що у суббасейні Прип’яті визначені основні водно-екологічні проблеми це, забруднення водних об’єктів органічними, біогенними, небезпечними речовинами, гідроморфологічні зміни, забруднення побутовими відходами та зміни клімату.

     Забруднення вод органічними речовинами та біогенними елементами значною мірою пов’язане з точковими джерелами. Вплив точкових джерел майже повністю визначається житлово-комунальним господарством (93,3 %), частка промисловості та іншими галузями становить лише 6,7 %. Обсяг забруднених стоків у суббасейні річки Прип’ять відведених  підприємствами  житлово-комунальної галузі за 2020 рік складає 15,721 млн.м³ .

     За даними державного водообліку протягом 2020 року  233  суб’єкти господарювання скидали стічні води після очистки у поверхневі водойми, із них 57 допустили їх забруднення (24 %). Серед антилідерів: Рівненське обласне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал»-7,524 млн.м³; Кузнецовське міське комунальне підприємство-2,458 млн.м³; КП «Дубневодоканал» Дубенської МР – 1,178 млн.м³.

     Під час виступу було зазначено, що з 1 травня 2021 року розпочато виконання Програми діагностичного моніторингу масивів поверхневих вод, якою охоплено 32 МПВ у суббасейні Прип’яті, що становить 3,1 % від визначених (1040 МПВ) на 35 пунктах спостережень.

 

ВИРІШИЛИ:

   2.2. у рамках виконання діагностичного моніторингу вод забезпечити дотримання графіка відбору та доставки проб до лабораторії Північного регіону Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ (м. Вишгород) для визначення вмісту пріоритетних речовин.

2.3. забезпечити щомісячне наповнення програмної системи «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України» результатами вимірювань.

    3. З метою здійснення державного контролю за дотриманням природо-охоронного законодавства продовжити практику надання переліку водокористувачів, які допустили забруднення поверхневих вод внаслідок  скиду недостатньо-очищених зворотних вод територіальним органам Державної екологічної інспекції України. Також дану інформацію висвітлювати у засобах масової інформації, веб сайтах та інших платформах. Залучати громадськість до управління водними ресурсами, забезпечити підтримку громадських ініціатив.

 

 

СЛУХАЛИ: О.Микитина – заступника начальника БУВР Прип’яті, який наголосив, що внаслідок проходження тало-дощових паводків у січні – першій половині лютого 2021 року відмічалось поступове підвищення рівнів води на річках у верхів’ї Прип’яті та її притоках, з виходом води на заплаву річок в межах Волинської та Рівненської областей. При проходженні максимумів водопілля у березні місяці відбулося затоплення понижених ділянок заплав: пригирлової ділянки Прип’яті, окремих ділянок річок басейну Прип’яті та її притоках у Волинській, Львівській, Рівненській та Житомирській областях.

       Захист від шкідливої дії вод є однією із найголовніших водогосподарських проблем. Система захисту має мати комплексний характер, створюватись з урахуванням особливостей формування та проходження повеней і паводків, потребує чіткої взаємодії відповідних органів на територіях басейнів річок, а не лише в адміністративних одиницях.

З метою запобігання НС, своєчасного і ефективного реагування на можливі НС, на виконання наказу Міністерства екології та природних ресурсів Українивід 01.08.2017№ 664/294 про затвердження Інструкції про порядок обміну інформацією між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Державним агентствомводних ресурсів України щодо запобігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, пов’язані з водним факторомбасейновими управліннями водних ресурсів, розроблені схеми взаємодії з комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідних регіонів, а також з функціональними підсистемами інших міністерств і відомств.

        З урахуванням  гідрометеорологічної, гідрологічної та водогосподарської обстановки  проводена  робота по встановленню оптимальних режимів роботи водосховищ  комплексного призначення та водогосподарських систем  на весняно - літній період 2021 року у суббасейні річки Прип’ять. Міжвідомчою комісією  узгоджено та затверджено Держводагентством 52 режими.

 

ВИРІШИЛИ:

 

 

  3.1. Проєкт Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки.

 

СЛУХАЛИ: К.Данько – завідувача лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, який представив проєкт Плану управління ризиками затоплення у межах району  басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки та описав подальші дії на шляху до його затвердження.

ВИРІШИЛИ: