Протокол засідання басейнової ради річки Прип'ять

опубліковано 07.08.2020 11:09

28 липня 2020 року                                                                                     № 3
 
Дата проведення засідання басейнової ради річки Прип’ять – 28.07.2020 року у форматі «он-лайн» відео-конференції в додатку Google Meet на базі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
Час проведення : 11-00-13-30.
Час початку реєстрації: 10-30.
 Час закінчення реєстрації: 11-00.
 ГОЛОВУВАВ: Василь Азима– заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
 ПРИСУТНІ: 28 членів басейнової ради; 12 запрошених.
Усього 40 осіб (перелік додається).
 
 Про затвердження порядку денного засідання басейнової ради річки Прип’ять
СЛУХАЛИ: Василя Азиму - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, який наголосив, що План управління річковим басейном розробляється з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, в установлені строки.
Василь Азима акцентував увагу присутніх, що на попередніх засіданнях розглядались питання внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом, зокрема про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном та його першими розділами відповідно до Дорожньої карти розробленої Державним агентством водних ресурсів України.
 
Василь Азима - заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять запропонував затвердити порядок денний:
Організаційні питання.
Розробка елементів Плану управління річковим басейном суббасейну річки Прип’ять.
Стан водних ресурсів, система моніторингу та бар’єрні функції зони відчуження.
Вплив комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип’ять.
Про стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону.
Різне.
 
ГОЛОСУВАЛИ:
«ЗА» -  28
«ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
 
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВИРІШИЛИ: 1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради річки Прип’ять.
 
СЛУХАЛИ: Василя Азиму - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять затвердити наступний регламент роботи:
для доповіді – до 15 хвилин;
для виступу та дебатів – до 5 хвилин;
для внесення пропозицій та доповнень – до 2 хвилин.
   
ГОЛОСУВАЛИ:
«ЗА» - 28
«ПРОТИ» - немає
«УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
 ВИРІШИЛИ: 1. Затвердити запропонований регламент роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять.
 
1.Організаційні питання
СЛУХАЛИ: Василя Азиму - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який інформував, що у зв’язку з припиненням трудової діяльності члена басейнової ради від Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області та відповідно до п.4.14. Положення про басейнову раду річки Прип’ять від Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області запропоновано для включення до складу басейнової ради кандидатуру заступника начальника Озеранець Олега Тарасовича.
 
ГОЛОСУВАЛИ:
 «ЗА» - 28
 «ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
 ВИРІШИЛИ: 1. Включити до складу басейнової ради представника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області – Озеранець Олега Тарасовича.
 
2.Розробка елементів плану управління річковим басейном суббасейну річки Прип’ять.
СЛУХАЛИ: Оксану Гошу -  начальника відділу водних відносин та басейнової взаємодії Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, яка розповіла про зони (території) , які підлягають охороні в суббасейні річки Прип’ять, що включає наступні пункти:
-Об’єкти смарагдової мережі;
-Зони санітарної охорони;
-Зони охорони цінних видів водних біоресурсів;
-Масиви поверхневих / підземних вод, які використовуються для рекреаційних, лікувальних, курортних та оздоровчих цілей, а також води, призначенні для купання;
-Зони, вразливі до (накопичення) нітратів.
У суббасейні Прип’яті визначено 1172 зон, які підлягають охороні.
Створення Смарагдової мережі – нова для України форма охорони природи, що впроваджується в рамках виконання вимог ратифікованої в Україні Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). Створення Мережі не слід сприймати як природоохоронну «панацею», але вона є прогресивним і досить дієвим в перспективі інструментом охорони природи. ЇЇ створення важливе також в контексті євроінтеграції та формування мережі Натура 2000 і є фактично підготовкою до переходу на європейське законодавство.
У 1979 році європейські країни підписали Бернську конвенцію – міжнародну угоду, що покликана охороняти види тварин, рослин а також оселища, які потребують збереження на рівні всієї Європи. 1996 року до числа таких приєдналась і Україна.
Створення мережі, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом має бути завершене до 2021 року. У цей момент триває як планування самої мережі, так і формування відповідного законодавства для цього.
 У суббасейні Прип’яті розташовано 33 об’єкти Смарагдової мережі. Смарагдова мережа становить 33% (22 550 км2) від площі суббасейну Прип’яті. Один об’єкт має розроблений план управління та розвитку – Поліський природний заповідник.
 Зони санітарної охорони включають в себе території розміщення водозаборів для питного водопостачання населення. Згідно постанови Кабінету Міністрів України про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів від 18 грудня 1998р. №2024 ці зони відносяться до так званого першого поясу (суворого режиму) дотримання режиму використання. Постановою передбачений цілий ряд дозволених та заборонених дій в межах питних водозаборів.
 В суббасейні Прип’яті 1027 водозаборів, що здійснюють забір води об’ємом більше 20 м³ на добу. З них водозаборів підземних вод 365 (36%), поверхневих – 662 (64%).
 Зони, визначені для охорони економічно важливих водних видів чи зони охорони цінних видів водних біоресурсів включають в себе ті, де проживають або вирощують такі водні ресурси що представляють значну економічну цінність. 
 Зони рекреації водних об’єктів – це земельні ділянки з прилеглим водним простором, призначені для організованого відпочинку населення на прибережних захисних смугах водних об’єктів. Місця масового відпочинку визначаються органами місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень щороку перед початком літнього купального сезону. Вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
В суббасейні Прип’яті нараховується 112 офіційно визначених (за даними МОЗ) місць рекреації та відпочинку населення.
Зони, чутливі до забруднення поживними речовинами – це ті масиви вод, які визначені відповідно до Директиви 91/271/ЕЕС про очистку міських стічних вод.
Зони, вразливі до (накопичення) нітратів – це території, які визначені як такі, що знаходяться під ризиком внаслідок забруднення нітратами сільськогосподарського походження.
У 2017 році в рамках реалізації Проекту ЄС АПЕНА було підготовлено проект національної методики визначення зон, чутливих до впливу нітратних сполук у відповідності до положень Нітратної директиви ЄС. Методика заснована на статистичному підході і складається з трьох окремих методик виділення зон, чутливих до дії нітратних сполук у поверхневих водах, підземних водах та визначення евтрофікації.
Василь Азима запропонував інформацію про результати розроблення Плану управління річковим суббасейном річки Прип’ять взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.
 
ГОЛОСУВАЛИ:
 «ЗА» - 28
 «ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
 Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВИРІШИЛИ: 1. Інформацію про результати розроблення Плану управління річковим суббасейном річки Прип’ять взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.
 
3.Стан водних ресурсів, система моніторингу та бар’єрні функції зони відчуження.
СЛУХАЛИ: Сергія Кірєєва – генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр».
Сергій Кірєєв повідомив, що площа водних об’єктів (озера, річки, меліоративні системи, водно-болотні угіддя) які під час аварії на ЧАЕС зазнали значного радіоактивного забруднення займають приблизно 10-13% зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення. Радіоактивне забруднення і на сьогоднішній день залишається основним негативним фактором, що впливає на стан водних ресурсів в зоні відчуження.
В сучасних умовах під впливом природних процесів водний фактор винесення радіоактивності за межі зони відчуження суттєво знизився. Вміст стронцію-90 у деяких малих річках (р. Сахан, р. Ілля, в каналах меліоративних систем) ще зберігаються на відносно високих рівнях забруднення. Натомість, загальна величина притоку забруднених вод в р. Прип’ять є досить малою і не може суттєво вплинути на загальний тренд зменшення рівнів забруднення р. Прип’яті і в дніпровській водній системі в цілому.
Стосовно підземних вод поточні дані моніторингу свідчать, що на сьогоднішній день в ближній зоні ЧАЕС продовжують наростати процеси радіоактивного забруднення першого від поверхні водоносного горизонту у четвертинних відкладах. Часова динаміка процесів забруднення підземних вод обумовлена поступовими розчиненням паливних часток, і вертикальною міграцією радіонуклідів через ненасичену зону ґрунтів.  Зважаючи на геологічне середовище даної території, згідно прогнозів науковців, підземний винос радіонуклідів в річкову мережу із джерел, що розташовані у зоні відчуження не може призвести до неприпустимого опромінення населення за її межами.
Іншим негативним фактором, є низька водність водотоків, що відмічається на протязі останніх років. Спостерігається повне або часткове пересихання в період найменшої водності малих річок, боліт, невеликих озер зони відчуження. Дані процеси негативно впливають на екологічну ситуацію, та погіршують пожежну безпеку даної території.
ДСП «Екоцентр» безпосередньо приймає участь у виконанні положень Концепції реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи по розділу «Підтримка бар’єрної функції та удосконалення захисних бар’єрів», що включає в себе:
- укріплення гідротехнічних споруд як основного бар’єру на шляху міграції радіоактивних речовин за межі зони відчуження;
- поводження з торфовими болотами у зоні відчуження (здійснення заходів щодо унеможливлення їх висихання).
Для виконання бар’єрних функцій здійснюється експлуатація, технічне обслуговування і контроль 14 водоохоронних споруд підпірного типу п‘яти меліоративних систем, відповідно до затвердженого регламенту. Основним призначенням гідротехнічних споруд та систем є зменшення об’єму радіонуклідів, які мігрують із забруднених територій водними шляхами та запобігання залповим змивам із ЗВ в р. Прип’ять та Київське водосховище, а також підтоплення торфовищ для запобігання їх загорань.
З метою попередження забруднення підземних вод через мережу свердловин різного призначення та покинутих колодязів проводиться їх тампонаж.
Моніторинг водних ресурсів є одним із складових частин радіаційно-екологічного моніторингу, що виконуються для інформаційного забезпечення прийняття рішень щодо заходів запобігання розповсюдженню радіонуклідів у природному середовищі, а також інформування населення і планування будь-якої господарчої діяльності у зоні промислового використання, обґрунтування реабілітаційних заходів.
Основними завданнями моніторингу поверхневих вод є наступні:
Оцінювання довготривалих трендів формування радіоактивного забруднення річок і озер, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської аварії 1986 р. з метою визначення динаміки забруднення вод і відповідності критеріям безпеки (контрольні рівні), характеристик впливу геохімічних, гідрологічних і екосистемних процесів на динаміку самоочищення (автореабілітації) і повернення природного середовища водозбірних територій у безпечний стан;
Надання інформації щодо своєчасних заходів втручання і оцінки ефективності заходів радіаційного захисту, щодо контролю виносу радіоактивно забруднених за межі зони відчуження водними шляхами.
Для моніторингу підземних вод використовується існуюча мережа із 145 регламентних спостережних свердловин, що експлуатується підприємством. Свердловини облаштовані на перший від поверхні горизонт в четвертинних відкладеннях. Спостереження також виконуються на Прип’ятському водозаборі (еоценовий водоносний комплекс), водозаборі в м. Чорнобиль і з мережі водопроводу (сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс).
 
 Василь Азима - заступник голови басейнової ради річки Прип’ять запропонував затвердити проект рішення з доповненнями, внесеними членами басейнової ради.
  ГОЛОСУВАЛИ:
 «ЗА» - 28
 «ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВИРІШИЛИ:
 
1. Інформацію щодо стану водних ресурсів, системи моніторингу та бар’єрні функції зони відчуження  взяти до відома.
2. Створити робочу групу для підготовки матеріалів щодо стану водних ресурсів, системи моніторингу та бар’єрні функції зони відчуження у складі:
- Кірєєва Сергія Івановича – генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр»;
 - Обрізан Сергій Михайлович – представник Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
 
4.Вплив комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип’ять.
СЛУХАЛИ: Марію Шкльоду – начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
Марія Шкльода  доповідала, що аналіз основних антропогенних навантажень у басейні Дніпра виконувався відповідно до пункту 2 статті 13 та статті 16 Водного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 336 від 18 травня 2017 р та застосовувався принцип методології  оцінки антропогенного впливу, схвалений Науково-технічною радою Держводагентства України 27.11.2018 року № 2.
Загальною метою аналізу антропогенних навантажень у суббасейні Прип’яті було виявлення поверхневих водних об’єктів, які відповідають екологічним цілям, зазначеним у Водному кодексі України, або перебувають під загрозою не виконати вказані цілі.  На підставі отриманих результатів мають бути визначені найважливіші проблеми управління суббасейном Прип’яті, розроблена мережа оперативного моніторингу вод та запропонований перелік заходів, спрямований на досягнення водними об’єктами «доброго» екологічного стану.
Марія Шкльода зазначила, що основні водно-екологічні проблеми, ідентифіковані у поверхневих водах суббасейну Прип’яті це забруднення водних об’єктів органічними, біогенними, небезпечними речовинами та гідроморфологічні зміни. 
Забруднення вод органічними речовинами та біогенними елементами значною мірою пов’язане з точковими джерелами, серед яких домінуючу роль відіграють комунальні стічні води.
Підприємства житлово-комунального господарства є основним чинником надходження стічних вод, відносна частка яких становить 42 % від загальної кількості стічних вод у суббасейні Прип’яті (46,1 млн. м. куб). Із неочищеними чи недостатньо очищеними стічними водами населених пунктів надходить велика кількість органічних речовин, біогенних елементів та мікробів, що створює потенційний ризик для поверхневих вод.  Обсяг забруднених стоків у суббасейні річки Прип’ять відведених  підприємствами  житлово-комунальної галузі - 6,486 млн.м3 (98,0 %  від категорії забруднені). Основне навантаження органічними речовинами та біогенним елементами  в суббасейні Прип’яті зумовлено надходженням стічних вод середніх міст з ЕН 10-100 тис. чол.
Вагому частку навантаження азотом зумовлюють природні умови басейну. В суббасейні Прип’яті особливо у північних  районах, відзначається високий рівень заболоченості. З поверхні боліт у водні об’єкти надходять природні органічні речовини гумусового походження, високі концентрації яких призводять до явищ літньої та зимової задухи у річках та водосховищах.
Навантаження поверхневих вод суббасейну Прип’яті небезпечними речовинами, особливо синтетичними до цього часу залишається недостатньо дослідженим. На сьогодні існує лише інформація стосовно навантаження важкими металами,  які входять до групи пріоритетних речовин.
До найбільшого навантаження у суббасейні Прип’яті призводять гідроморфологічні зміни, це порушення неперервності потоку води та середовищ,  зміни гідрологічного режиму та морфологічні зміни.
Марія Шкльода  інформувала про основні кроки щодо вирішення питання забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами шляхом виконання заходів спрямованих на відповідності водного масиву цілям екологічної якості водного середовища, в першу чергу за рахунок забезпечення сучасних систем збору та  очищення стічних вод, застосування найновіших технологій  на підприємствах, особливо целлюлозно-паперової, хімічної, харчової галузей та тваринництва, застосування менш токсичних форм сільськогосподарських хімікатів  і    безпечне їх використання та інше.
 
ВИСТУПИЛИ: Павло Колос – заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області.
Павло Колос доповів, що узагальнення та аналіз стану водокористування звітів по формі 2-ТП (річна) показали, що у 2019 році водокористувачами Рівненської області забрано з природних водних джерел 124,9 млн. м3 прісної води, у тому числі 86,12 млн. м3 з поверхневих джерел, 38,78 млн. м3 з підземних водоносних горизонтів. Забір води у 2019 році по галузях економіки складав:
промисловість – 79,38 млн. м3;
сільське господарство – 20,30 млн. м3;
житлово-комунальне господарство – 24,24 млн. м3;
інші галузі – 0,98 млн. м3.
Фактично використано води у 2019 році 96,23 млн. м3 води, в тому числі по галузях економіки:
промисловість – 70,78 млн. м3;
сільське господарство – 5,95млн. м3;
житлово-комунальне господарство – 18,69 млн. м3;
інші галузі – 0,81 млн. м3.
З вищенаведеного видно, що серед галузей господарського комплексу найбільше води споживається у промисловості, а на другому місці комунальні підприємства.
Сам факт водоспоживання зумовлює і необхідність відведення води.  Так, у 2019 році 104 підприємствами-водокористувачами скинуто 51,86 млн.м3 зворотних вод. Серед 29 підприємств забруднювачів 19 відносяться до комунальних підприємств.
Скинули всього/ у тому числі комунальні:
нормативно-очищених  – 21,90/ 10,76млн. м3;
неочищених – немає;
недостатньо-очищених – 4,631/4,476 млн. м3;
нормативно-чистих без очистки – 17,56/ 0,852млн. м3;
некатегоровані – 7,772/- млн. м3.
Основними проблемами водоспоживання та водовідведення в області є зношення водопровідних і каналізаційних мереж. Через часті прориви і аварії втрачається значна кількість води понад 25% при транспортуванні від водопостачальника до водокористувача.
Найбільші скиди у поверхневі водні об’єкти в області здійснюють промислові підприємства – 31,50 млн.м3, на другому місці комунальні підприємства – 16,09 млн.м3, на третьому сільськогосподарські – 3,982 млн.м3.                Серед галузей промисловості найбільші  об’єми скидів забруднених вод припадають на комунальне господарство. З середніх річок області, найбільше води після використання скидається у р. Горинь та її притоки. У 2019 році цей об’єм скиду становив 30,13 млн.м3.
Найбільше забруднених вод скидається у водні об’єкти підприємствами-комунальної галузі міста Кузнецовська та Костопільського, Березнівського та Рокитнівського районів.
Основною проблемою водовідведення є поганий технічний стан очисних споруд, що не в змозі забезпечити належну очистку зворотних вод.
Так лише 2 підприємства змогло повністю здійснити очистку зворотних вод.
В області налічується 75 очисних споруд загальною потужністю 115,8 млн.м3/рік. З них одиниці забезпечують якісну очистку стічних вод. Більшість очисних споруд області потребують якщо не повної реконструкції то капітального ремонту.
Всього в області 129 надавали послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
За результатами звітності про водокористування офісом, щорічно надаються списки підприємств-забруднювачів до державної екологічної інспекції для прийняття відповідних рішень.
Загалом стабілізувати ситуацію, що склалася можливо лише значними капіталовкладеннями, які ціленаправлено повинні виділятися для реконструкції або повної заміни водопровідної-каналізаційної мережі і очисних споруд.
 
Василь Азима - заступник голови басейнової ради річки Прип’ять запропонував затвердити проект рішення з доповненнями, внесеними членами басейнової ради.
ГОЛОСУВАЛИ:
 «ЗА» - 28
 «ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВІРІШИЛИ:  
1. Інформацію про вплив комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип’ять взяти до відома.
2. Створити робочу групу для підготовки матеріалів щодо впливу комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип’ять у складі:
- Мосійчук Ігора Богдановича –начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області;
- Ковтуна Андрія Володимировича –начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну;
-  Шкльоди Марії Андріївни - начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять;
-  Захарчук Володимира Васильовича – директора департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА;
- Маланича Миколи Миколайовича – начальника державної екологічної інспекції у Львівській області;
- Гречаник Руслан Мар’янович – директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА.
3.Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять, Регіональним офісам водних ресурсів у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Тернопільських областях, Басейновому управлінню водних ресурсів  Західного Бугу та Сяну:
   3.1.звернутись до  місцевих органів влади семи областей щодо залучення коштів місцевих бюджетів на виконання програм природоохоронного спрямування та заходів по збереженню та відтворенню водних ресурсів з метою покращення екологічного та хімічного стану водних об'єктів суббасейну Прип’яті.
  3.2.визначити ТОП-20 основних забруднювачів поверхневих водних об’єктів суббасейну Прип’яті та провести детальний аналіз стану здійснення заходів у областях з актуалізацією даних про виконання заходів підприємствами забруднювачами спрямованих на досягнення нормативів гранично допустимого скиду.
   3.3. направити листи усім підприємствам, які допустили забруднення поверхневих вод з метою розроблення заходів щодо досягнення нормативів гранично допустимого скиду.
     4. З метою здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства продовжити практику надання переліку водокористувачів, які допустили забруднення поверхневих вод внаслідок  скиду недостатньо-очищених зворотних вод органам екологічної інспекції у відповідних областях, органам місцевого самоврядування.
     5. Залучати громадськість в управлінні водними ресурсами суббасейну річки Прип’ять та   забезпечити підтримку громадських ініціатив.
 
5. Про стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону.
СЛУХАЛИ: Олега Микитина– заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
У своїй доповіді він повідомив, що основний принцип сталого використання водних ресурсів є оптимальна робота гідротехнічних споруд на водосховищах, водогосподарських системах для забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки у відповідності до пріоритетів водокористування та підтримання екологічного стану водотоків шляхом забезпечення санітарних витрат.
Зміни кліматичних умов, які особливо відчутні у останні роки, вимагають прийняття складних інженерних рішень щодо перерозподілу стоку і в даному контексті особлива увага має бути приділена стану існуючих водорегулюючих споруд.
Основними об’єктами, за допомогою яких здійснюється повноцінне регулювання стоку є водосховища, яких в басейні річки Прип’ять налічується 50 із повним об’ємом 230,19 млн.м3.
Призначення водосховищ як і гідрологічні характеристики річок на яких вони побудовані відрізняються кардинально. Найбільші водосховища обслуговують енергетичні підприємства, частина використовується для регулювання водно-повітряного режиму на меліорованих землях, інші для захисту від шкідливої дії вод, забезпечення питних потреб населення та рибогосподарських потреб.
Тільки технічно справний стан водорегулюючих споруд дає можливість здійснювати регулювання стоку для забезпечення потреб населення і галузей економіки.
Вимушені константувати, що першочерговими ГТС, яким має бути приділена увага це споруди Білоозерської водоживильної системи, яка істотно впливає на перерозподіл стоку річки Прип’ять та її приток і забезпечує функціонування Дніпровсько-Бузького каналу. Це одна з найбільш вразливих точок у верхів’ї Прип’яті.
У критичному стані перебувають водопропускні споруди Хрінницького водосховища, для ремонту яких необхідно вишукати більш 10,0 млн. грн.
Із-за тривалого часу експлуатації та інших причин потребують приведення до нормального технічного стану гідротехнічні споруди Шоломківського, Басівкутського та ряду інших водосховищ.    
Разом з тим загострюється проблема зменшення регулюючої ємності водосховищ через їх замулення, заростання водною рослинністю, що спостерігається практично на всіх водних об’єктах.
 
ВИСТУПИЛИ: Ростислав Кравчук– заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області.
Ростислав Кравчук проінформував присутніх про те, що річка Прип’ять бере початок на Волині, протяжність її в межах області 172 км. Верхів’я Прип’яті є магістральним каналом найбільшої осушувальної системи в межах річкового басейну.
Осушувальна система «Регулювання річки Прип’ять» була побудована у 1972-1988 роках, є найбільшою меліоративною системою у Волинській області та входить до переліку найбільших у Європі. Загальна площа 26221 га і розміщена у 5 районах області. Головним водоприймачем системи в повінь і водночас джерелом водного живлення в межень є річка Прип’ять, 79 км якої зарегульовано 15 великими шлюзами безпосередньо на руслі річки. Їх надійне функціонування забезпечує захист від затоплення і підтоплення сільгоспугідь і значної кількості територій населених пунктів у багатоводний період, а також заакумулювання необхідних обсягів води для зволоження осушених сільськогосподарських угідь та пожежонебезпечних ділянок торфовищ у маловодний і посушливий періоди.
Але за тривалий період експлуатації – понад 30 років, більшість шлюзів-регуляторів перебуває у незадовільному технічному стані і потребують капітального ремонту. На двадцяти спорудах вимагає заміни гідромеханічне обладнання, так як його несправність не дозволяє ефективно управляти водним режимом МК р. Прип’ять. Орієнтовна вартість ремонту вищевказаних споруд становить 6,5 млн.грн. Функціонування шести шлюзів-регуляторів може мати опосередкований вплив на водність Шацьких озер, зокрема озера Світязь. Заакумульовані обсяги води в каналах меліоративної системи завдяки гідравлічному зв’язку поверхневих і грунтових вод з підземними водоносними горизонтами, які живлять озера, буде сприяти підвищенню їх водності та покращенню екологічного стану.
В поточному році за рахунок коштів державного бюджету виготовлено проєктно- кошторисну документацію та проводиться капітальний ремонт шлюза-регулятора №4, який зазнав руйнування у квітні 2019 року.
У зв’язку з покращенням використання меліоративних земель із зміною кліматичних умов – глобальним потеплінням виникає необхідність швидкого реагування на водний режим річки Прип’ять в межах меліоративної системи.
  
ГОЛОСУВАЛИ:
«ЗА» - 28
«ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВИРІШИЛИ: 1. Інформацію про стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону взяти до відома.
 2. Створити робочу групу для підготовки матеріалів про стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону у складі:
- Кравчука Ростислава Сергійовича – заступника начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області;
-  Микитина Олега Ярославовича  - заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять;
- Озеранець Олег Тарасович – заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області;
- Берташ Бориса Миколайовича – голову президії Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи.
3.  Рекомендувати балансоутримувачам ГТС провести комісійне позачергове обстеження технічного стану гідротехнічних споруд. Визначитись з термінами і можливостями для виконання ремонтних робіт.
4. Звернутись до міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем, секторам Державного агентства водних ресурсів України, згідно розподілу повноважень, щодо забезпечення встановлення оптимальних режимів роботи водних об’єктів за періодами року та для проведення ремонтних робіт.
5. Регіональному офісу водних ресурсів у Волинській області забезпечити контроль за дотриманням режиму роботи ГТС Білоозерської водоживильної системи.
6. Звернутись до обласних адміністрацій щодо виділення коштів на розчистку водних об’єктів для покращення гідрологічного режиму.
7. Продовжити роботу з органами місцевого самоврядування щодо взяття на баланс безгосподарських гідротехнічних споруд водних об’єктів.
8. Водогосподарським організаціям забезпечити утримання ГТС меліоративних систем на водних об’єктах у технічно-справному стані та контроль за дотриманням режимів роботи водних об’єктів відповідно до адміністративно-територіального розподілу. 
9. Басейновій раді річки Прип’ять клопотати перед Держводагентством щодо виділення Регіональному офісу водних ресурсів у Волинській області коштів в сумі 6,5 млн.грн. на капітальний ремонт шлюзів – регуляторів осушувальної системи «Регулювання річки Прип’ять».
 
6.Різне
6.1.  Про визначення дати проведення позачергового онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять щодо громадських консультацій.
 
СЛУХАЛИ: Василя Азиму - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
Василь Азима проінформував присутніх про те, що у рамках проєкту «Водна ініціатива плюс Європейського Союзу для країн Східного партнерства» планується проведення громадських консультацій щодо визначення головних водно-екологічних проблем при підготовці Плану управління річковим басейном Дніпра.
План управління річковим басейном – це складний інструмент, який вимагає комплексного управління та участі зацікавлених сторін. Громадські консультації допоможуть створити довіру між зацікавленими сторонами, уникнути конфліктів та  показати, що водогосподарські проблеми можливо вирішити.
Василь Азима запропонував провести наступне онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять до 9 вересня 2020 року.
 
ГОЛОСУВАЛИ:
«ЗА» - 28
«ПРОТИ» - немає
 «УТРИМАЛИСЬ» -  немає
Рішення прийняте 28 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.
 
ВИРІШИЛИ: 1. Провести онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять до 9 вересня 2020 року.