СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д., який запропонував затвердити порядок денний та регламент роботи.

 

1. Вплив військових дій на водні ресурси суббасейну Верхнього Дніпра та річки Десна.

2. Розробка окремих елементів плану управління суббасейном верхнього Дніпра та річки Десна, кроки на 2023 рік.

 

Регламент роботи:

- час для доповіді до 20 хвилин;

- час для виступу та дебатів до 5 хвилин;

- час для внесення пропозицій та доповнень до 3 хвилин.

Голосування в режимі онлайн здійснювалось у розділі «Чат».

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради Десни та верхнього Дніпра та регламент роботи засідання.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 17

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

 

 

ВИСТУПИВ: Цибуля С.Д., який повідомив, що доповідач, доктор географічних наук, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська, нажаль, не змогла приєднатись до засідання через технічні проблеми, оскільки перебуває у відрядженні на нещодавно деокупованих територіях.

СЛУХАЛИ: Дзюбу В.А. – члена басейнової ради, першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, яка розповіла, що активна фаза бойових дій на території області закінчилася, проте на даний час в усіх прикордонних громадах тривають постійні обстріли та військові дії, що в свою чергу має значні негативні наслідки для довкілля.

Протягом активної фази бойових дій на території Чернігівської області та триваючих обстрілів військами російської федерації було пошкоджено та знищено велику кількість об'єктів цивільної та критичної інфраструктури, зокрема Чернігівську ТЕЦ, кілька об'єктів нафто-газовидобувної сфери, хімічної промисловості та ін.

Основними факторами негативного впливу на довкілля військових дій є його забруднення, зокрема внаслідок неконтрольованого горіння, потрапляння в навколишнє середовище забруднюючих речовин в т.ч. паливно-мастильних через їх розливи на відкриті ділянки місцевості в т.ч і водні об’єкти, засмічення значних площ земельних ділянок будівельними та іншими відходами після влучань в будівлі.

Станом на 24.11.2022 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області задокументовано та опрацьовано матеріали по 107 епізодам і розраховано збитки на суму близько 14 558 млн. грн.

Протягом активної фази бойових дій на території Чернігівської області пошкоджено та знищено 38 мостів, що в свою чергу призвело до забруднення та засмічення поверхневих водних об'єктів та засмічення значних площ прибережних захисних смуг.

Найбільшого негативного впливу, внаслідок військових дій, зазнали р. Десна, р. Снов, р. Білоус, до цих водних об’єктів потрапила значна кількість будівельних конструкцій та інших сторонніх предметів. Також зазнали впливу водні ресурси від руйнувань мостів на річках В’юниця, Замглай, Смолянка, Супій, Трубіж, Смяч, Вереп, Жовідь.

СЛУХАЛИ: Литвина В.М. – заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області, який доповнив попереднього доповідача щодо впливу військових дій на водні ресурси суббасейну Верхнього Дніпра та річки Десна на території Сумської області.

На даний час на території Сумської області в усіх прикордонних громадах тривають постійні обстріли та військові дії, що в свою чергу має значні негативні наслідки для довкілля.

Протягом активної фази бойових дій на території Сумської області та триваючих обстрілів було пошкоджено та знищено велику кількість об'єктів цивільної та критичної інфраструктури, зокрема Охтирську ТЕЦ, кілька об'єктів нафто-газовидобувної сфери, хімічної промисловості та ін.

Станом на 23.11.2022 Державною екологічною інспекцією у Сумській області задокументовано та опрацьовано матеріали по 37 епізодам і розраховано збитки на суму близько 400,0 млн. грн.

Протягом активної фази бойових дій на території Сумської області пошкоджено та знищено 16 мостів, що в свою чергу призвело до забруднення та засмічення поверхневих водних об'єктів.

Найбільшому негативному впливу, внаслідок військових дій, зазнала саме р. Сейм, оскільки вона була в «епіцентрі подій».

Із 16 зруйнованих мостів, 6 знаходяться на водних об’єктах басейну р. Сейм, переважна більшість з яких знаходяться в межах об’єкту ПЗФ (РЛП «Сеймський»).

 

2.      Рекомендувати Деснянському БУВР врахувати зазначену інформацію при підготовці Розділу 8 Плану управління річковим басейном Дніпра в частині розробки заходів, спрямованих на зменшення впливу воєнних дій Плану управління суббасейном Верхнього Дніпра та річки Десна.

 

ВИРІШИЛИ:

 1. Взяти до відома інформацію про вплив військових дій на водні ресурси суббасейну Верхнього Дніпра та річки Десна.

 2. Рекомендувати Деснянському БУВР врахувати зазначену інформацію при підготовці Розділу 8 Плану управління річковим басейном Дніпра (суббасейн Верхнього Дніпра та річки Десна).

 3. Членам басейнової ради, відповідно до напрямку своєї діяльності, інформувати Деснянське БУВР щодо встановлених фактів забруднення та засмічення водних об'єктів, земель водного фонду внаслідок впливу військових дій для врахування їх при розробленні Плану управління річковим басейном Дніпра (суббасейн Верхього Дніпра та річки Десна).

4.  При зверненні Державної екологічної інспекції членам басейнової ради, Деснянському БУВР в межах компетенції надавати консультації та практичну допомогу для оцінки впливу негативних наслідків військових дій для водних об'єктів та земель водного фонду.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 17

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

 

СЛУХАЛИ: Заровську С.М. – заступника начальника відділу водних відносин та басейнової взаємодії Деснянського басейнового управління водних ресурсів, яка представила присутнім на засіданні проєкт підготовленого Розділу 7 «Огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей для суббасейну Верхнього Дніпра та річки Десна».

Розділ містить огляд програм різного рівня, які були направлені на виконання природоохоронних заходів у межах суббасейну Верхнього Дніпра і річки Десна протягом 2019-2021 років. Перелік природоохоронних напрямів та конкретних заходів у Програмах визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 (зі змінами).

У 2019-2021 роках на території суббасейну Верхнього Дніпра і річки Десна виконання заходів в рамках Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженої Законом України від 24.05.2012 № 4836-VI (далі – ЗЦПРВГ-2021) здійснювалось за наступними напрямками (в описі фінансування наводяться загальні показники, оскільки аналогічні показники в розрізі суббасейнів виокремити неможливо).

1. Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами.

2. Захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод.

3. Екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Основною проблемою реалізації Програми є її недофінансування, зокрема з початку реалізації заходів Програми станом на 01.01.2022 з бюджетів усіх рівнів та інших джерел виділено 27,81 % від передбаченої потреби, що призвело до значного невиконання її завдань та заходів у визначені терміни.

Відповідно через недостатнє фінансування цілі на вирішення головних водно-екологічних проблем до яких відносяться заплановані заходи не досягнуто, або досягнуто частково.

Загальнодержавна цільова програма «Питна вода України на 2011-2020 роки», затверджена Законом України від 03.03.2005 № 2455-IV, розроблена з метою забезпечення гарантованих Конституцією України прав громадян на достатній життєвий рівень та екологічну безпеку шляхом забезпечення питною водою в необхідних обсягах та відповідно до встановлених нормативів.

Фінансування останнього разу було здійснено у 2018 р. і склало 200 млн. грн. (потреба 1,3 млрд. грн.). У 2019-2020 рр. кошти на реалізацію заходів програми взагалі не виділялися. За висновками державного аудиту ефективність виконання програми становило 13,6%. Подальше виконання Програми призупинено.

В контексті підготовки та реалізації ПУРБ актуальною є інформація щодо виконання «Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 70-р.

Протягом 2019 року кількість об’єктів та територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного та місцевого значення збільшилась на 116 одиниці загальною площею 94224,2 га. Загалом за даною бюджетною програмою результативні показники виконано. Збільшено площі ПЗФ України на 1%.

Державна цільова програма розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р., метою якої в тому числі є сприяння розв'язанню екологічних та соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, збереження природних цінностей агроландшафтів.

Заплановані заходи протягом 2018-2020 років не виконувались внаслідок відсутності фінансування Програми з державного бюджету за даним напрямком.

Одним із важливих джерел фінансування природоохоронної діяльності в Україні є бюджетні природоохоронні фонди. На сьогодні, в Україні існує трирівнева система екологічних фондів, яка складається з Державного фонду ОНПС, обласного та місцевих (міські, селищні і сільські) фондів ОНПС.

При цьому значна частка доходів екологічної сфери (рентна плата, екологічний податок, спецдозволи, штрафи) з державного бюджету виділяється на забезпечення діяльності відповідних центральних органів державної влади і екологічного контролю, і, лише їх невелика частина – на впровадження природоохоронних заходів, що є вкрай незадовільним для вирішення існуючих проблем.

Огляд регіональних місцевих програм свідчить, що фінансування обласних програм, так як і загальнодержавних, проходить не за басейновим, а за адміністративно-територіальним принципом.

Крім того, в контексті огляду виконання програм та заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей, в суббасейні Верхнього Дніпра і річки Десна фінансування на обласному та місцевих рівнях є дуже різним, як за напрямками капіталовкладень, так і за кількістю реалізованих проєктів.

Значний обсяг коштів місцевих бюджетів на території суббасейну направляється на реалізацію заходів в сфері житлово-комунального сектору (водопостачання, водовідведення, каналізація, стічні води тощо), покращення технічного та екологічного стану водних об’єктів.

При цьому слід зазначити, що частина заходів, запланованих до виконання в рамках місцевих програм виконана не повністю (або не виконувалась взагалі) у зв’язку з відсутністю належного фінансування з обласного та інших місцевих бюджетів.

ВИСТУПИЛИ: Шпанчик М.М. – начальник управління забезпечення водними ресурсами Держводагентства, яка звернулась до присутніх та наголосила на важливості підготовки та реалізації Плану управління річковим басейном та обов’язкового врахування впливу військових дій на водні ресурси при плануванні заходів. Також наголосила на значній ролі басейнових рад у цьому процесі.

ВИСТУПИЛИ: Цвєткова Г.М. – член басейнової ради, засновниця Громадської організації «Глобальне водне партнерство-Україна»/«ГВП-Україна», яка звернула увагу присутніх на необхідності проведення аналізу виконання програм або заходів та визначення ступеню досягнення цілей ґрунтуючись не виключно на показниках фінансування. Залишається питання оцінки внеску цих програм та заходів у досягнення екологічних цілей ПУРБ, оскільки, з одного боку, поки не визначені екологічні цілі ПУРБ Дніпра і його суббасейну, а по-друге, існуючі програми не мають жодного вимірюваного цільового показника та індикатора, за яким можна оцінити прогрес у досягненні мети (цілі) державних цільових програм. Крім того, заходи, які прописані у програмах мають чисто технологічний характер без соціально-екологічного вимірюваного показника-індикатора, що не дає розуміння дієвості та ефективності цих програм щодо покращення управління водними ресурсами, забезпечення доступу до питної води населення та галузей економіки, покращення стану водних ресурсів. Сьогодні, в час війни, як ніколи потрібно мати ефективне планування, коли ми чітко розуміємо які цілі ми хочемо досягнути і які найбільш ефективні заходи в діючих державних програмах дадуть бажаний результат або які пріоритетні заходи мають увійти до програм заходів ПУРБ і на які необхідно шукати ресурси, в тому числі і фінансування, шукати донорів та партнерів. Більш конкретну відповідь про прогрес у покращенні стану водних ресурсів має дати такий інструмент як програма оперативного моніторингу, бо за визначенням ЄС – саме ця програма має надавати дані та інформацію щодо ефективності заходів, які впроваджуються задля досягнення встановлених екологічних цілей ПУРБ. Отже, існує необхідність підготувати розділ 5 ПУРБ «Екологічні цілі» та продовжити роботу з інвентаризації програм і заходів вже з чітким фокусом на оцінку ефективності запланованих заходів у наявних діючих галузевих програмах та визначення найбільш ефективних. І саме на ці, або на нові заходи треба буде шукати кошти для впровадження.

СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д., який поінформував членів басейнової ради про результати виконання рішень, прийнятих на позачерговому засіданні басейнової ради від 08.09.2022. Секретаріатом басейнової ради було підготовлено листи-звернення щодо реформування водної галузі та направлено їх до Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України та Голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Станом на сьогоднішній день відповіді по суті звернення не надходило. Отримано 3 відповіді щодо перенаправлення всіх звернень до Кабінету Міністрів України. На жаль, відповідь від Кабміну не надходила. В той же час, з офіційних джерел ми бачимо, що процес реорганізації Держводагентства проходить відповідно до прийнятих законодавчих актів.

ВИСТУПИЛА: Сластьон О.М. – член басейнової ради, виконавчий секретар, заступник начальника Деснянського БУВР, яка поінформувала присутніх, що проєкт Розділу 7 ПУРБ з детальним оглядом програм, в рамках яких реалізовувались природоохоронні заходи у суббасейні Верхнього Дніпра та річки Десна протягом 2019-2021 років буде направлено всім членам басейнової ради для ознайомлення.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію про розробку окремих елементів Плану управління суббасейнами Верхнього Дніпра та річки Десна, а саме розробку розділу 7 «Огляд виконання програм або заходів включаючи шляхи досягнення визначених цілей».

2. Рекомендувати Деснянському БУВР:

– провести роботу по доповненню розділу 7 інформацією щодо виконання інвестиційних проєктів, проєктів міжнародної технічної допомоги, регіональних та місцевих інфраструктурних проєктів та інших заходів за рахунок грантових коштів.

– інформацію щодо пріоритетності заходів та місцеву специфіку врахувати при підготовці програми заходів до Розділу 8 Плану управління річковим басейном Дніпра (в частині Плану управління суббасейном Верхнього Дніпра та річки Десна).

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 17

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

 

ВИСТУПИВ: Цибуля С.Д., який повідомив, що у зв’язку із зміною представника Чернігівської обласної державної адміністрації в басейновій раді Десни та верхнього Дніпра пропонується внести наступні зміни до персонального складу басейнової ради:

виключити:

– САЛІХОВУ Гульсірень Марванівну члена басейнової ради, делегованого від Чернігівської обласної державної адміністрації;

та на підставі отриманої заяви щодо оновлення та включення до складу басейнової ради включити:

– від Чернігівської обласної державної адміністрації – ЮЩЕНКО Людмилу Сергіївну.

Крім того, в зв’язку з відсутністю будь якого контакту з декількома членами басейнової ради вже більше 2 засідань доручаю Секретаріату басейнової ради провести відповідну роботу з уточнення представництва організацій, що входять до складу басейнової ради та на наступному засіданні представити звіт про проведену роботу.