м. Чернігів

11.11.2021                                                                                        № 2                                                      

 

Місце засідання: зал засідань Деснянського басейнового управління водних ресурсів, проспект перемоги, 39-А, м. Чернігів Чернігівської області.

У зв’язку з рекомендованими карантинними та протиепідеміологічними заходами, засідання відбувається в дистанційній формі шляхом відео конференції в онлайн режимі за допомогою додатку Google Meet.

 

Час проведення: 11.00-13.00

 

Головував: голова басейнової ради  С.Д. Цибуля.

Секретар: виконавчий секретар басейнової ради О.М. Сластьон.

 

Присутні:

21 член басейнової ради (72 % від загальної кількості членів)

6 запрошених

Всього 27 осіб (перелік додається)

 

Про порядок затвердження порядку денного засідання басейнової ради.

СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д. – голову басейнової ради, який запропонував затвердити порядок денний та регламент роботи.

Порядок денний:

1. Розгляд проєкту Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки.
2. Щодо збереження екологічної мережі територій суббасейну Десни.
3. Інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері управління, використання та відтворення водних ресурсів, проведення заходів з популяризації екологічних знань серед населення.
4. Різне.

Регламент роботи:

• час для доповіді – до 20 хвилин;
• час для виступу та дебатів – до 5 хвилин;
• час для внесення пропозицій та доповнень – до 3 хвилин.

Голосування в режимі онлайн здійснюється у розділі «Чат».

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради Десни та верхнього Дніпра та регламент роботи засідання.

 

Про внесення змін до складу басейнової ради Десни та верхнього Дніпра.

СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д. – голову басейнової ради, який запропонував у зв’язку з кадровими змінами та з метою забезпечення стабільної роботи басейнової ради внести наступні зміни до персонального складу басейнової ради Десни та верхнього Дніпра:

виключити:

– Новака Василя Андрійовича, члена басейнової ради, делегованого від Чернігівської обласної державної адміністрації;

– на підставі отриманої заяви щодо оновлення та включення до складу басейнової ради включити від Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації Саліхову Гульсірень Марванівну.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Погодити внесення змін до персонального складу басейнової ради та направити їх на затвердження Держводагентству.

 

Розгляд питань згідно плану роботи басейнової ради:

 

1. Розгляд проєкту Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки.

СЛУХАЛИ: Данько К.Ю. – завідувача лабораторії з оцінки ризиків затоплення Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, який розповів, що згідно зі статтею 1 Водного кодексу України план управління ризиками затоплення – це документ, що містить аналіз попередніх затоплень та комплекс заходів, спрямованих на запобігання, захист, підготовку, прогнозування і систему раннього попередження для окремих територій у межах району річкового басейну. 

ДСНС України розроблено проєкт Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки (далі – План управління) на виконання пункту 1777 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 1106, та пунктів 3-7 Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 247.

Проєкт Плану управління розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплень на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.

Проєкт Плану управління є одним з елементів інтегрованого управління річковим басейном, розроблений з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, можливістю досягнення сумісних екологічних цілей, які визначені в Директиві 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23.10.2000 про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики.

Проєкт Плану управління розроблено з урахуванням завдань і заходів передбачених регіональними, районними та місцевими програмами розвитку цивільного захисту, забезпечення пожежної безпеки та запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, а також завдання і заходи регіональних програм у сфері водного господарства.

Розроблений, погоджений та затверджений в установленому порядку проєкт Плану управління дозволить підвищити ефективність виконання завдань протипаводкового захисту шляхом будівництва, реконструкції та відновлення протипаводкових споруд, удосконалення прогнозування паводків, розробки карт загроз і ризиків затоплення, модернізації систем оперативного оповіщення населення про загрозу виникнення та проходження паводків, підвищення обізнаності населення щодо ризику паводків та порядку дій у разі їх проходження тощо.

Цілями Плану управління є: уникнення нових ризиків, зниження існуючих ризиків, посилення стійкості, підвищення обізнаності, просування принципу солідарності.

Ці цілі розглядають усі аспекти управління ризиками затоплень, зосереджуючись на заходах з попередження, захисту та готовності, зокрема будівництва, відновлення та ремонту захисної інфраструктури (берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд), забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зниження кількості загиблих, постраждалих, рівня завданих затопленнями збитків навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього попередження затоплення, а також заходів відновлення у разі їх прояву.

Данько К.Ю. ознайомив членів басейнової ради Десни та верхнього Дніпра з структурою Плану управління та детальніше розповів про інформацію, викладену у кожному з розділів.

Наразі проєкт Плану управління та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднено на офіційному вебсайті ДСНС з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Пропозиції приймаються до 17.12.2021.

 

ВИСТУПИЛИ:

Цибуля С.Д., який поставив питання доповідачу щодо періоду, за який використовуються вихідні дані для опрацювання інформації про затоплення та зауважив про доцільність опрацювання такої інформації якомога більшого періоду, а також обов’язковості врахування змін клімату при розробці Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки.

Данько К.Ю. зазначив, що за даними наукових досліджень у басейні Дніпра температура повітря до кінця століття підвищиться на 2–3°С згідно з «м’яким» сценарієм розвитку подій і на 3–4°С згідно з «радикальнішими» сценаріями. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте «радикальні» оцінки вказують на можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971–2000 років на 20–30%. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.

Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у басейні Дніпра у найближчий коротший прогнозний період 2021–2050 років свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1,0–1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, ймовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.

До середини ХХІ століття у басейні можлива і зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік суттєво не зміниться, але існує ймовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Ймовірно, подовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому у басейні можна очікувати більш м’якої й вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.

Практично на усій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30–40%.

Цвєткова Г.М., яка наголосила на обов’язковості та необхідності узгодження Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки з Планом управління річковим басейном Дніпра, звернула увагу на проблемні питання, які можуть виникнути.

Данько К.Ю., який зазначив, що проєкт Плану управління враховує екологічні цілі для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення, визначені планом управління басейном річки Дніпро що розробляється згідно зі статтею 13² Водного кодексу України та відповідно до Порядку розроблення планів управління річковим басейном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 336. План управління басейном річки Дніпро має бути розроблений на період 2025 –2030 роки і поданий до Кабінету Міністрів України для затвердження не пізніше 01.08.2024.

З метою гармонізації з Планом управління річковим басейном Дніпра заходи проєкту Плану управління розроблені на період 2023–2030 років з подальшим переглядом кожні шість років, що дозволить забезпечити єдиний період планування обох планів та впровадити інтегроване управління річкового басейну Дніпра.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію про розробку проєкту Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки.
2. Членам басейнової ради надати пропозиції та зауваження до проєкту Плану управління ризиками затоплення для окремих територій у межах району басейну річки Дніпро на 2023–2030 роки на електронну пошту секретаріату басейнової ради до 01.12.2021.
3. Секретаріату басейнової ради опрацювати інформацію та направити пропозиції до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

 

2. Щодо збереження екологічної мережі територій суббасейну Десни.

 

СЛУХАЛИ: Карпенка Ю.О. – члена Чернігівської міської організації Всеукраїнської екологічної ліги, кандидата біологічних наук, доцента, завідувача кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка, який розповів, що для території Чернігівської області розроблена схема регіональної екомережі з врахуванням існуючої законодавчої бази, сучасних тенденцій охорони біо- та ландшафтного різноманіття, особливостей природно-заповідної мережі регіону, а також здійснено опис її основних структурних елементів, обґрунтування їх цінності та важливості.

Розбудова екомережі (в межах існуючої нормативно-правової бази) в системі цілісних функціональних комплексів є інтегральною організації збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, поєднує в собі попередні системи охорони природи, пов'язує природоохоронну діяльність різними напрямами природокористування, та є основним елементом стратегії збалансованого розвитку. До складу екомережі входять землі різних категорій, а саме: природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони річок та озер, землі лісового фонду, полезахисні лісові смуги, землі оздоровчого і рекреаційного призначення з їх природними ресурсами, території, з природними об'єктами, що мають особливу природну цінність, ділянки раритетного біорізноманіття, частково землі сільськогосподарського призначення (пасовища, луки, сіножаті), та радіоактивно забруднені землі як природні регіони з окремим статусом.

Основною метою розбудови регіонально екологічної мережі Чернігівської області є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, забезпечення збереження природних екосистем, ландшафтів і біорізноманіття.

Вся територія Чернігівської області входить до складу Центрального Поліського природного регіону, а також по її території проходять (перетинаючись) два природні коридори загальнодержавного значення: широтний – Поліський і меридіональний – Дніпровський.

В складі розробленої регіональної екомережі Чернігівської області та відповідної її схеми виокремлюються і відповідним чином виділяються такі основні елементи як: 19 ключових територій (з них 6 – національного значення, 10 – регіонального, 3 – локального значення) і 29 сполучних територій (з них 3 – національного значення, 19 – регіонального, 7 – локального значення)).

Для формування єдиної просторової екологічної мережі Чернігівської області, крім загальнодержавних, визначені природні регіони і коридори місцевого (регіонального і локального) значення, до складу яких ввійшли, в основному території з відносно збереженими комплексами заплав та частково борових терас Десни, Сейму, Снову, Остру.

Сполучні території регіональної екомережі Чернігівської області виступають як природні каркасні екологічні коридори, які зв'язують між собою ключові території і включають існуюче біорізноманіття різного ступеню природності і збереженості, та середовища його існування, та частково території ренатуралізації. Вони сприяють підтриманню процесів репродукції, обміну генетичним матеріалом, розповсюдженню, міграції та поширенню видів на сусідні території, а також можуть виступати окремими територіями з густою мережею збережених природних ареалів. До сполучних територій національного значення регіональної екомережі належать території долинного характеру і заплав найбільших річок, зокрема Дніпровська (55 км довжиною), Деснянська (310 км) і Дніпровсько–Сновсько–Сіверська (200 км).

Розбудова регіональної екомережі Чернігівській області передбачає систему таких заходів: створення нових об'єктів природно–заповідного фонду; збільшення площі земель, наданих у користування установам природно–заповідного фонду; збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико–культурну та рекреаційну цінність; проведення заходів щодо водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів; особливого режиму використання земель на ділянках витоків річок; формування системи транскордонних природоохоронних територій, збільшення площ захисних лісових насаджень, створення полезахисних лісових смуг та залуження земель; консервація деградованих і забруднених земель з наступним їх частковим залісненням; збільшення площі лісів, типових для даного регіону.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію про регіональну систему екомережі суббасейну річки Десни на території Чернігівської області.
2. Рекомендувати членам басейнової ради за участю науковців, представників громадських екологічних організацій провести зустрічі, круглі столи з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування території басейну Десни щодо необхідності збільшення та розширення площ природно заповідного фонду та вжиття заходів по збереженню.

 

3. Інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері управління, використання та відтворення водних ресурсів, проведення заходів з популяризації екологічних знань серед населення.

 

СЛУХАЛИ: Заровську С.М. – заступника начальника відділу водних відносин та басейнової взаємодії Деснянського басейнового управління водних ресурсів, яка розповіла, що наразі відповідно до доручення Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля від 19.07.2021 № 19111/66/1-21, протокольного рішення за підсумками наради щодо виконання пункту 5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021. на території України триває процес інвентаризації земель водного фонду та водних об’єктів.

Деснянське басейнове управління водних ресурсів приймає активну участь у цьому процесі на території Чернігівської області. Робота у даному напрямку проводиться у тісній взаємодії з територіальними громадами області та Чернігівською обласною державною адміністрацією.

Спеціалістами Деснянського БУВР опрацьовано та внесено в затверджені Держводагентством інвентаризаційні форми наявну в управлінні інформацію про водні об’єкти на території області. Зокрема, до форми 1 «Інформація щодо площинних водних об’єктів (озера, ставки, водосховища, водойми» внесено інформацію про 2000 водних об’єктів (озер, ставків, водосховищ), до форми 2 «Інформація щодо річок та струмків» – про 250 річок.

Наразі комісії з інвентаризації водних об’єктів, які створені органами місцевого самоврядування області, опрацьовують та актуалізують інформацію про площинні та лінійні водні об’єкти на території громад.

На онлайн нарадах з територіальними громадами кожного з районів, організованими Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації, спеціалістами Деснянського БУВР додатково роз’яснено алгоритм проведення інвентаризації водних об’єктів на території громад та надано відповіді на найбільш актуальні питання.

На сьогоднішній день 11 комісіями (19,3 % від загальної кількості) затверджені заповнені інвентаризаційні форми, до яких внесена інформація про 439 площинних водних об’єкта  та 81 лінійних водних об’єктів (або їх частин).

Інформація про результати проведення інвентаризації водних об’єктів буде розміщена на офіційному сайті Деснянського БУВР та доступна для громадськості. Крім того, за дорученням Держводагентства, інформація про площинні водні об’єкти на території області буде узагальнена у форматі шейп-файлів в QGIS.

СЛУХАЛИ: Афанасієву С.В. – начальника відділу водних відносин та басейнової взаємодії Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області, яка розповіла про хід інвентаризації водних об’єктів на території Сумської області та ознайомила присутніх з проблемними питаннями, які виникають під час її проведення.  

Наразі триває активна робота по заповненню затверджених Держводагентством форм, опрацюванню інформації про наявні на території області площинні і лінійні водні об’єкти. Проте, значна частина територіальних громад області приймають здебільшого пасивну позицію та опосередковано беруть участь у процесі.

Результати інвентаризації водних об’єктів, які відносяться до суббасейну річки Десна будуть надані Деснянському БУВР для узагальнення.

СЛУХАЛИ: Приступу А.Л. – завідувача кафедри електричної інженерії та інформаційно-вимірювальних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка», який доповів про роботу гідрометричного посту на р. Дніпро біля селища Любеч Чернігівської області.

Гідрометричний пост побудований у 2018 році з метою реалізації транскордонного міжрегіонального проекту по підвищенню екологічної свідомості та ефективності комплексного управління транскордонними водними ресурсами річки Дніпро в Чернігівській та Гомельській областях.

Основою даного автоматичного комплексу здійснення гідрологічних спостережень за водними ресурсами є автоматизована гідрометеорологічна екологічна система вимірювання (станція АГМЕС), конструкція та обладнання якої вже розміщені на березі річки Дніпро.

Автономна автоматизована станція моніторингу має значні переваги, серед яких: можливість розміщення у віддалених та важкодоступних місцях, незалежність роботи станції від стану та режимів роботи стаціонарної електричної мережі, використання у якості джерела енергії відновлювальних ресурсів, мінімальні витрати на передачу енергії до елементів системи, висока надійність, мінімальні витрати на технічне обслуговування, можливість дистанційного управління.

Приступа А.Л. ознайомив присутніх з системою моніторингу, технічними особливостями роботи гідрометричного поста, спеціальних сенсорів, за допомогою яких станція здійснює моніторинг таких параметрів як: рівень води, швидкість та напрямок вітру, температуру води і повітря, відносна вологість повітря, атмосферний тиск, параметри екологічного складу води та радіаційного фону тощо.

Передача і збереження інформації від станції на спеціальних веб-серверах за допомогою бездротової технології (GPRS).

Отримані дані кожен охочий може спостерігати в режимі реального часу, адже сервер є відкритим для всіх користувачів. Інформація зберігається в архіві, перевірити це можна за допомогою веб-додатку на веб-сайті проекту.

Такий автономний спосіб моніторингу основних показників річки Дніпро підвищує ефективність інтегрованого управління транскордонними водними ресурсами та являється ресурсом простим в користуванні для отримання відкритої інформації будь-ким.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію щодо проведення інвентаризації водних об’єктів  на виконання пункту 5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021.
2. Рекомендувати Деснянському БУВР забезпечити подальше функціонування гідрометричного посту на р. Дніпро та постійне оприлюднення  водогосподарської інформації в суббасейні Верхнього Дніпра на сайті управління під час проходження весняного водопілля. 
3. Секретаріату басейнової ради разом з Деснянським БУВР та РОВР у Сумській області забезпечити розміщення на офіційних веб –ресурсах, з метою інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері управління, використання та відтворення водних ресурсів, результати інвентаризації водних об’єктів. 

 

4. Різне

СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д. – голову басейнової ради, який зазначив, що для подальшої роботи басейнової ради необхідно сформувати план роботи на наступний 2022 рік. Членам басейнової ради пропонується надати свої пропозиції секретаріату басейнової ради щодо переліку питань, які, на їх думку, доцільно розглянути на засіданнях басейнової ради у 2022 році.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 21

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

ВИРІШИЛИ:

1. Членам басейнової ради надати секретаріату пропозиції до плану роботи басейнової ради Десни та верхнього Дніпра на 2022 рік. 
2. Секретаріату підготовити та надати Держводагентству на затвердження зміни до персонального складу басейнової ради. 

 

 

 

Голова басейнової ради                                                        С.Д. Цибуля

 

Секретар засідання                                                               О. М. Сластьон