23 грудня  2021 р.                                                                             № 3

м. Запоріжжя

 

Формат проведення чергового засідання Басейнової ради річок Приазов’я: відео-конференція за допомогою сервісу Google Meet.

Місце проведення: Україна, 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя,                  просп. Соборний, 105, Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Дата проведення засідання Басейнової ради річок Приазов’я – 23.12.2021 р.

Час проведення засідання: з 10.00 по 11.30.

 

ПРИСУТНІ: 20 членів Басейнової ради, 18 – запрошені. Усього 38 осіб (перелік додається).

 

Порядок денний:

 

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючу обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Рибалко І.Г. запропонувала для ефективної роботи чергового засідання Басейнової ради річок Приазов’я затвердити наступний регламент роботи:

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні членів Басейнової ради.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований регламент роботи чергового засідання Басейнової ради річок Приазов’я. 

 

СЛУХАЛИ: Ярошевича Олексія Євгеновича – міжнародного експерта, який розповів про стан розробки ПУРБ річок Приазов’я.

Звернув увагу на План-графік процесу розроблення проєкту Плану управління річковим басейном річок Приазов’я та терміни виконання конкретних розділів структури ПУРБ річок Приазов’я.

На 2022 рік розпочати/продовжити написання таких розділів ПУРБ:

- визначення екологічних цілей для поверхневих вод і зон (територій), які підлягають охороні. та строки їх досягнення;

- огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей;

- розробка повного переліку програм (планів) для району річкового басейну.

Дав поради щодо написання ПУРБ річок Приазов’я та його вдосконалення.

 

Рибалко І.Г. запропонувала взяти до відома інформацію про стан розробки ПУРБ річок Приазов’я.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні членів Басейнової ради.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію про стан розробки ПУРБ річок Приазов’я.

 

СЛУХАЛИ: Нестеренка Володимира Володимировича – начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Протягом 2021 року тривала робота по написанню розділу 6 ПУРБ «Розробка економічного аналізу водокористування» відповідно до Методичних вказівок.

Підготовлено розділи 6.1 «Економічний розвиток території басейну»,                                6.2 «Характеристика сучасного водокористування», 6.3 «Прогноз потреб у воді основних галузей економіки, оцінки ефективності використання водних ресурсів» та 6.4 «Інструменти економічного контролю».

Прогноз потреб у воді основних галузей економіки здійснюється на період дії Плану управління річковим басейном (до 2030 року) за трьома сценаріями – реалістичний, оптимістичний та песимістичний.

За базовим (реалістичним) сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у 2020 році.

2021 - 2025  –  очікується  незначне  коливання  показників забору воду у межах  2 %.

2025 - 2030 –  тренд інтенсивного росту забору води внаслідок прогнозованого росту економіки щорічно на 3,4%.

Водні ресурси для сектору промисловості мають вагоме значення згідно проведеної оцінки соціально-економічної ваги. Прогнозується суттєвий спад забору води внаслідок значних втрат, спричинених пандемією COVID-19. Для відновлення втраченого потенціалу під час пандемії необхідно 2-3 роки. Прогнозується стабілізація  ситуації та поступове зростання обсягів забору у промисловому секторі до 2030 року.

Сільське господарство у районі басейну річок Приазов’я у частині забору має тренд поступово рівномірного зростання до 2030 року в основному за рахунок розвитку зрошення.

Стан водопровідно-каналізаційних мереж в басейні річок Приазов’я є вкрай незадовільним. Більше половини водопровідних та каналізаційних мереж перебувають в аварійному та зношеному стані, і ремонтується щорічно лише 2% від визначених потреб. Вартість відновлення мереж є настільки високою, що лише за рахунок амортизації здійснити його неможливо – тривалість відновлення перевищила б сотні років.

Відповідно до принципів «користувач платить» та «забруднювач платить» Податковим кодексом України за спеціальне водокористування встановлена:

1. рентна плата за забір води для різних видів водокористувачів;

2. екологічний податок за скиди у водні об’єкти.

Окрім цього за користування водними об’єктами для потреб розведення аквакультури сплачується:

3. орендна плата за водні об’єкти;

4. плата за спеціальне використання водних біоресурсів.

Загалом динаміка надходжень рентної плати до бюджетів регіонів басейну річок Приазов’я має спадний характер. Найбільший показник надходжень за останні три роки у 2018 році: по Запорізькій області – 171,8 млн. грн., Донецькій області – 56,6 млн. грн., Херсонській області – 18,8 млн. грн.

Загалом, від рентної плати за спеціальне водокористування до державних та місцевих бюджетів України у 2020 році надійшло 190,3 млн. грн., що у порівнянні з 2019 роком менше на 32,0 млн. грн.

Згідно з розподілом коштів, визначеним Бюджетним кодексом України, 45% екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти надходить до загального фонду державного бюджету, 55% – до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Разом по зведеному бюджету в областях басейну річок Приазов’я було зібрано у 2020 році – 190,3 млн. грн.

Загалом по Україні податкових надходжень за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти за 2017р. у зведений бюджет (державний і місцеві) України надійшло 144,8 млн. грн., у 2018р. – 159,1 млн. грн., у 2019р. – 155,7 млн. грн., у 2020р. – 148,1 млн. грн. (що складає близько 0,01% від усіх податкових надходжень по Україні).

Плата за орендну водних об’єктів здійснюється згідно з Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти. Розрахунок розміру орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму проводиться у відповідності до іншої Методики.

Середньозважений розмір орендної плати є уніфікованим для всіх водних об’єктів у басейні річок Приазов’я і постійно збільшується. Його динаміка є наступною: у 2014р. – 100 грн./га, 2015р. – 114,9 грн./га, 2016р. – 153,2 грн./га, 2017р. – 156,9 грн./га, 2018р. – 162,7 гр./га, 2019р. – 162,7 грн./га, 2020р. –                   162,7 грн./га.

За даними ДПС, всього в Україні до місцевих бюджетів всіх рівнів за оренду водних об’єктів надходило 10-10,4 млн. грн. – у 2017-2018рр. та                   13,5-13,9 млн. грн. – у 2019-2020рр.

Плата за використання водних біоресурсів справляється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Загалом по Україні було зібрано –                     10,4 млн. грн. У басейні річок Приазов’я обсяги плати за використання водних біоресурсів склали 11,2 % від загального обсягу.

 

ВИСТУПИЛИ: Рибалко Інна Георгіївна – виконавчий секретар Басейнової ради, виконуюча обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

В ході підготовки розділу «Огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей» відповідно Плану-графіку процесу розроблення проєкту  Плану управління річковим басейном річок Приазов’я, затвердженим наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.11.2020 року № 313, опрацьована  інформація про стан реалізації регіональних цільових та комплексних програм екологічного спрямування з переліком заходів, передбачених природоохоронними програмами та обсягами фінансування заходів з початку дії програм.

Згідно отриманих даних виявлено, що на території Запорізької, Донецької та Херсонської областей діють регіональні цільові та комплексні програми екологічного спрямування, які передбачають фінансування природоохоронних заходів по басейну річок Приазов’я. За період з 2015 по 2020 рік по програмам було профінансовано 408,9 млн. грн., в тому числі розподіл коштів на фінансування програм відбувся таким чином:

• Регіональна програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро в Запорізькій області на період до 2021 року – 357,5 млн. грн.;

• Комплексна програма розвитку водного господарства Херсонської  області – 1,8 млн. грн.;

• Питне водопостачання – 9,8 млн. грн.;

• Охорона і раціональне використання водних ресурсів – 4,7 млн. грн.;

• Захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод – 46,7 млн. грн.;

• Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення економічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами – 347,7 млн. грн.

У 2022 рік буде продовжено написання розділів ПУРБ річок Приазов’я відповідно до План-графіку процесу розроблення проєкту Плану управління річковим басейном річок Приазов’я, який затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.11.2020 року № 313.

 

Рибалко І.Г. запропонувала інформацію про елементи Плану управління річковим басейном прийняти до відома та продовжити роботу щодо написання розділів відповідного ПУРБ.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 20.

«ПРОТИ» -немає.

«УТРИМАЛИСЬ» - немає.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні членів Басейнової ради.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію щодо виконання елементів Плану управління басейну річок Приазов’я у 2021 році та кроки на 2022 рік взяти до відома, продовжити роботу щодо написання відповідного Плану.

 

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючу обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Згідно Наказу Держводагентства України від 31.03.2021 року № 233 «Про впровадження порядку здійснення державного моніторингу вод» визначено                    19 створів для здійснення моніторингу поверхневих вод в басейні річок Приазов’я. Басейнова лабораторія моніторингу вод БУВР річок Приазов’я здійснює відбір проб поверхневих вод  з 11 створів у басейні річок Приазов’я в межах Запорізької області з послідуючою передачею до лабораторії моніторингу вод Східного регіону. Лабораторія моніторингу вод Східного регіону здійснює відбір проб у 8 створах  поверхневих вод у межах басейну річок Приазов’я на території Донецької області.

Так, за даними проведеного моніторингу, були виявлені такі тенденції зміни якості вод в басейні річок Приазов’я:

Протягом аналізованого періоду майже у всіх пунктах спостереження було виявлено нікель та з максимальним значенням показника у жовтні в р. Кальчик та з мінімальним значенням в січні у Бердянському водосховищі на р.Берда.      

В незначній кількості було виявлено свинець, кадмій, цибутрин, пестициди.

Майже у кожному місяці було виявлено наступні показники – цинк, марганець, хром та барій.

Найбільші концентрації спостерігались у наступних місяцях:

- по пріоритетним  речовинам – у квітні та жовтні.

- по басейновим специфічним речовинам – у червні, серпні та жовтні.

Найчистішою точкою моніторингу, по результатам аналізів, виявилося Бердянське водосховище, питний водозабір з Бердянського водосховища                      КП «Бердянськводоканал».

 

Запропоновано направити листи до об’єднаних територіальних громад щодо виділення коштів на природоохоронні заходи, спрямовані на покращення стану річок та до підприємств-забруднювачів, які здійснюють скид забруднених стоків до басейну річок Приазов’я, щодо виконання природоохоронних заходів, спрямованих на покращення якості скидних вод.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

        

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні членів Басейнової ради.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Прийняти до відома інформацію про діагностичний моніторинг масивів поверхневих вод в басейні річок Приазов’я.

2. БУВР річок Приазов’я підготувати та надати до секретаріату басейнової ради проєкти листів:

- до підприємств-забруднювачів, які здійснюють скид забруднених стоків до басейну річок Приазов’я, щодо виконання природоохоронних заходів, спрямованих на покращення якості скидних вод – І квартал 2022 року;

- до об’єднаних територіальних громад, які розташовані в басейні річок Приазов’я, щодо виділення коштів на природоохоронні заходи, спрямовані на покращення стану річок – І квартал 2022 року.

 

СЛУХАЛИ: Сорокіну Тетяну Петрівну – заступника начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології.

Новим напрямом роботи нашого відділу гідрології став гідроморфологічний моніторинг у межах водної рамкової директиви ЄС.

Це гідрологія у поєднанні з морфологічними змінами русла річок. Ми оцінюємо, які зміни річок відбулись в результаті людського господарства (будівництва гребель, дамб, укріплення берегів, спрямлення русел, тощо).

За даними діагностичного моніторингу,  складовою частиною якого є гідроморфологічна оцінка,  розроблятимуться  Плани управління річковими басейнами - заходи, які має виконати влада для повернення річки до того стану, в якому вона перебувала до втручання людини.

З 2019 року відповідно до ПКМУ від 19.09.2018 № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» фахівцями відділу гідрології Запорізького ЦГМ виконуються гідроморфологічні дослідження річок Приазовʼя в межах Запорізької області.

Роботи здійснюються згідно з Методикою гідроморфологічного моніторингу масивів поверхневих вод категорій “Річки” та “Озера”, затвердженою наказом Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України від  21.07.2021 № НС -66/99.

Методика ґрунтується на положеннях керівного стандарту з визначення ступеню модифікації гідроморфології річок EN 15843:2010, який був розроблений Технічним Комітетом CEN/TC 230 “Water analysis”, та подібного стандарту для озер.

Гідроморфологічний моніторинг проводиться раз на шість років, або частіше – після проходження великих паводків, які призводять до відчутних та масштабних змін морфології русла, берегів або прилеглої частини заплави річки.

Якщо у шестирічний проміжок було збудовано гідротехнічну споруду в руслі річки (наприклад, греблю, рампу), що порушує неперервність течії річки, цей факт треба відмічати і вносити до Інформаційно-аналітичної системи зберігання та обробки даних гідроморфологічного моніторингу.

У 2021 році було досліджено 7 річок  південної групи річок Приазов'я (територія Запорізької області): р.Молочна, р. Малий Утлюк, р.Тащенак, р.Берда, р.Корсак, р.Обіточна, р. Лозуватка.

В обстеження включалась вся територія заплави.  Прибережна рослинність оцінювалась в смузі шириною 20 м вздовж обох боків річки. Гідроморфологічні параметри берегів, прибережної зони, заплави  оцінювались для лівого та правого берегів, що дало змогу оцінювати кожний берег окремо або обидва береги разом. Всі інші параметри оцінювались в руслі річки.

До основних чинників, які порушують вільну течію річки та обмежують міграцію риби чи інших живих організмів належать безліч ставків, греблі яких повністю перекривають русло, сповільнюють швидкість течії, створюючи підпір в річці та негативно впливають на міграцію живих організмів та донні відклади.

До чинників, що призводять до порушення зв'язку річки із підземними водами, належить спрямленість частини русел. Наслідок цього - висихання колодязів, скважин тощо.

Заплава рівнинних річок басейну широко використовується для потреб сільськогосподарського виробництва, під сіножаті та городництво. Як наслідок, відбувається змив ґрунту та добрив в русла річок під час сніготанення чи інтенсивних опадів.

Отже, основними екологічними проблемами в басейні річок Приазов‘я  є:

Вирішити ці проблеми можливо за допомогою співпраці місцевих органів влади, громадських організацій та екологічних установ.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

        

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні членів Басейнової ради.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про моніторинг гідроморфологічних показників річок Приазов’я в межах Запорізької області прийняти до відома.

2. БУВР річок Приазов’я підготувати та надати до секретаріату басейнової ради проєкт листа:

- до об’єднаних територіальних громад, які розташовані в басейні річок Приазов’я, щодо виділення коштів на природоохоронні заходи, спрямовані на покращення стану річок – І квартал 2022 року.

 

СЛУХАЛИ: Рибалко Інну Георгіївну – виконавчого секретаря Басейнової ради, виконуючу обов’язки заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я.

Згідно до Положення про Басейнову раду річок Приазов’я на розгляд представлено План роботи Басейнової ради на 2022 рік, яким передбачено проведення двох засідань Басейнової ради протягом 2022 року (додається). 

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» – 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» – немає.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити План роботи Басейнової ради річок Приазов’я на 2022 рік.

 

Виконавчий секретар                                                                       Інна РИБАЛКО