Місце проведення он-лайн засідання:

Проведення засідання: з 10:00 по 12:23

Реєстрація членів басейнової ради: з 9.30 по 10.00

Закінчення реєстрації членів басейнової ради: 10.00

Присутні: 42 членів басейнової ради (перелік додається, додаток №1)

 

 

СЛУХАЛИ:Олега Мандрика, голову басейнової ради Дністра, підвів підсумки виконання протоколу засідання басейнової ради від 17.07.2020р. №3 та озвучив виконання протокольних доручень.

Також повідомив, що після паводків, котрі сталися у 2020 році на території Івано-Франківської області, за дорученням голови Івано-Франківської облдержадміністрації області – на базі ІФНУНГ  був проведений Всеукраїнський науково-практичний семінар «Попередження повеней та паводків в Карпатському регіоні».В результаті, якого було створення на базу університету «Центрупрогнозування та попередження техногенно-гідроекологічної небезпеки Прикарпаття». Партнери: Дністровське БУВР, Басейнова Рада Дністра, обласне управління з надзвичайних ситуацій, Департамент екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації, Центр прийому обробки спецоперацій Хмельницької області в селі Дунаївці, та науковці університетів – м.Рівне, м. Львів та м.Київ.

 

СЛУХАЛИ:Олексія Ярошевича – експерт з управління водними ресурсами ОБСЄ.

Ознайомив присутніх з Стратегічною програмою дій 2021-2035рр.(СПД), яка направлена на досягнення доброго екологічного і хімічного стану водних об’єктів/масивів поверхневих вод річкового басейну та розвитку співробітництва між двома державами.

СПД складається по аналогії з Програмою Заходів ПУРБ (Постанова КМУ №336) з врахуванням досвіду інших річкових басейнів. Термін реалізації  15 років.

Заходи в СПД розроблені враховуючи басейновий принцип управління, тому орієнтовані на рішення основних національних и транскордонних проблем басейну річки Дністер. Ряд заходів направлені на подальший розвиток добросусідських відносин між Республікою Молдова та Україною, активізацію роботи Комісії по сталому використанню і захисту річки Дністер,  а також національних басейнових комітетів та рад.

 

 

Тетяна Кузнєцова – науковий співробітник, Центральна геофізична обсерваторія, провела уточнення по оцінці екологічного стану за біологічними показниками, що на даний момент класифікаційні схеми відсутні

 

 

 

Рішення прийняте.

 

 

 

СЛУХАЛИ: Романа Михайлюка – начальника Дністровського БУВР та Марію Засідко – начальника лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського БУВР.

Метою моніторингу – є визначення загальних характеристик поверхневих вод річкового басейну; встановлення антропогенних впливів на річковий басейн для розробки заходів щодо досягнення доброго хімічного стану річок.

Повідомили про те, щоу 2020 році лабораторія моніторингу вод Західного регіону Дністровського БУВР проводила діагностичний моніторинг відповідно до програм, затверджених наказом Держводагентства № 21 від 11.01.2020 та наказом № 587 від 24.06.2020, якими встановлено 54 пункти моніторингу на 45 масивах поверхневих вод. Проби відбиралися на масивах поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, на транскордонних ділянках водотоків, визначених відповідно до міждержавних угод та на масивах поверхневих вод, які перебувають під ризиком на основі антропогенних впливів на якісний та кількісний стан вод.

У 2021 році лабораторією планується вдвічі збільшити кількість пунктів діагностичного моніторингу та масивів поверхневих вод. З січня 2021 року планується дослідження 10 специфічних забруднюючих речовин.

Лабораторією проводиться фізико-хімічнні дослідження – аналіз додаткових проб з водних об’єктів у кризових і надзвичайних ситуацій (Басейни річок – Дністра, Дніпра і Південного Бугу).

Вказали на результати діагностичного моніторингу пестицидів, поліароматичних вуглеводів та легких органічних сполук

Марія Засідко запевнила, що Лабораторія моніторингу вод Західного регіону забезпечує неупередженість своєї діяльності та здійснює аналіз ризиків конфлікту інтересів стосовно пов’язаних організацій.

 

 

Рішення прийняте.

 

 

 

СЛУХАЛИ: Сергія Афанасьєва –члена-кореспондента НАН України, професор, доктор біологічних наук, директор Інституту гідробіології НАН України.

Ознайомив присутніх про те, що основним принципом визначення екологічного статусу є порівняння референційних показників елементів якості (дескрипторів), специфічних для кожного типу масивів поверхневих вод, або референційних умов з спостережуваними актуальними значеннями показників в кожному масиві поверхневих вод.

Референційні умови –це значення біологічних показників, характерні для певних типів непорушних людиною МПВ в межах певних екорегіонів. Вони встановлюються для кожного типу окремо, а не для країни чи адміністративної одиниці, або басейну. Встановлюються тільки для біологічних показників.

Було вказано критерії для попереднього відбору потенційних референційних ділянок: непорушений гідро морфологічний і фізико-хімічний стан; природна прибережна рослинність і заплава; відсутність точкового або дифузного забруднення, землекористування та інших антропогенних тисків, включаючи рекреаційний; відсутність інвазивних видів тварин або рослин.

Референційні умови відображають стан навколишнього середовища при відсутності антропогенного впливу, або якщо такий вплив мінімальний. Встановлення референційних умов і кордонів окремих класів екологічного статусу для біологічних елементів якості (фітопланктону, фітобентосу, іншої водної флори, донних безхребетних і риб), фізико-хімічних і гідроморфологічних дескрипторів, їх узгодження є основою оцінки стану поверхневих водних тіл.

 

Олег Мандрик, , що основні дослідження проводили у 2018 році, тобто коли було фінансування по міжнародних проектах.Ч плануєте Ви в подальшому подавати такі проекти чи можливо об’єднатися як партнери з Басейновою радою?

 

 

 

Рішення прийняте.

 

 

 

 

СЛУХАЛИ: Мирослав Мальований – д.т.н., професор, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету Львівська політехніка

Ольга Пилипович – к. геог.н., доцент кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету ім. Івана Франка

Василь Грубінкод.б.н., професор, віце-президент гідроекологічного товариства України

 

Мирослав Мальований повідомив, що необхідною умовою реалізації пропозицій є актуалізація алгоритму фінансування наукових робіт для вирішення невідкладних наукових проблем для басейну Дністра (створення спеціального фонду в басейновому управлінні; залучення фінансування із існуючих джерел інституцій; забезпечення фінансування із інших джерел).

Ольга Пилипович повідомила, що першою проблемою є – забір гравійно-галечникового матеріалу з русел річок, котрі є у басейні Дністра(русла малих водотоків, котрі зазнають несанкціонованого втручання, змінюють форму, відбуваються інтенсивні вертикальні і  горизонтальні деформації, пониження рівня ґрунтових вод, інтенсивна ерозія берегів). Відповідно до Водного Кодексу Статті 86 – є заборона на видобуток гравію з малих водотоків.

Для аналізу інтенсивності вертикальних руслових деформацій здійснено вимірювання розмірів та ступеня обкутаності гравію у руслі р. Яблунька, також було здійснено прогноз стабільності русла з використанням методика Бартніка і Стружинського.

А також доповідач зауважила, що вести контроль за такими ділянка важко і це потребує надмірних зусиль з використанням сучасних технологій дистанційного характеру. Також є необхідність внесення поправок до діючого законодавства та вдосконалення процедури ОВД (оцінки впливу на довкілля) при проектуванні гравійних кар’єрів.

Василь Грубінко навів у своїй доповіді проблеми малих річок, де рівень антропогенного навантаження впливає на формування вмісту сполук фосфору у досліджених річках: найефективніша їх регуляція виявлена у річці природно-заповідної території, потім  - аграрної, а найнижча – у річках техногенно-трансформованої і урбанізованої території.

Також запропонованодолучитися до проведення комплексної екологічної конференції «Міждністровський водний конгрес» на базі Тернопільського педагогічного університету ім. В.Гнатюка (кінець весни – початок літа).

 

Олег Мандрик,голова басейнової ради Дністра, повідомив щоб спільно з секретаріатом Басейнової Ради Дністра напрацювати звернення по Львівській, Чернівецькій та інших областях, щодо недопущення виявлених проблем і продовження як наукових досліджень, так і практичних рекомендацій для органів виконавчої влади

 

Рішення прийняте.

 

 

СЛУХАЛИ: Миколу Ткачука,директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації.

Департаментом агропромислового розвитку та природних ресурсів за дорученням обласної державної адміністрації неодноразово вживалися відповідні заходи, а також виконувалася низка документів як на Міністерство екології та природних ресурсів, так і для молдовської сторони, щодо очисних споруд.

Департаментом були підготовлені проблемні питання: здійснити розрахунки Цекинівської сільською радою, за землі,які експлуатують Республіка Молдова, де знаходяться очисні споруди; після завершення будівництва очисних споруд здійснити рекультивацію мулових наносів.

 

Василь Кізка – щодо постійного контролю застаном очисних споруд і продовжити висвітлення даного питання на наступних засіданнях Басейнової ради Дністра.

 

 

 

Рішення прийняте.

 

 

СЛУХАЛИ: Тамару Кутонову– регіонального координатора проекту ГЕФ/ПРООН/ОБСЄ/ЄЕК ООН «Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер»

Ознайомила присутніх про основні напрацювання проекту ГЕФ за вказаний період та рекомендувала їх для використання в роботі.

На сайті Дністровської комісії є опубліковане інтерв’ю, щодо затоплення  Західній Україні: причини, уроки та вірогідність уникнути руйнівних наслідків у майбутньому.

Здійснення аналізу цілей, обмежень і можливостей оптимізації режиму весняного еколого-репродукційного попуску із Дністровського водосховища, також продовжується робота, щодо аналізу гідробіологічних показників.

У середині січні планується прес-конференція(Київ/Львів/Івано-Франківськ/Женева/Кишинів) з питань дій і управління хвостосховищами.

Планується встановити інформаційні щити у 7 областях української частини басейну виготовлено 37 щитів; всі щити будуть відправлені до 25.12.2020.

 

 

 

 

Рішення прийняте.

 

 

 

 

СЛУХАЛИ: Олега Мандрика, голову басейнової ради Дністра, про проєкт плану роботи Басейнової ради на 2021 р., а також про роботу комісій Басейнової ради Дністра

 

 

 

Рішення прийняте.