18 листопада 2021 року                                                                          м. Херсон

 

Дата проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: 18.11.2021 р.

Формат проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: відео-конференція за допомогою сервісу Zoom.

Час проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: з 11.00 до 12.15.

Присутні:

42 члени басейнової ради (52% від загальної кількості членів)

9 запрошених осіб

Всього 51 особа (перелік додається).

Головував: голова басейнової ради нижнього Дніпра Ігор Брагінець, який зазначив, що засідання басейнової ради Нижнього Дніпра проводиться у форматі відео-конференції з дотриманням усіх карантинних вимог у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

 

1.        Поліпшення екологічного стану р. Оріль, заходи щодо його покращення.

2.        Аналіз основних екологічних проблем в басейні р. Конка в межах Запорізької області.

3.        Розгляд та затвердження плану роботи басейнової ради нижнього Дніпра на 2022 рік.

4.        Розгляд проєкту плану управління ризиками затоплення для окремих територій району річкового басейну Дніпра на 2023-2030 роки.

5.        Інші питання.

 

 

І. Брагінця – голову басейнової ради нижнього Дніпра, який запропонував затвердити порядок денний та наступний регламент роботи:

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради нижнього Дніпра.

2. Затвердити запропонований регламент роботи басейнової ради нижнього Дніпра.

 

 

І. Понікарову – директора департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

Ірина Понікарова поінформувала присутніх про те, що річка Оріль є однією з чисельних приток Дніпра, протікає територіями Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей і на сьогоднішній день потребує відновлення гідрологічного режиму по всій довжині.

Протягом поточного року департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА здійснювався контроль за ситуацією на річці, під час якого:

- були проведені обстеження гідротехнічних споруд, як наслідок – було знесено 4 самовільно збудованих споруди у самому руслі річки та у притоці;

- проведено наради з фахівцями у водній галузі та заслухано думку громадськості;

- проведено робочі зустрічі з мешканцями прилеглих до річки територій;

- на засіданні науково-технічної ради отримано наукові рішення щодо вирішення проблеми річки в межах Дніпропетровської області.

За результатами проведеної роботи та з метою комплексного підходу до відновлення водності річки Оріль, виникає необхідність підняття даного питання на загальнодержавному рівні. Дніпропетровська облдержадміністрація отримала згоду та підтримку від Харківської та Полтавської облдержадміністрацій щодо залучення їх до співпраці у даному напрямку.

Враховуючи пропозиції зацікавлених сторін та поточний стан річки Оріль, Дніпропетровська ОДА пропонує перейти до дієвих заходів не лише на території області, а й по всій її довжині. Тому вкрай важливим є розгляд можливості розроблення короткострокових та довгострокових заходів з відновлення гідрологічного режиму річки Оріль.

До короткострокових пропонується віднести наступні заходи:

На підставі розробленого наукового звіту можна буде спрогнозувати та визначити декілька альтернатив з поліпшення стану річки Оріль та обсяг коштів, необхідних для їх реалізації.

Замовником робіт з розробки наукового звіту Дніпропетровська ОДА запропонувала визначити Держводагентство. Також було запропоновано розглянути  пропозиції з відновлення гідрологічного режиму річки Оріль, які були направлені Дніпропетровською ОДА до басейнової ради нижнього Дніпра, та обговорити для прийняття подальших рішень.

 

Т. Лампіка, директор громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль», яка висловила свою думку щодо того, що виносити питання поліпшення екологічного стану річки Оріль на басейнову раду зарано, оскільки до кінця не врегульовано дане питання з громадськістю.

М. Терещук, голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА, доповнив, що засідання стосовно реалізації існуючого проєкту по відновленню гідрологічного режиму річки Оріль в межах Дніпропетровської області дійсно проводились, однак громадськість проти проведення локальних заходів. Зауважив, що доцільно розглядати дане питання саме на басейновій раді за басейновим принципом управління, з подальшим локальним обговоренням із залученням зацікавлених сторін Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей.

Т. Лампіка, директор громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль», запропонувала створити робочу групу, до складу якої мають увійти представники трьох областей.

І. Брагінець, голова басейнової ради нижнього Дніпра, наголосив, що першочерговим завданням наразі є проведення інвентаризації сучасного стану річки, залучення Держводагентства та наукових інститутів з метою пошуку рішень для покращення ситуації. І. Брагінець інформував присутніх про те, що розгляд питання екологічного оздоровлення річки Оріль внесено до плану роботи громадської ради при Держводагентстві на 2022 рік.

В. Андрєєв, завідувач відділу екологічного нормування роботи інституту проблем природокористування та екології НАН України, розповів про проблемні питання у басейні річки Оріль, про те, що на замовлення департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА Інститутом були у свій час розроблені методичні рекомендації з розчистки малих річок, які не були використані при розробленні проєкту по відновленню водності річки Оріль. Також наголосив на необхідності комплексного підходу до вирішення цієї проблеми за басейновим принципом.

Враховуючи вищесказане, Ігор Брагінець запропонував створити міжобласну робочу групу для впровадження комплексного проєкту порятунку річки Оріль, обговорити та затвердити її персональний склад (додається).

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

2.1. Звернутись до Держводагентства з пропозицією виступити замовником на виконання прикладних науково-дослідних робіт щодо обґрунтування необхідності реалізації заходів, спрямованих на відновлення гідрологічного режиму р. Оріль, за басейновим принципом управління за рахунок передбачення бюджетного фінансування у 2022 році;

2.2.     Винести на розгляд громадської ради при Держводагентстві питання щодо поліпшення екологічного стану басейну річки Оріль за басейновим принципом управління.

3.        Міжобласній робочій групі для впровадження комплексного проєкту порятунку річки Оріль підготувати на розгляд громадської ради при Держводагентстві питання щодо поліпшення екологічного стану басейну річки Оріль за басейновим принципом управління.

 

 

І. Рибалко - в.о. заступника начальника БУВР річок Приазов’я.

Інна Рибалко розпочала доповідь з короткої характеристики басейну річки Конка в межах Запорізької області. Наголосила, що сучасний стан басейну річки з точки зору екологічної обстановки в цілому є незадовільним і обумовлений порушенням статей 88, 89 Водного кодексу України в результаті господарської діяльності у природоохоронній зоні.

Негативний вплив на басейн річки обумовлений наступними факторами:

- сільськогосподарська діяльність;

- здійснення промислових та побутових скидів з розміщенням їх у водоохоронній зоні;

- значна заселеність водоохоронної зони та прилеглих територій;

- господарська діяльність на водних об’єктах.

Сільськогосподарська діяльність обумовлена надзвичайно високим сільськогосподарським освоєнням земель, яке становить понад 80 %, і, зокрема, в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Прояви негативного впливу на стан водних об’єктів обумовлені скидами підприємств-забруднювачів. У межах прибережних захисних смуг річки Конка і частково на її притоках здійснюють промислові та побутові скиди наступні підприємства: міськводоканал, м. Пологи, абразивний комбінат, м. Пологи,               КП «Оріхівський водоканал», КУ «Таврійський будинок інвалідів».

Згідно Наказу Держводагентства України від 31.03.2021 року № 233 «Про впровадження порядку здійснення державного моніторингу вод» Басейнова лабораторія моніторингу вод БУВР річок Приазов’я здійснює відбір проб поверхневих вод у р. Конка (нижче  скиду КП «Оріхівський Водоканал» ОМР ) з послідуючою передачею до лабораторії моніторингу вод Східного регіону  Сіверсько-Донецького БУВР для визначення пріоритетних та специфічних речовин.

Для басейну річки Конка характерна значна заселеність, яка нараховує 68 населених пунктів.

У межах населених пунктів у результаті стихійних забудов без відповідної містобудівної документації певна частина селітебної території знаходиться безпосередньо біля урізу води, що сприяє інтенсивному змиву почво-грунтів з послідуючим замуленням та забрудненням водойм органічними та біогенними речовинами, а також засміченню прибережних захисних смуг та акваторії водойм.

Для вирішення екологічних  проблем в басейні річки Конка потрібно  запровадити низку заходів: розробка/корегування проєктів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, оптимізувати природокористування в природо-охоронних зонах, відновлення ефективної роботи зливової каналізації, провести реконструкцію каналізаційних споруд міст Оріхів та Пологи, дотримуватись правил агротехніки, припинити розорення прибережних захисних смуг, проводити залуження та залісення прибережних захисних смуг, взяття на баланс органами місцевого самоврядування безгосподарних гідротехнічних споруд, відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму річки та ін.

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. БУВР річок Приазов’я підготувати та надіслати до секретаріату басейнової ради нижнього Дніпра проєкти листів:

1.1. До об’єднаних територіальних громад, які розташовані в басейні річки Конка:

- щодо виділення коштів на природоохоронні заходи, спрямовані на покращення стану річки;

- щодо взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд на водних об’єктах.

 

1.2. До підприємств-забруднювачів, які здійснюють скид  забруднених стоків до басейну річки Конка, щодо виконання природоохоронних заходів, спрямованих на покращення якості скидних вод.

 

 

А. Пузанова - виконавчого секретаря басейнової ради, заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра.

Згідно з Положенням  про басейнову раду нижнього Дніпра, затвердженим наказом Держводагентства, басейнова рада здійснює свою діяльність відповідно до затверджених нею планів та не менше ніж два рази на рік.

З урахуванням наданих до секретаріату басейнової ради пропозицій було сформовано План роботи басейнової ради нижнього Дніпра на 2022 рік (додається).

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

 

 

П. Кропотова - головного спеціаліста Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України.

Відповідно до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р.     № 1106, Державну службу України з надзвичайних ситуацій визначено відповідальним органом за впровадження Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 року про оцінку та управління ризиками затоплення (Паводкова Директива). Основним документом, що є індикатором впровадження цієї Директиви, є Плани управління ризиками затоплення.

Плани управління ризиками затоплення розробляються для окремих територій у межах району річкового басейну, які мають високий ризик затоплення.

У 2018 році ДСНС спільно з Міндовкіллям, Держводагентством і Українським гідрометеорологічним інститутом було проведено попередню оцінку ризиків затоплення відповідно до затвердженої Методики. Проаналізовано 154 події, пов’язані із затопленням, що сталися в минулому у басейні Дніпра, визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення (далі - ТПЗРЗ). З них 29 ТПЗРЗ розташовуються вздовж водних об’єктів та мають загальну протяжність 2734 км, 14 ТПЗРЗ – це локальні в межах поодиноких населених пунктів.

Карти загроз та ризиків затоплення розробляються для трьох сценаріїв:

Наразі карт загроз та ризиків затоплення для басейну Дніпра Українським гідрометеорологічним інститутом ДСНС та НАН України не виконано.

З проєктами Планів управління ризиками затоплення можна ознайомитись на офіційному вебсайті ДСНС (www.dsns.gov.ua).

Громадські обговорення проєктів Планів управління ризиками затоплення для окремих територій у межах районів басейнів річок на 2023 – 2030 роки триватимуть до 17 грудня 2021 року.

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

 

Серед інших питань було розглянуто два питання:

1.        Розгляд та погодження пропозицій проекту плану заходів з реалізації державного інвестиційного проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» на 2022 рік по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ.

2.        Пропозиції щодо внесення змін до персонального складу басейнової ради та перегляд складу секретаріату басейнової ради нижнього Дніпра.

 

 

В. Панкова - заступника начальника Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ.

Валерій Панков звернувся до присутніх з пропозицією розглянути та погодити пропозиції проекту плану заходів з реалізації державного інвестиційного проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» на 2022 рік по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, які планується виконати:

Розроблення проектних робіт:

Реконструкція  Кременчуцьких насосних станції №6-7 - 200,00 тис. грн;

Перерахунок та експертиза робочих проектів - 494,00 тис. грн.

Проведення реконструкції споруд:

Завершення реконструкції Нікопольської захисної дамби - 24514,70 тис. грн;

Реконструкція  Білозірської  захисної дамби - 5962,06 тис. грн;

Реконструкція  Томаківської насосної станції - 31614,95 тис. грн;

Реконструкція  Базавлуцької насосної станції - 42311,74 тис. грн;

Реконструкція дамби №8 - 43294,36 тис. грн;

Реконструкція дамби №2 - 360,98 тис. грн;

Реконструкція дамби №4 - 4203,42 тис. грн;

Реконструкція дамби №5 - 5027,98 тис. грн;

Реконструкція Споруди №6 - 655,17 тис. грн;

Реконструкція Споруди №14 - 6478,23 тис. грн;

Реконструкція Орільської дамби - 12706,30 тис. грн;

Реконструкція Верхньодніпровської дамби - 1769,47 тис. грн;

Реконструкція Західно-Крюківської  дамби - 2006,26 тис. грн;

Реконструкція Кременчуцьких насосних станції №1-5 - 15052,19 тис. грн;

Реконструкція Знам'янської компресорної станції - 60282,14 тис. грн.

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

 

 

А. Пузанова - виконавчого секретаря басейнової ради, заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра.

Андрій Пузанов поінформував присутніх про те, що басейнова рада нижнього Дніпра здійснює свою діяльність відповідно до Положення про басейнову раду нижнього Дніпра, затвердженого наказом Держводагентства від 27 грудня 2018 року № 988. Цим же наказом затверджено і її персональний склад (із змінами відповідно до наказу Держводагентства від 26.05.2021 р. № 364).

Згідно з п.4.14. Положення повноваження члена басейнової ради автоматично припиняються з моменту припинення трудових відносин із заінтересованою стороною, яка його делегувала, або у разі позбавлення заінтересованою стороною, яка його делегувала, повноважень для участі в басейновій раді. Відомості про припинення повноважень члена басейнової ради, а також кандидатури нових членів відповідні заінтересовані сторони подають до секретаріату басейнової ради.

У зв’язку з реорганізацією Гуляйпільської райдержадміністрації (шляхом приєднання до Пологівської райдержадміністрації) відбулося вибуття одного із членів басейнової ради Рябової Ірини Ярославівни.

Також до секретаріату басейнової ради надійшли листи від Кіровоградської облдержадміністрації, Відокремленого підрозділу «Запорізька обласна філія Всеукраїнської екологічної ліги», БУВР річок Приазов’я, РОВР у Дніпропетровській області, РОВР у Полтавській області стосовно внесення змін до персонального складу басейнової ради нижнього Дніпра по причині припинення трудових відносин членів басейнової ради із заінтересованою стороною, яка його делегувала, а саме:

1.        Включити директора департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської ОДА Дубровського В’ячеслава Юрійовича та виключити Мацків Яніну Василівну;

2.        Включити голову Запорізької обласної філії Всеукраїнської екологічної ліги Кірєєву Валентину Анатоліївну та виключити Пірогову Ірину Миколаївну;

3.        Включити в.о. начальника РОВР у Полтавській області Таран Ірину Володимирівну та виключити Монастирського Олександра Миколайовича;

4.        Виключити Калашник Людмилу Євгенівну (Запорізька обласна рада);

5. Виключити Рябову Ірину Ярославівну (Гуляйпільська райдержадміністрація);

6.        Виключити Березаня Сергія Сергійовича (Дніпропетровська обласна рада).

Згідно з Положенням про секретаріат басейнової ради нижнього Дніпра, секретаріат обирається басейновою радою. У зв’язку з кадровими змінами виникла необхідність переобрати одного члена секретаріату, а саме:

 

«ЗА» - 42 голоси

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 42 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

 

1.        Підтримати внесення змін до персонального складу басейнової ради нижнього Дніпра.

2.        Секретаріату басейнової ради звернутися до Держводагентства стосовно внесення змін до персонального складу басейнової ради нижнього Дніпра.

3.        Затвердити склад секретаріату басейнової ради нижнього Дніпра зі змінами.

 

 

 

Виконавчий секретар                                                            Андрій ПУЗАНОВ