13 червня 2023 року                                                                                         № 12

 

Формат засідання - онлайн відео-конференція шляхом використання додатку Google Meet.

 

Головував: В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

 

Присутні: 29 членів басейнової ради, 10 запрошених. Усього 39 осіб (список додається).

 

Заступник голови басейнової ради річки Прип’ять В.Азима розпочав засідання з ознайомленням присутніх з тим, що в складі басейнової ради відбулися зміни, а саме, відповідно до наказу Держводагентства від 26 травня 2023 року № 61 до персонального складу басейнової ради річки Прип’ять включений в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області – Конопад Роман Михайлович.

 

Порядок денний засідання:

1. Організація та виконання заходів щодо безаварійного пропуску повені та дощових паводків в умовах воєнного стану в басейні річки Прип’ять у 2023 році.

2. Забруднення поверхневих водних об’єктів в басейні річки Прип’ять та перелік заходів щодо вирішення головних водно-екологічних проблем Плану управління суббасейном річки Прип’ять (2025-2030 роки).

 

В.Азима запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 15 хв.

- для виступу та дебатів – до 10 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

Члени басейнової ради річки Прип’ять одноголосно погодилися із запропонованим порядком денним та регламентом роботи засідання.

 

 

СЛУХАЛИ: О. Микитина – заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, який наголосив на тому, що система захисту має мати комплексний характер, створюватись з урахуванням особливостей формування та проходження повеней і паводків, потребує чіткої взаємодії відповідних органів на територіях басейнів річок.

 

Відповідно до статті 9 Кодексу цивільного захисту України з метою захисту населення, об’єктів і територій від надзвичайних ситуацій паводкового характеру Держводагентством створено функціональну підсистему протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту,  управління якою на державному рівні здійснює Міндовкілля через Держводагентство.

 

Враховуючи наслідки бойових дій на території басейну річки Прип’ять, руйнування певної кількості мостових переходів та шляхів сполучень весною 2023 року впливовим фактором при пропуску повені виявились тимчасові переходи через річки, які були побудовані після видворення окупантів за межі території України в Житомирській, Київській областях, де були зруйновані мости.

 

При проходженні першої хвилі повені у кінці грудня 2022 року діями БУВР Прип’яті шляхом встановлення відповідних режимів роботи водних об’єктів (водосховищ та водогосподарських систем), а також постійному контролі за станом тимчасових переїздів зі сторони дорожніх та комунальних служб, співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування населених пунктів вдалося утримувати їх в придатному для експлуатації стані.

 

Друга  хвиля повені яка розпочалася у кінці березня 2023 року показала всі прорахунки при встановленні тимчасових споруд на водотоках і в основному призвела до руйнування цих переправ та створення додаткового підпору в руслах річок і як наслідок – виходу води за межі заплав та затоплення певних територій.

 

З метою безаварійного пропуску повені та паводків, забезпечення водою потреб населення та галузей економіки у 2023 році встановлено територіальними органами ДВА режими роботи для 2013 штучних водних об’єктів у суббасейні річки Прип’ять.

 

Р.Кравчук– заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, акцентував увагу присутніх на тому, що під час воєнного стану, одним із пріоритетних напрямів безпекової політики України стало підвищення безпеки та стійкості критичної інфраструктури по відношенню до усього спектру загроз і ризиків, оскільки саме критична інфраструктура забезпечує життєво важливі для населення, суспільства та держави послуги та функції, без яких неможливі їх безпечне існування та благополуччя.

 

В.Фесенко - провідний фахівець з використання водних ресурсів Служби ведення кадастру, моніторингу вод та басейнової взаємодії Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області, зазначив, що вирішення питань протипаводкового захисту тісно пов’язане з регулюванням річок, здійсненням заходів щодо охорони їх від замулення, будівництвом та виконанням інших робіт у заплавах річок.

         

ВИРІШИЛИ:

 

1.Інформацію про стан виконання заходів щодо підготовки та безаварійного пропуску повені та дощових паводків у басейні річки Прип’ять в 2023 році взяти до відома.

2.Рекомендувати Міжвідомчій  комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем в суббасейні річки Прип’ять БУВР Прип’яті забезпечити встановлення оптимальних режимів роботи штучних водних об’єктів за гідрологічними періодами року та своєчасне їх коригування у відповідності до водогосподарської обстановки.

3.Рекомендувати органам місцевого самоврядування, органам виконавчої влади забезпечити тісну взаємодію з БУВР Прип’яті, РОВР у Волинській та Рівненській областях щодо здійснення заходів оборонного характеру на водних об’єктах у прикордонних районах з Республікою Білорусь.  

4.Рекомендувати БУВР Прип’яті, БУВР Західного Бугу та Сяну, БУВР середнього Дніпра, Регіональним офісам у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Тернопільській областях спільно з органами місцевого самоврядування забезпечити виконання заходів по захисту водних об’єктів критичної інфраструктури та їх безперебійного і сталого функціонування у період воєнного стану.

 

 

СЛУХАЛИ: О.Ярошевича -  експерта «Блю Ріверс екологічний консалтинг», який у своєму виступі зазначив, що Програма заходів є невід’ємною частиною Планів управління річковими басейнами, які розробляються відповідно до вимог водного законодавства України для кожного річкового басейну.  Розділ 8 включає «Повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено розв’язати». Ці проблеми і є навантаженнями (або антропогенними тисками) на водне середовище, які створюють найбільші перепони для досягнення екологічних цілей.

 

М.Шкльода– начальниця відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод  Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять, проінформувала присутніх про те, що у суббасейні Прип’яті визначено 1040 МПВ. Характеристика антропогенного навантаження та його впливу була проведена на підставі хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників.

 

Загалом 343 МПВ (33%) знаходяться під ризиком недосягнення екологічних цілей; 48 зазнають впливу від точкових джерел забруднення, 309 - від дифузних та 185- гідроморфологічних змін.

 

Основними джерелами забруднення поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять залишаються підприємства житлово-комунальної галузі - 3 млн. 820 тис.м³ ( частка -74 %).

 

Очисні споруди у суббасейні Прип’яті мають, як правило, біологічний тип очищення зворотних (стічних) вод, який дозволяє видаляти не більше 70 % органічних речовин за БСК₅.

 

Тому при раціональному плануванні Програми заходів на вирішення водно-екологічних проблем переважно розглядались пропозиції  підприємств житлово-комунальної галузі, які максимально створюють потенційний ризик для досягнення екологічних цілей для поверхневих водних об’єктів.

 

ВИРІШИЛИ:

 

4. Членам Басейнової ради, відповідно до напрямку своєї діяльності, інформувати БУВР Прип’яті щодо встановлених фактів забруднення та засмічення водних об'єктів, земель водного фонду внаслідок впливу військових дій для врахування їх при підготовці Програми заходів.

 5. Секретаріату басейнової ради винести на чергове засідання басейнової ради питання затвердження Програми заходів Плану управління річковим суббасейном Прип’яті.