ПРОТОКОЛ засідання басейнової ради річки Прип'ять

14 грудня 2021 року № 8

Формат засідання - онлайн відео-конференція шляхом використання додатку Google Meet.

Головував: В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

Присутні: 33 члени басейнової ради, 13 запрошених. Усього 46 осіб (список додається).

Порядок денний засідання:

1. Проблеми відродження малих річок Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

2. Стан русла річки Прип’ять Вижівський водозабір в межах НПП «Прип’ять-Стохід» та заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого режиму та санітарного стану.

3. Різне.

3.1.Про затвердження плану роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2022 рік.

В.Азима запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 15 хв.

- для виступу та дебатів – до 10 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

Члени басейнової ради річки Прип’ять одноголосно погодилися із запропонованим регламентом роботи засідання.

Перед розглядом питань порядку денного О.Гоша – начальник відділу водних відносин та басейнової взаємодії БУВР Прип’яті ознайомила членів басейнової ради про хід виконання науково-дослідної роботи «Визначення референційних умов та розробка типоспецифічних класифікацій для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод річкового суббасейну Прип’яті».

1. Проблеми відродження малих річок Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

СЛУХАЛИ: С.Обрізана – старшого наукового співробітника наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який проінформувала присутніх, що вся територія Заповідника входить до Смарагдової мережі. Площа заповідника становить 227 тис.га, територією якої протікає 12 малих річок басейну річки Прип’ять. Під час обговорення були визначені головні водно-екологічні проблеми річок.

До 2019 року на території Заповідника було 3 пункти державного моніторингу вод по лінії Держводагентства: Прип’ять - держкордон з Республікою Білорусь, Прип’ять – Чорнобиль, Уж – Черевач. На сьогодні державною програмою діагностичного моніторингу охоплено тільки 1 пункт біля держкордону.

С. Обрізан у своїй доповіді наголосив на тому, що важливим є взаємне інформування щодо ситуації на річках, які тільки частково протікають по території Заповідника, такі як р. Бобер та р. Вересня чи є транскордонними такими як р. Брагінка.

ВИРІШИЛИ:

1.Інформацію про проблеми відродження малих річок Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника взяти до відома.

Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять внести пропозиції до Програми діагностичного та дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод щодо пункту моніторингу за здійсненням контролю за вмістом пріоритетних і басейнових специфічних речовин на річці Прип’ять територія Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Басейновому управлінні водних ресурсів річки Прип’ять вивчити питання взаємодії інформування щодо ситуації на річках, які протікають на території Заповідника.

СЛУХАЛИ: М.Химина – заступника директора з науково-дослідної роботи, начальника відділу НПП «Прип’ять-Стохід», який розповів про План управління транскордонного водно-болотного угіддя «Стохід-Прип’ять-Простир» зазначивши, що його метою є збереження та використання унікального природного комплексу, місця концентрації рослинного і тваринного світу регіону.

М. Химин зазначив пріоритетні першочергові заходи, такі як оптимізація мережі гідрологічних постів на річці Прип’ять та загалом у басейні Прип’яті; завершення будівництва Вижівського водозбору та консервація аварійної його частини; вивчення стану підземних водоносних горизонтів, як елементів стабілізації гідрологічного режиму регіону; відновлення водотоків староріч та стариць у заплавах Прип’яті та її головних приток.

Г. Мушка – керівник Українсько-Білоруської групи по експлуатації Білоозерської живильної системи зауважив, що РОВР у Волинській області проведено аналіз по витратах води в річці Прип’ять в створі Прип’ятського гідровузла в період проходження високих вод (паводок чи повінь) в 2010-2021 роках. Аналіз показав: порушень Правил експлуатації практично немає. Мають місце незначні відхилення (в межах 5-7 %).

Разом з тим, в останні 7 років при меженних рівнях води в річці Прип’ять витрати вниз по течії нижче Прип’ятського гідровузла менші від норми, тому що основна маса води при 6 шандорах без можливості регулювання та замуленні і заростанні русла нижче водозабору ідуть у Вижівський канал. З одного боку збільшується водообмін озер Святе, Волянське і Біле, але з іншого проточність по Прип’яті, в т.ч. озера Любязь зачно зменшується.

З метою збільшення проточності в південній частині Любязя проведено роботи із зміни напрямку русла та місця впадіння річки Коростинка, що дало змогу зменшити негативні наслідки евтрофікації в південній частині озера (це в межах НПП «Припять-Стохід»).

ВИРІШИЛИ:

Інформацію щодо стану русла річки Прип’ять Вижівський водозабір в межах НПП «Прип’ять- Стохід» та заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого режиму та санітарного стану взяти до відома.
Рекомендувати Басейновим управлінням водних ресурсів та Регіональним офісам водних ресурсів, які розташовані в суббасейні Прип’яті при можливості організувати проведення науково-практичних конференцій.
Рекомендувати Регіональному офісу водних ресурсів у Волинській області звернутись до Державного агентства водних ресурсів України щодо виділення коштів для ГІС-моделювання басейну Прип’яті з метою комплексної оцінки гідрологічного та екологічного стану водно-болотних екосистем у регіоні, виділення на основі їх аналізу ключових місць для проведення елементів загальноекологічного моніторингу, критерії оцінки стану екосистеми.
Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять та Регіональному офісу водних ресурсів у Волинській області звернутись до Державного агентства водних ресурсів України щодо визначення додаткових пунктів спостереження у басейні річки Прип’ять.
Рекомендувати адміністрації НПП «Припять-Стохід» провести роботи з розчистки від водної рослинності русла річки Прип’ять нижче Вижівського водозабору з метою відновлення проточності. При недосягненні бажаного результату – виступити ініціатором проведення механічної розчистки русла Прип’яті на проміжку 1-1,5 км, так як ділянка розташована в межах НПП «Прип’ять-Стохід».

3. Різне.

3.1. Про затвердження плану роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2022 рік.

СЛУХАЛИ: В.Азиму – заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, начальника БУВР Прип’яті, який наголосив, що згідно Положення про басейнову раду річки Прип’ять на розгляд представлено План роботи басейнової ради на 2022 рік сформований з урахуванням пропозицій наданих членами басейнової ради, яким передбачено проведення двох засідань протягом 2022 року.

ВИРІШИЛИ: