10.10.2023            м. Чернігів                                                            № 2

Місце засідання: Деснянське басейнове управління водних ресурсів, проспект Перемоги, 39-А, м. Чернігів, Чернігівська область.

У зв’язку з військовим станом, засідання відбувається в дистанційній формі шляхом відеоконференції в онлайн режимі за допомогою додатку Google Meet.

Час проведення: 11.00-12.00

Головував: голова басейнової ради С.Д. Цибуля.

Секретар: виконавчий секретар басейнової ради О.М. Сластьон.

Присутні:

19 членів басейнової ради (65 % від загальної кількості членів)

 

Про порядок затвердження порядку денного засідання басейнової ради.

СЛУХАЛИ: Цибулю С.Д., який запропонував затвердити порядок денний та регламент роботи.

 

Порядок денний:

1. Розробка окремих елементів плану управління суббасейнами Верхнього Дніпра та річки Десна та кроки на 2024 рік. Представлення пропозицій до програми заходів.

2. Моніторинг поверхневих вод суббасейнів Верхнього Дніпра та річки Десна.

3. Щодо оновлення персонального складу басейнової ради.

 

Регламент роботи:

• час для доповіді до 20 хвилин;

• час для виступу та дебатів до 5 хвилин;

• час для внесення пропозицій та доповнень до 3 хвилин.

Голосування в режимі онлайн здійснювалось у розділі «Чат».

 

ВИРІШИЛИ:

1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради Десни та верхнього Дніпра та регламент роботи засідання.

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 19

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

Розгляд питань згідно порядку денного засідання басейнової ради:

1. Розробка окремих елементів плану управління суббасейнами Верхнього Дніпра та річки Десна та кроки на 2024 рік. Представлення пропозицій до програми заходів

СЛУХАЛИ: Заровську С.М. – начальника відділу водних відносин та басейнової взаємодії Деснянського БУВР, яка розповіла, що програму заходів ПУРБ розроблено на основі пропозицій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих сторін з урахуванням пропозицій та рішень басейнової ради Десни та верхнього Дніпра.

Соціально-економічна структура суббасейнів верхнього Дніпра і річки Десна створюють передумови для формування антропогенного навантаження, яке чинить вплив на екосистеми поверхневих вод.

До основних чинників навантаження відноситься:

- населення, загальна кількість якого становить 0,9 млн., з яких 63 % проживає у містах;

- підприємства різних галузей (енергетична, лісова і деревообробна , харчова галузі, легка промисловість, машинобудування), найбільші центри – Чернігів, Конотоп, Корюківка;

- сільське господарство – провідна галузь економіки басейну; за організаційною структурою домінують сільськогосподарські підприємства і фермерські господарства; натомість виробництво тваринницької галузі – у індивідуальних господарствах; велика ступінь розорюваності;

- поперечні споруди на річках, які унеможливлюють вільне проходження води, наносів, міграції гідробіонтів;

- урбанізація та сільське господарство, які негативно впливають на морфологію річок.

У числовому співвідношенні ризик недосягнення доброго екологічного стану/потенціалу розподіляється наступним чином: під ризиком – 175 масивів поверхневих вод (МПВ), можливо під ризиком – 31 МПВ, без ризику – 84 МПВ.

Антропогенні навантаження та стан МПВ дозволяють встановити обґрунтовані співвідношення між ними та розробити план заходів (ПЗ) для досягнення екологічних цілей.

До основних джерел забруднення відносяться:

- каналізаційні очисні споруди (КОС) агломерацій (точкове забруднення)

- зношеність/пошкодження/відсутність систем водовідведення (дифузне забруднення).

СЛУХАЛИ: Мороз І.В. – начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Деснянського БУВР, яка в продовження теми коротко та більш детально зупинилась на запланованих основних заходах, реалізація яких має суттєво покращити стан МПВ, які на даний час є під ризиком або можливо перебувають під ризиком недосягнення екологічних цілей.

Всього розроблено 45 заходів, які спрямовані на зменшення забруднення МПВ суббасейнів Верхнього Дніпра та річки Десна. Це заходи з реконструкції/модернізації/будівництва очисних споруд і мереж водовідведення.

Також заплановано захід по зменшенню забруднення МПВ біогенними речовинами «Встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг (ПЗС) на річках суббасейнів».

У суббасейнах Верхнього Дніпра та річки Десна найбільшого навантаження по забрудненню органічними, біогенними та небезпечними речовинами зазнає МПВ річка Білоус, до якої відводиться стічна вода з очисних споруд КП «Чернігівводоканал», каналізаційної мережі м. Чернігів. За інформацією КП «Чернігівводоканал» вже розроблено проєкт «Реконструкція та модернізація існуючих КОС». Орієнтовна вартість реалізації проєкту 28 мільйонів євро.

Іншим великим водокористувачем є КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» міста Шостка. Щорічно більше 3 млн. м³ стічних вод відводяться у р. Шостка. Даний МПВ є під ризиком недосягнення екологічних цілей. Майже 3,5 тисяч тон забруднюючих речовин разом зі стічними водами потрапили до річки. Для реконструкції/модернізації КОС та КМ, орієнтовно необхідно більше 1 мільярда грн.

Потенційним забруднювачем річок Єзуч і Куколка є Комунальне підприємство в м. Конотоп, яке здійснює скид стічних вод із двох точкових джерел забруднення. Фактично очисні споруди цього підприємства працюють неефективно, за результатами досліджень постійно фіксується перевищення доведених нормативів скиду забруднюючих речовин. Минулорічний скид становив 1,5 млн. м³ і 1 тис. тон забруднюючих речовин потрапили до річок.

Відповідно заплановано заходи з будівництва очисних споруд із третинною очисткою стоків із знезараженням очищеної стічної води на ультрафіолетових установках в містах Чернігів, Ніжин, Славутич, Конотоп, Шостка, Глухів та інші.

На основі проведеної оцінки ризиків, характеристики антропогенного навантаження та його впливу на стан МПВ у програму заходів також було включено будівництво нових очисних споруд у містах та селищах, де населення досягає більше 2 тисяч осіб, це такі населені пункти як: Носівка, Сосниця, Понорниця, Десна, Кролевець, Дружба та інші.

У шести населених пунктах відведення господарсько-побутових стічних вод проводиться на поля фільтрації, які є одним із найбільш застарілих методів очистки стічних вод. Стічні води на поля фільтрації скидаються в населених пунктах де проживає значна кількість населення та проводиться виробнича діяльність.

Загалом будівництва нових очисних споруд та мереж водовідведення потребують 19 комунальних підприємств та 3 потужні сільськогосподарські підприємства, які потребують будівництва очисних споруд по утилізації відходів сільськогосподарського виробництва.

Не залишились поза увагою такі проблемні питання як утилізація та переробка залишкового осаду (мулу) та скиди колекторно-дренажних стічних вод до зливової каналізації міст, які потребують додаткового очищення.

ВИСТУПИЛИ: Полянська К.В., член басейнової ради, міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина», яка звернула увагу присутніх на важливості та необхідності планування заходів щодо зменшення потрапляння до поверхневих водних об’єктів та підземних вод пестицидів та інших забруднюючих речовин.

ВИСТУПИЛИ: Сластьон О.М., яка зазначила, що питання дифузного забруднення також враховувалось під час підготовки плану заходів.

Оскільки одним з ключових чинників впливу на загальний стан водних екосистем є господарська діяльність, що ведеться в межах водозбірної території суббасейнів, по всій території суббасейнів заплановано захід по зменшенню забруднення МПВ біогенними речовинами – «Встановлення водоохоронних зон та ПЗС на річках суббасейнів».

Рибалка О.В. доповнив, що наразі в суббасейні річки Десна, за ініціативи Остерської міської ради Чернігівського району реалізовується один з таких заходів щодо визначення розмірів і меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон заплавних озер. Наразі це питання актуальне для більшості громад, землі яких розташовані в заплаві річок Дніпро та Десна і потребують вирішення.

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію про розробку плану заходів суббасейнів верхнього Дніпра та річки Десна в рамках підготовки Плану управління річковим басейном Дніпра та схвалити.

2. Рекомендувати Деснянському БУВР направити підготовлений проєкт плану заходів суббасейнів верхнього Дніпра та річки Десна для проведення економічного аналізу.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 19

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

2. Моніторинг поверхневих вод суббасейнів Верхнього Дніпра та річки Десна

СЛУХАЛИ: Волинську А.В. – провідний хімік лабораторії вод та грунтів Деснянського БУВР, яка повідомила, що моніторинг поверхневих вод є одним з найважливіших етапів розробки планів управління річковими басейнами і є підґрунтям для оцінки стану масивів поверхневих вод, на основі якої розробляються програми заходів для досягнення їх «доброго» екологічного та хімічного стану.

Дослідження проводяться в частині діагностичного та операційного моніторингу, що здійснюється за басейновими специфічними та пріоритетними забруднюючими речовинами (згідно переліку 45+), а також фізико-хімічними показниками, на масивах де є ризики недосягнення доброго хімічного та екологічного стану (транскордонних ділянках річок, питних водозаборах, масивах, де є вплив точкових та дифузних джерел).

Проведення державного моніторингу поверхневих вод (в частині діагностичного та операційного) заплановано на 14 масивах у 20 пунктах. на річках Дніпро, Десна, Сож, Судость, Снов, Ревна, Цата, Білоус, Мена, Остер, Клевень, Сейм, Шостка, Вир. У зв’язку з військовим станом та бойовими діями, які відбуваються в цей період на прикордонних територіях, відбір проб на виконання фізико-хімічних показників з транскордонних пунктів тимчасово не здійснюється.

Натомість моніторинг питних водозаборів виконується в повному обсязі.

За результатами проведених у цьому році фізико-хімічних досліджень поверхневих вод на питних водозаборах, можемо сказати, що гідрохімічний стан води був стабільно незмінний, інколи спостерігались сезонні коливання якості води по окремим групам показникам в сторону погіршення або покращення.

Концентрація гідрохімічних показників знаходиться в межах норм ГДК, крім заліза та марганцю, що носить природний характер, оскільки витоки річок суббасейну протікають в болотному середовищі, яке їх живить.

Фізико-хімічні показники на питних водозаборах басейну, які свідчать про забруднення органічного походження, перебувають в межах норми, за виключенням поодиноких коливань показника БСК.

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію щодо моніторингу поверхневих вод суббасейнів Верхнього Дніпра та річки Десна.

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 19

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

3. Щодо оновлення персонального складу басейнової ради.

ВИСТУПИЛА: Сластьон О.М., яка зазначила, що басейнова рада Десни та верхнього Дніпра була створена в 2018 році на зборах заінтересованих сторін. ЇЇ склад та Положення затверджені наказом Держводагентства від 13.11.2018 № 846.

Відповідно до Положення про басейнову раду Десни та верхнього Дніпра, строк дії повноважень членів басейнової ради становить 5 років та, відповідно, спливає в листопаді цього року.

Протягом п’яти років проведено 11 засідань, розглянуто 35 питань щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах нашого суббасейну.

Всього було прийнято 93 рішення, підготовлено та направлено за належністю 6 листів-звернень.

У період з 10.10.2023 до 10.11.2023 Деснянським БУВР будуть прийматись пропозиції щодо нових кандидатур до складу басейнової ради шляхом подання заяви разом із супровідним листом.

Органи, підприємства, установи, організації або об’єднання, які надають кандидатуру до складу басейнової ради, мають зазначити прізвище ім’я по батькові кандидата та заінтересовану сторону, яку цей кандидат представлятиме.

Інформація про подання заяви розміщені на офіційному сайті Деснянського БУВР (у розділі «Басейнова рада») та офіційному сайті Держводагентства.

Оновлений склад басейнової ради Десни та верхнього Дніпра буде сформований на установчих зборах заінтересованих сторін, які відбудуться вже у листопаді 2023 року.

Сластьон О.М. подякувала всім членам басейнової ради за ефективну та злагоджену роботу і запропонувала надати свої кандидатури для включення до оновленого складу басейнової ради Десни та верхнього Дніпра.

ВИРІШИЛИ:

1. Взяти до відома інформацію щодо оновлення персонального складу басейнової ради Десни та верхнього Дніпра.

2. Секретаріату басейнової ради надіслати членам басейнової ради інформацію щодо процедури надання кандидатур та форми заяв кандидатів.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» – 19

«проти» – 0

«утримались» – 0

 

Голова басейнової ради С.Д. Цибуля

Секретар засідання О.М. Сластьон