30 червня 2022 року                                                                                                            № 9

 

Формат засідання - онлайн відео-конференція шляхом використання додатку Google Meet.

Головував: В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

Присутні: 34 члени басейнової ради, 14 запрошених. Усього 48 осіб (список додається).

 

Порядок денний засідання:

1. Стан виконання заходів щодо підготовки та безаварійного пропуску повені та дощових паводків у басейні річки Прип’ять у 2022 році.

2. Визначення референційних умов та розробка типоспецифічних класифікацій для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять, як елемент структури ПУРБ у частині загальної характеристики поверхневих та підземних вод.

3. Розгляд проєкту Методичних рекомендацій щодо встановлення екологічних цілей та розробки програми заходів Плану управління річковим басейном.

4. Розгляд результатів роботи з визначення масивів підземних вод по району басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять).

 

В.Азима запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 15 хв.

- для виступу та дебатів – до 10 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

Члени басейнової ради річки Прип’ять одноголосно погодилися із запропонованим порядком денним та регламентом роботи засідання.

 

Перед розглядом питань порядку денного В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять ознайомив членів басейнової ради зі змінами в персональному складі басейнової ради.

 

 

СЛУХАЛИ: О.Микитина – заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, який доповів, що з урахуванням  гідрометеорологічної, гідрологічної та водогосподарської обстановки  проведена  робота по встановленню оптимальних режимів роботи водосховищ  комплексного призначення та водогосподарських систем  на весняно - літній період 2022 року у суббасейні річки Прип’ять. Міжвідомчою комісією  узгоджено та затверджено Держводагентством 52 режими.

Надані та узгоджені пропозиції, щодо режимів роботи водосховищ в басейнах річок Тетерів та Ірпінь, в басейні річки Рось. Територіальними органами ДВА встановлені режими роботи штучних водних об’єктів.

У зв’язку з агресією російської федерації проти України, воєнними  діями, які почались 24 лютого 2022 року у тісній взаємодії із військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, БУВР Середнього Дніпра – проводились заходи щодо збільшення витрат води по річкам Тетерів, Ірпінь та їх притокам для створення штучної повені з виходом річок із берегів, підтопленням та затопленням значних територій на заході Київської області у визначений час. У березні із певних водосховищ, для досягнення мети, було спрацьовано близько 17 млн.м³ води.

Також О.Микитин зауважив, що важливим напрямком захисту від шкідливої дії вод є формування переліку об’єктів інженерного захисту, які включаються до обласних або державної програми захисту та ліквідації підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про стан виконання заходів щодо підготовки та безаварійного пропуску повені та дощових паводків у басейні річки Прип’ять в 2022 році взяти до відома.

2. Рекомендувати Міжвідомчій комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем в суббасейні річки Прип’ять забезпечити встановлення оптимальних режимів роботи водних об’єктів за періодами року та своєчасне їх коригування у відповідності до водогосподарської обстановки.

3. Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять, Регіональним офісам водних ресурсів у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Тернопільських областях, Басейновому управлінню водних ресурсів річок  Західного Бугу та Сяну спільно з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування забезпечити надання пропозицій щодо формування переліку об’єктів для включення до обласних та державних програм захисту від шкідливої дії вод на 2023-2025 роки.

4. Рекомендувати водогосподарським організаціям забезпечити виконання положень функціональної підсистеми протипаводкових заходів Єдиної державної системи цивільного захисту.

5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, органам   виконавчої влади забезпечити тісну взаємодію на регіональному та міжобласному рівні щодо здійснення в межах повноважень заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій пов’язаних з водним фактором, забезпечення безаварійного пропуску повеней, паводків та льодоходу.

 

 

СЛУХАЛИ: С. Афанасьєва – директора Інституту гідробіології Національної академії наук України, який ознайомив з методикою визначення референційних умов.

С. Афанасьєв представив загальний алгоритм визначення екологічного стану по всіх трьох компонентах: гідроморфологія, фізико-хімія, гідробіологія та класифікаційні таблиці для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод суббасейну Прип’ять.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію щодо визначення референційних умов та розробка типоспецифічних класифікацій для визначення екологічного стану масивів поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять, як елемент структури ПУРБ у частині загальної характеристики поверхневих та підземних вод взяти до відома.

2. Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять:

- включити розроблений розділ «Референційні умови» до Плану управління суббасейном річки Прип’ять;

- використати класифікаційні таблиці для оцінки екологічного стану та потенціалу масивів поверхневих вод; 

- використовувати отриманні дані при підготовці розділу Плану управління суббасейном річки Прип’ять «Картування системи моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні».

 

 

СЛУХАЛИ: О. Ярошевича – директора «Блю Ріверс екологічний консалтинг» який повідомив, що методичні рекомендації спрямовані на підготовку двох розділів ПУРБ згідно структури з Постанови КМУ №336, а саме розділ 5 «Перелік екологічних цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення (у разі потреби обґрунтування встановлення менш жорстких цілей та/або перенесення строків їх досягнення)» та розділ 8 «Повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено розв’язати».

О.Ярошевич зазаначив, що головні водно-екологічні проблеми визначаються в результаті аналізу різної інформації та даних, зокрема, з оцінки ризику недосягнення екологічних цілей, екологічного стану/потенціалу, хімічного стану МПВ, кількісного та хімічного стану МПзВ, даних моніторингу, водокористування,кількості населення, економічної діяльності, використання добрив та засобів хімічного захисту рослин тощо.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію про Методичні рекомендацій щодо встановлення екологічних цілей та розробки програми заходів Плану управління річковим басейном взяти до відома.

2. Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять презентацію по методичним рекомендаціям оприлюднити на сайті БУВР Прип’яті та відправити на електронну адресу членам басейнової ради.

 

 

СЛУХАЛИ: І. Саніну – завідуючу відділом гідрогеології, інженерної геології та геоекології ВП УкрГРІ ДП «УГК», яка ознайомила присутніх, що у  суббасейні Прип’яті ідентифіковано 4 групи МПзВ у безнапірних четвертинних горизонтах,7 груп МПзВ у напірних водоносних горизонтах, комплексах, у зоні тріщинуватості кристалічних порід архей-протерозою та 2 МПзВ у напірних горизонтах.

Також І. Саніна зазначила, що потужність і водонасиченість напірних МПзВ в поєднанні із кліматичними чинниками створюють сприятливі умови для формування значної кількості ресурсів питних підземних вод доброї якості, придатних для організації водопостачання населення. На території суббасейну Прип’яті для централізованого водопостачання використовуються напірні водоносні горизонти і комплекси у теригенних, карбонатних та теригенно-карбонатних породах сармату, еоцену, палеогену, сеноману, верхньої крейди, альб-сеноману, середньої юри, у теригенно-ефузивних породах верхнього протерозою та тріщинуватих кристалічних породах архей-протерозою. Ці водонасичені породи розмежовані на масиви і групи масивів підземних вод.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію щодо роботи з визначення масивів підземних вод по району басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять) взяти до відома.