Дата проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: 04.12.2025 р.

Формат проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: відео-конференція за допомогою сервісу Zoom.

Час проведення засідання басейнової ради нижнього Дніпра: з 11.00 до 12.30.

Присутні:

50 членів басейнової ради (61 % від загальної кількості членів)

4 запрошених особи.

Всього 54 осіб.

Головував: голова басейнової ради нижнього Дніпра Ігор Брагінець.

 

1. Розгляд та погодження пропозицій до плану заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік у межах суббасейну Нижнього Дніпра.

2. Результати виконання міжнародного наукового гранту "Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України".

3. Здійснення державного моніторингу поверхневих вод у суббасейні Нижнього Дніпра.

4. Розгляд та затвердження плану роботи басейнової ради нижнього Дніпра на 2026 рік.

5. Інше. Серед інших питань звернення Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області щодо стану водних ресурсів Кривбасу.

 

СЛУХАЛИ: І. Брагінця – голову басейнової ради нижнього Дніпра, який запропонував затвердити порядок денний та наступний регламент роботи:

 

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради нижнього Дніпра.

2. Затвердити запропонований регламент роботи басейнової ради нижнього Дніпра.

 

Слухали Віталія Ужву – начальника Кам’янського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Віталій Ужва звернувся до присутніх з пропозицією розглянути та погодити пропозиції до виконання плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВК 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р.Тиса у Закарпатській  області» по Кам’янському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ у сумі 90 160 тис. гривень, які планується спрямувати на наступні заходи:

По Дніпропетровській області у сумі  81 994 тис.гривень, у тому числі:

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності дренажного каналу вздовж Орільської дамби (робочий проект) - 2 410 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності колектору №1 Орільського захисного масиву (робочий проект) - 750 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності колектору №2 з водовипуском №4 Орільського захисного масиву (робочий проект) - 727 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності колектору №3 з водовипуском №1-3 Орільського захисного масиву (робочий проект) - 1 277 тис. грн;

- Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності колектору №4 Орільського захисного масиву (у тому числі Проектні роботи) - 3808 тис. грн;    

- Реконструкція Орільської захисної дамби   - 49 832 тис.грн;

- Проєктні роботи. Реконструкція Верхньодніпровської насосної станції (робочий проект) – 3306 тис.грн;

- Реконструкція Верхньодніпровської дамби  –  19 864 тис.грн.;

По Полтавській області у сумі 8 166 тис.гривень, у тому числі:

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності підвідного дренажного каналу до насосної станції №1 м. Кременчук (робочий проект) - 735 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності підвідного дренажного каналу до насосної станції №2 м. Кременчук (робочий проект) - 708 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення пропускної та дренуючої  здатності підвідного дренажного каналу до насосної станції №4 м. Кременчук (робочий проект) - 1 021 тис. грн;

- Проєктні роботи. Капітальний ремонт. Відновлення спостережних свердловин Кременчуцького захисного масиву (робочий проект) – 1 009 тис.грн,;

- Проєктні роботи. Реконструкція Західно-Крюківської дамби Кременчуцького захисного масиву (робочий проект) – 523тис.грн;

- Проєктні роботи. Реконструкція Кременчуцьких насосних стацій №1-7 (робочий проект) – 4 170 тис.грн.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

Погодити пропозиції до виконання плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВК 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р.Тиса у Закарпатській  області» по Кам’янському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ у сумі 90 160 тис. гривень.

Юлію Цукареву – начальник відділу водокористування УКДД.

Юлія Цукарева звернулась до присутніх з пропозицією розглянути та погодити пропозиції проекту плану заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по Управлінню каналу Дніпро-Донбас, які планується виконати по Дніпропетровській та Харківській областях.

По Дніпропетровській області на суму 83600,0 тис.грн:

Проведення проєктно-вишукувальних робіт на суму – 10100,0 тис.грн, у тому числі:

- капітальний ремонт сегментного затвору насосного агрегату ОПГ-220Г -  3 од. – 3400,0 тис.грн.;

-  капітальний ремонт дренажних каналів (відновлення проєктного профілю) – 6 од. – 1700,0 тис.грн.;

-  капітальний ремонт водовідвідних каналів (відновлення проєктного профілю) – 8 од. – 5000,0 тис.грн.;

Проведення капітального ремонту на суму – 73500,0 тис.грн., у тому числі:

-  сегментного затвору насосного агрегату ОПГ-220Г – 3 од. –  21840,0 тис.грн.;

-  дренажних каналів (відновлення проєктного профілю) – 6 од. – 20160,0 тис.грн.;

-  водовідвідних каналів (відновлення проєктного профілю)–8 од.– 31500,0 тис.грн;

Сегментний затвор – є рухомою конструкцією для перекриття водопропускного отвору насосного агрегату на насосних станціях, слугує для регулювання рівня верхнього б'єфу і витрати води під час роботи насосного агрегату в технологічному режимі. У разі експлуатації не     справного сегментного затвору може виникнути непердбачена ситуація (неповне закриття, перекос, обрив та ін.), що призведе до негативних наслідків - значні втрати води, вихід води з русла каналу, підтоплення прилеглої території.

Виконання капітального ремонту сегментних затворів на насосних станціях № 2, №7, №8 необхідне для забезпечення сталої роботи насосних агрегатів і своєчасного перекачування надлишкових повеневих та паводкових вод по підйомах каналу з метою недопущення підтоплення прилеглої території в зоні каналу в межах території Дніпропетровської області – довжина 161,5 км. Буде забезпечено захист 3-х населених пунктів; 246 садиб; 25 га сільськогосподарських угідь.

Водовідвідні і дренажні канали.

Для збереження задовільного гідрогеологічного стану необхідна ефективна робота дренажно-відвідної мережі в зоні каналу Дніпро-Донбас.

Наразі дренажна мережа каналу не забезпечує необхідного положення рівнів ґрунтових вод (працює малоефективно). Відновлення проєктного профілю дренажних та водовідвідних каналів, розчищення зарослих і замулених ділянок дозволить забезпечити відновлення задовільного гідрологічного стану в зоні каналу Дніпро-Донбас, ефективну роботу дренажно-водовідвідної мережі, якою захищено 20 000 га прилеглої території, забезпечити захист від підтоплення 2-х сільських населених пунктів, 595 садиб.

По Харківській області на суму 34586,00 тис.грн:

Проведення проєктно-вишукувальних робіт на суму – 1044,00 тис.грн, в тому числі:

- капітальний ремонт берегових укріплень земляної греблі головної Орільського водосховища з водовипускною спорудою -  1044,00 тис.грн.

Проведення капітального ремонту на суму – 33542,00 тис.грн. в тому числі:

- земляної греблі головної Орільського водосховища з водовипускною спорудою – 27065,00 тис.грн;

-  берегових укріплень земляної греблі головної Орільського водосховища з водовипускною спорудою – 6477,00 тис.грн.

Земляна гребля головна Орільського водосховища з водовипускною спорудою розташована на 170 км по осі каналу Дніпро – Донбас у районі насосної станції №10, Харківська обл., Лозівський р-н, біля с. Шугаївка (за межами села).

Гребля із водовипускною спорудою має довжину – 1036 м.

Максимальна глибина водосховища 2,9 м, обсяг наповнення 17,8 млн.м3.

Гребля з водовипускною спорудою була збудована у 1964 році.

Тіло греблі відсипане кар'єрним ґрунтом (суглинком) з пошаровим ущільненням.

Верховий укіс знаходиться у зоні змінних рівнів; коливання рівнів відбувається під час спрацювання водосховища.

Орільське водосховище каналу Дніпро-Донбас використовується як транзитне:

– через нього вода проходить, і далі перекачується в Краснопавлівське водосховище, здійснюються попередні водообміни (в режимі його одноразового або кількоразового спрацювання/наповнення).

- здійснюється транзитний пропуск паводкових та повеневих вод р.Орілька, яка впадає в це водосховище, через шлюзовий водовипуск, - і далі в р.Оріль;

Коливання рівнів води за рахунок бокового припливу та в період спрацювання водосховища, а також хвильові явища, обумовлені вітровим нагоном, призвели до погіршення стану тіла греблі.

На береговому кріпленні верхового укоса греблі відбулися руйнівні процеси, утворилися промоїни, зруйновано частину верхового укоса, що є потенційним джерелом збільшення інтенсивності геофільтраційних процесів в тілі греблі і призводить до значного просідання греблі, особливо на ділянці між верхнім б’єфом насосної станції № 10 і примиканням до водовипуску. Із наявних двох затворів шлюзового водовипуску в працездатному стані знаходиться один.

Для підвищення експлуатаційної надійності греблі Орільського водосховища, недопущення подальшого погіршення її стану, а також з метою попередження і мінімізації проявів шкідливої дії вод на території прилеглих населених пунктів с.Орілька, с. Чернявщина Харківської області, захисту від підтоплень 1364 садиб та 742 га сільськогосподарських угідь, необхідно виконати капітальний ремонт берегових укріплень та земляної греблі головної Орільського водосховища з водовипускною спорудою.

Загальна сума фінансування на виконання запланованих заходів по Дніпропетровській та Харківській області складає – 118 186,00 тис.грн.

Означені пропозиції направлені Управлінням каналу Дніпро-Донбас на погодження Дніпропетровській та Харківській ОВА та Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській та Харківській областях. Після отримання відповіді документи будуть додатково надані до басейнової ради нижнього Дніпра.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

Погодити пропозиції до плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р.Тиса у Закарпатській області» по Управлінню каналу Дніпро-Донбас у сумі 118 186,00 тис.гривень.

Ігоря Потапенко – заступника начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області.

Ігорь Потапенко зауважив, що з метою реалізації заходів із захисту від шкідливої дії вод Регіональний офіс водних ресурсів  у Дніпропетровській області пропонує включити до плану заходів на 2026 рік 5 об’єктів більшість об’єктів погоджені до реалізації басейновою радою у минулі роки:

«Влаштування гідротехнічної споруди для акумуляції поверхневого стоку в Олексіївській затоці в межах Покровської СТГ Нікопольського район Дніпропетровської області – будівництво»

До початку збройної агресії рф водою з Олексіївської затоки вільно користувалась мешканці прилеглих сіл Покровської СТГ. Після зневоднення Каховського водосховища рівень води в Олексіївській затоці критично знизився і тримається на рівні існуючого природнього перекату в найвужчій ділянці затоки на витоку в Каховське водосховище. Фактично крім відсутності вільного доступу до води порушився сформований за десятиріччя екологічний стан затоки та прилеглих земель. 

З метою вирішення проблемних питань, пропонується реалізувати проект «Влаштування гідротехнічної споруди для акумуляції поверхневого стоку в Олексіївській затоці в межах Покровської СТГ Нікопольського району Дніпропетровської області – будівництво» Проектом передбачається влаштування гідротехнічної споруди, довжиною 400м та висотою, в найвищій точці 12м, об’єм земляної греблі 45 тис.м3. з метою акумуляції поверхневого стоку. Гідротехнічна споруда розташовуватиметься у найвужчій ділянці Олексіївської затоці. Передбачається обладнання земляної греблі водоскидною спорудою.

 При відновленні  Каховського водосховища, водообмін в Олексіївської затоки буде здійснюватися через запроектовану водоскидну споруду що не порушить гідрологічного режиму затоки  при відновлені водосховища.

Проект виготовлено отримав позитивний висновок з Реалізація заходу надасть можливість поліпшити умови проживання мешканців 1680 садиб двох населених пунктів.

Обсяг видатків які передбачається спрямувати у 2026 році 50,391 млн.грн. Проект був погоджений до реалізації басейновою радою  у минулі роки.

– «Захист від підтоплення та поліпшення екологічного стану р.Кільчень на території Слобожанської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області-капітальний ремонт».

В межах Слобожанської територіальної громади протікає русло річки Кільчень загальною довжиною більше 15 км і впадає в Самарську затоку. Частина р.Кільчень а це ділянка біля 3,5 км замулена чим спричиняє періодично підтоплення домоволодінь на прилеглих землях. Середня ширина русла річки на сьогодні складає біля 40-60 метрів а замулена ділянка лише не більше 5-10 метрів  Зазначену проблему пропонується вирішити реалізувавши проект з розчистки окремої ділянки русла довжиною 3,5 км. з орієнтовною кошторисною вартістю 49,6 млн.грн. реалізація проєкту поліпшить умови проживання 530 домоволодінь. Проект був погоджений до реалізації басейновою радою  у минулі роки.

- «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області»

- Проект розроблений у 2019 році з загальною кошторисною вартістю 112,2 млн.грн. Проект пройшов оцінку впливу на навколишнє довкілля. Означена пропозиція раніш виносилась на розгляд басейнової ради та погоджена. 

Основною метою проєкту є відновлення гідрологічного режиму річки від с. Сорочине Петриківського району до смт Царичанка, шляхом розчистки русла та відновлення перекатів в місцях їх природного розташування, що надасть можливість зберегти повеневу воду в меженний період, захистити від підтоплення та затоплення прилеглі сільськогосподарські угіддя.

Загалом позитивний вплив реалізації проєктних рішень вздовж  русла річки буде для навколишніх 11 населених пунктів та на прилеглу території більше 2 тис.га в тому числі для сільгоспугідь.

Проєктом передбачено виконання робіт на 14 ділянках загальною довжиною 16,1 км. але позитивний ефект буде спостерігатися на 40 км. Проект був погоджений до реалізації басейновою радою  у минулі роки.

«Поліпшення гідрологічного режиму та проточності русла р.Інгулець на території Глеюватської СТГ – капітальний ремонт»

Дніпропетровщина на сьогодні посідає одне з провідних місць в країні за функціонуванням потужного металургійного, гірничо-добувного та хімічного промислових комплексів. Важливим фактором ефективного функціонування цих комплексів є достатній обсяг та стан водних ресурсів області.

 Внаслідок воєнної агресії, а саме, в червні 2023 року було знищено Каховську ГЕС та відбувся витік води з Каховського водосховища, обсяг якого складав 18,2 км3. Тобто було знищено потужне водне джерело, яке слугувало для водопостачання Кривбасу. Основним водним джерелом залишилось Карачуніське водосховище, і поповнення його це запорука сталого водопостачання населенню та промисловості.

На кордоні між Кіровоградською та Дніпропетровською областю існує проблемна ділянка р. Інгулець на території Глеюватської СТГ. Саме трубчастий переїзд, який виконаний за радянських часів господарським способом і не відповідає гідрологічним показникам пропуску відповідних витрат води. Підчас пропуску води переїзд переливається що створює підпор води, чим сповільнює не тільки наповнення водою Карачунівського водосховища, а і унеможливлює сполучення між берегами мешканців громади під час регламентних попусків води.

З метою термінового вирішення питання за кошти Глеюватської СТГ  виготовлено проектну документацію по об’єкту «Поліпшення гідрологічного режиму та проточності русла р.Інгулець на території Глеюватської СТГ – капітальний ремонт». Проектом передбачено відновлення гідротехнічної споруди зі збільшенням її пропускної здатності до 377м3/с (витрата 10% забезпеченості) шляхом заміни труб діаметром 900мм виконаних з 6 ниток, на - тюбінги 2,5х2м з 27 ниток, та виконання супутньої розчистки,  довжиною 2,86км русла річки. Кошторисна вартість проєкту 300,317млн грн в т.ч. І черга (ГТС)-224,962 млн грн, ІІ черга (розчистка) 75,354млн грн. 

Наразі виготовлено повноцінний проект та отримано позитивний висновок експертизи. Проект готовий до реалізації.

Очікуваний результат реалізації проєктних рішень:

Забезпечення пропуску води через водопропускну споруду без її затоплення.

Вільне наповнення Карачунівського водосховища

Забезпечення транспортного стабільного сполучення частин населеного пункту розташованих на різних берегах річки. 

«Підтримання водності р. Інгулець шляхом розчистки русла в районі розташування водозабірних споруд в межах Новолатівської СТГ Криворізького району – капітальний ремонт»

З метою наповнення Південного водосховища о області реалізовано експериментальний проект щодо будівництва магістрального водогону «Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище».

В складі експериментального проекту залучено використання природнього русла р. Інгулець нижче Карачунівського водосховища в межах Криворізького району. Крім того, зазначена ділянка русла річки Інгулець щорічно використовується для промивки та оздоровлення річки в рамках скиду високомінералізованих  шахтних вод.

 Але, замулення русла річки Інгулець, його заростання вищою водною рослинністю є суттєвим фактором що перешкоджає не тільки природньому гідрологічному режиму річки, а і заходам щодо промивки річки під час скиду високомінералізованих вод, так і для наповнення  Південного водосховища для забезпечення водою м. Кривий Ріг. Крім того русло Інгулець, при зневодненні Каховського водосховища, використовується для забезпечення водопостачання м. Миколаєва. Насьогодні, в рамках реалізації експериментального проекту, розчищена локальна ділянка русла, яка вирішує питання працездатності водозабірних споруд для поповнення Південного водосховища.

Але, з метою комплексного вирішення проблеми, в тому числі з забезпеченням збільшення пропускної здатності русла річки для попуску води нижче за течією для водопостачання м. Миколаєва, розроблено, за кошти Новолатівської громади, проект «Підтримання водності р. Інгулець шляхом розчистки русла в районі розташування водозабірних споруд в межах Новолатівської СТГ Криворізького району – капітальний ремонт».

Проектом передбачено виконання робіт в руслі річки, в межах Новолатівської СТГ, довжиною, 13 км., з шириною розчистки від 10-35м та глибиною 2,5м, ліквідації самовільно спорудженої тимчасової водопропускної споруди.

Наразі виконані проектні роботи. Кошторисна вартість проекту (до експертизи) 311,627млн грн.

Проходить процедура оцінки впливу на довкілля.

Очікуваний результат виконання проєктних рішень:

Розчищена ділянка сприятиме стабільній роботі експериментального проєкту «Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище».

Поліпшиться екологічна складова річкової екосистеми

Забезпечиться вільний транзит води при екологічні промивці русла річки під час скиду високомінералізованих вод.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

Погодити пропозиції до плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р.Тиса у Закарпатській області» по Регіональному офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області на загальну суму 240345,87 тис.грн

Віталія Курінного –начальника Управління каналів річки Інгулець.

Віталій Курінний  звернувся до присутніх з пропозицією розглянути та погодити пропозиції до плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» по Управлінню каналів річки Інгулець у сумі 719 471,38 тис. гривень, в тому числі на 2026 рік 477 683,66 тис. гривень, які планується спрямувати на наступні заходи:

По Кіровоградській області на суму 461 423,13 тис. грн:

Проведення робіт по об’єкту: «Розчищення русла річки Інгулець для захисту від підтоплення населених пунктів с.Звенигородка, с.Ізмайлівка та с.Новий Стародуб Олександрійського району Кіровоградської області, при пропуску витрат води 20 м3/с» - 1 черга на суму – 461 423,13 тис. грн. Розчисткою русла річки Інгулець передбачається захист прибережних територій на цій ділянці від затоплення та забезпечення пропуску транзитної витрати 20м3/сек в межах русла без виходу на заплаву на період маловоддя (межені) без негативної дії на навколишнє середовище. На нараді з питань вибору оптимальної схеми водозабезпечення м. Миколаєва та необхідних заходів для забезпечення його стабільного водопостачання (м. Київ, 04 січня 2024р. Місце проведення:  Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) розглянуто питання щодо забезпечення розчищення русла річки Інгулець з метою сталого питного водопостачання мешканцям  м. Миколаєва та м. Кривий Ріг.

По Миколаївській області на суму 16 260,53 тис. грн:

Проведення капітального ремонту водопропускної споруди під ІМК в районі балки Верьовчиної для підвищення експлуатаційної надійності водопропускної споруди  та з метою забезпечення безпечної експлуатації магістрального каналу Інгулецької зрошувальної системи грн , захисту від підтоплення населених пунктів Баштанського району Миколаївської області: с. Ново-Петрівка, с. Калинівка, с. Трудолюбівка, с. Бурханівка, на суму 16 260,53 тис.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

Погодити пропозиції до плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» по Управлінню каналів річки Інгулець у сумі 719 471,38 тис. гривень, в тому числі на 2026 рік 477 683,66 тис. гривень.

Віталія Гаврилока – виконуючого обов’язки начальника Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Віталій Гаврилок звернувся до присутніх з пропозицією розглянути та погодити пропозиції щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ у сумі 3500,00 тис. гривень, які планується спрямувати на наступні заходи:

- проєктні роботи по об’єкту «Реконструкція підвідного каналу Базавлуцької насосної станції» (робочий проєкт) - 1100,00 тис. грн;

- проєктні роботи по об’єкту «Реконструкція споруди № 14» (робочий проєкт)  - 2400,00 тис. грн.

Загальна сума планових видатків на розроблення проєктно-кошторисної документації на реконструкцію зазначених гідротехнічних споруд по КЕКВ 3142 включає в себе також і проходження відповідних експертиз цих проєктів.

«ЗА» 50___ голосів.

«ПРОТИ» - 0 голосів.

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів.

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

Погодити пропозиції до виконання плану заходів відповідно видаткам загального фонду державного бюджету щодо виконання заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2026 рік по КПКВ 2707070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» по Міжрегіональному офісу захисних масивів дніпровських водосховищ у сумі 3500,00 тис. гривень.

 

Віталія Пічуру – доктора сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет.

Віталій Пічура повідомив, що повномасштабне вторгнення рф в Україну та руйнація дамби Каховської гідроелектростанції, що сталася 6 червня 2023 року, спричинили значні екологічні та соціально-економічні втрати. Жертвами злочинних дій агресорів стали тисячі людей. Осушення Каховського водосховища, яке було головним джерелом водопостачання півдня України, стало причиною кризи регіонів зрошуваного землеробства та деградації екосистем. У зв’язку з цим, актуальності набули комплексні дослідження наслідків катастрофи та пошук нових шляхів досягнення сталого розвитку регіону у повоєнний період. Проєкт: «Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України», був реалізований у 2023-2025 роках вченими Херсонського державного аграрно-економічного університету – професорами Пічурою Віталієм та Потравкою Ларисою за підтримки Канадського інституту українських студій, Університету Альберта, Канада, а також Програмою Documenting Ukraine, Інститут гуманітарних наук Відня (IWM Vienna), Австрія). Виконання проєкту проводилося  шляхом поєднання польових досліджень, аналізу супутникових знімків Sentinel та Landsat, а також соціологічного опитування місцевого населення, що дозволило провести всебічне оцінювання змін стану території площею понад 11 млн га.

У ході дослідження встановлено закономірності формування рослинного покриву ложа водосховища, виявлено суттєві порушення гідрологічних та екологічних характеристик Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря, відстежено поширення опустелення, процеси вторинного засолення та деградації ґрунтів у зоні колишнього зрошення. Виявлено забруднення водних мас площами понад 6800 км², посилення евтрофікації, накопичення токсичних речовин і біогенних елементів, що спричинило екологічний регрес водних екосистем. Дослідження підтвердили посилення ерозії ґрунтів, втрати верхнього їх шару, збільшення частоти пожеж і формування солончаків на великих площах.

Доведено, що альтернативні варіанти покриття дефіциту води в зоні впливу колишнього Каховського водосховища за рахунок резервів Дніпровського водосховища, забору води безпосередньо з русла річки Дніпро, підземних вод або опріснених морських вод являються екологічно небезпечними або технічно і економічно неефективними. Розрахунки у довоєнний період доводили можливість використання стоків міста Херсон для покриття потреб у зрошенні, але їх обсягу могло б вистачити лише для 3 % площ, які потребували зрошення. З метою визначення позиції жителів громади до шляхів вирішення проблеми водопостачання було проведено соціологічне опитування, яке показало, що переважна більшість населення (81,5%) регіону усвідомлює критичну залежність Херсонщини від функціонування водосховища та підтримує його відновлення за сучасними технологіями. Науковцями обґрунтовано три можливі сценарії повоєнного функціонування території, серед яких найбільш перспективним визначено створення природно-штучної екосистеми з частковим наповненням водою (66% ложа водосховища), з формуванням лучно-болотних та лісових біотопів (34% площі ложа), що здатне задовільнити потреби регіону у водних ресурсах та зберегти екологічну стійкість території.

Отримані результати є важливою доказовою інформацією для документування наслідків екоциду, вчиненого російськими окупаційними військами, а також слугують основою для формування стратегій повоєнного відновлення, адаптації населення до нових умов та забезпечення сталого розвитку південного регіону України з урахуванням змін клімату.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голос

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. Інформацію щодо результатів виконання міжнародного наукового гранту "Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України" взяти до відома.

 

Вікторію Чорномизу – начальника лабораторії поверхневих вод БУВР нижнього Дніпра.

Вікторія Чорномиза повідомила, що згідно затвердженої  Програми  моніторингу поверхневих вод моніторинг здійснюється по трьох типах:

Діагностичний - 4 пукти, операційний - 56 пунктів, дослідницький - 2 пункти. Періодичність проведення моніторингу по фізико-хімічним, пріоритетним та специфічним речовинам проводиться 12 разів на рік, тобто 1 раз в місяць.

Згідно Програми державного моніторингу вод для суббасейну Нижнього Дніпра встановлено 62 пункти моніторингу, які розташовані у межах 8 областей на 43 масивах поверхневих вод. В трьох областях затверджені 11пунктів питних водозаборів: Це 8 пунктів на території Дніпропетровської області, 2 пункти- Запорізької та 1 пункт Кіровоградської області.

Спостереження здійснюється на 6 водосховищах та на 27 річках.

Вимірювання здійснюється :

1) По фізико-хімічним показниках, їх досліджують (лабораторії ДВА та ДСНС).

2) По пріоритетним та специфічним забруднюючим речовинам досліджування проводять лабораторії Дністровського БУВР, БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, Сіверсько-Донецького БУВР.

За фізико-хімічними показниками в місцях питних водозаборів виявлені незначні перевищення по середньорічним концентраціям (за 10 міс).

Біогенні показники (нітроген амонійний, нітроген нітритів, нітроген нітратів, фосфати) залишаються у межах гігієнічних нормативів якості.

Якість води в більшості пунктів питних водозаборів залишається відносно стабільною та відповідає гігієнічним нормам.

Аналізуючи 16 пунктів моніторингу на р. Інгулець, р.Саксагань. Карачунівське, Макортівське, Кресівське в-ща, за середньорічними концентраціями виявлені значні перевищення по показниках:

Такі результати свідчать про високий рівень промислового навантаження дренажними водами. Покращення якості води можливе лише за умови зменшення обсягів промислових скидів.

За результатами досліджень поточного року у пунктах моніторингу суббасейну нижнього Дніпра виявлено вміст пріоритетних забруднюючих речовин в межах екологічних нормативів якості (ЕНЯср).

Решта пріоритетних забруднюючих речовин нижче нижньої межи чутливості методики (LOQ)

Аналізуючи результати досліджень за 10 місяців поточного року встановлено, що масиви поверхневих вод суббасейну нижнього Дніпра, на яких встановлено 62 пункти моніторингу «недосягнуто доброго» хімічного стану.

Результати виконаних вимірювань щомісячно вносяться до програмної системи «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України». Програма в загальному доступі на сайті ДВА.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голос

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. Взяти до відома інформацію щодо здійснення державного моніторингу поверхневих вод у суббасейні Нижнього Дніпра.

 

Тетяну Кунафіну – виконавчого секретаря басейнової ради, заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра.

Тетяна Кунафіна зауважила, що згідно з Положенням про басейнову раду нижнього Дніпра, затвердженим наказом Держводагентства, басейнова рада здійснює свою діяльність відповідно до затверджених нею планів та не менше ніж два рази на рік.

З урахуванням наданих до секретаріату басейнової ради пропозицій було сформовано План роботи басейнової ради нижнього Дніпра на 2026 рік.

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голос

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. Затвердити план роботи басейнової ради нижнього Дніпра на  2026 piк.

 

До секретаріату басейнової ради нижнього Дніпра листом від 27.11.2025   № 2615/01-25 звернувся Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області щодо стану водних ресурсів Кривбасу.

Ольгу Чехун – заступника начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області.

Ольга Чехун зазначила, що хоче зупинитися, зокрема, на якості водних ресурсів у басейні річки Інгулець, який викликає велике занепокоєння відносно погіршення якості води та процесів підтоплення, повідомила, що ця ситуація ускладнюється із року в рік, і це пов’язано з безвідповідальністю та цілковитим ігноруванням вимог водного законодавства підприємствами Кривбасу, які займаються гірничо-видобувною промисловістю та бездіяльністю екологічної інспекції. У зв’язку з надлишком високомінералізованих шахтних вод в Кривбасі складається катастрофічна екологічна ситуація. Обсяг надлишку шахтних вод становить близько 40 млн, з них 12 млн не використовується,  ці шахтні води які не використовуються, за екологічними вимогами, повинні акумулюватись на деякий час і після цього скидатись в басейн річки Дніпро в межвегетаційний період. Підприємствами не дотримуються екологічні правила щодо акумуляції надлишку зворотних вод, в результаті накопичувач, балка високомінералізованих шахтних вод Свистунова, яка повинна одержувати цей обсяг надлишку, наразі в аварійному стані та термін її експлуатації закінчився ще в 2020р.

Ці високомінералізовані шахтні води дренують, чим погіршують стан якості води в басейні річки Інгулець, яка є джерелом питного водопостачання.

Крім того маємо несанкціоновані скиди високомінералізованих шахтних вод в басейн річки Саксагань, а саме у Кресівське і Саксаганське водосховища, з яких скидається вода в басейн річки Інгулець, що спричиняє велике занепокоєння. РОВР Дніпропетровської області неодноразово зверталися до екологічні служби з приводу ситуації яка склалась, результату на сьогоднішній день немає, досі не установлено хто здійснює ці скиди і погіршує якість води.

 ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 50 голосів

«ПРОТИ» - 0 голосів

«УТРИМАЛИСЬ» - 0 голосів

Рішення прийняте 50 голосами, що становить 100% голосів членів басейнової ради нижнього Дніпра, присутніх на засіданні.

1. Басейновій раді нижнього Дніпра звернутись до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проханням розглянути можливість відновлення підприємствами Кривбасу плану заходів з управління шахтними водами та можливості фінансування ТЕО та проекту «Реконструкція комплексу споруд щодо поводження з шахтними водами ставка-накопичувача б. Свистунова»

2. Регіональному офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області підготувати проект листа до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, із зазначеного питання, та до 10.12.2025 року направити до секретаріату басейнової ради нижнього Дніпра.

 

      Виконавчий секретар                                                                         Тетяна Кунафіна