31 жовтня 2019 року                                                                                     № 2

 

Дата проведення засідання басейнової ради річки Прип’ять - 31.10.2019 року.

Місце засідання басейнової ради: Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Перемоги, 14, 4 поверх, актовий зал Навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Волинської області.

Час проведення : 12-00-15-00.

Час початку реєстрації: 11-00.

Час закінчення реєстрації: 12-00.

 

ГОЛОВУВАВ:  Азима Василь Іванович – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять.

ПРИСУТНІ: 28 членів басейнової ради;  23 - запрошених.

Усього 51 особа (перелік додається).

 

Про затвердження порядку денного засідання басейнової ради річки Прип’ять

СЛУХАЛИ: Азиму Василя Івановича - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який наголосив, що план управління річковим басейном є інструментом досягнення доброго екологічного та хімічного станів поверхневих вод, кількісного та хімічного станів підземних вод.

План розробляється з метою забезпечення комплексного підходу до управління водними ресурсами та екосистемами, покращення здоров'я населення, водних ресурсів та екосистем та сприяння розвитку економіки, участі громадськості та інформування широкого кола зацікавлених осіб.

Акцентував увагу присутніх на розгляді основних етапів підготовки елементів плану управління річковим суббасейном Прип’яті у 2019 році та основних завданнях на 2020 рік.

Представлена презентація про гідрологічну та екологічну ситуацію  р.Стир- транскордонної притоки  річки Прип’ять.

 

В.Азима - заступник голови басейнової ради річки Прип’ять  запропонував затвердити порядок денний:

1. Організаційні питання.

2. Розробка елементів Плану управління річковим басейном суббасейну річки Прип’ять.

3. Стан водних ресурсів басейну річки Прип’ять, шляхи та перспективи їх вирішення.

4. Проблемні питання при перерозподілі стоку річки Прип’ять у Білоозерську водоживильну систему Дніпро-Бузького каналу.

5. Проект Річкового шляху Е40. Головні дискусійні аспекти.

6. Про затвердження плану роботи басейнової ради на 2020 рік.

7. Різне.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:  Затвердити запропонований порядок денний засідання басейнової ради річки Прип’ять.

 

СЛУХАЛИ: Азиму Василя Івановича - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять затвердити наступний регламент роботи:

для доповіді – до 15 хвилин;

для виступу та дебатів – до 5 хвилин;

для внесення пропозицій та доповнень – до 2 хвилин.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ: Затвердити запропонований регламент роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять.

 

СЛУХАЛИ: Азиму Василя Івановича - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який інформував, що у зв’язку зі зміною керівника Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області, відповідно п.4.14 Положення про басейнову раду річки Прип’ять від Регіонального офісу у Рівненській області запропоновано для включення до складу басейнової ради річки Прип’ять кандидатуру  начальника офісу  Мосійчука Ігоря Богдановича.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ: Включити до складу басейнової ради представника Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області - Мосійчука Ігоря Богдановича.

 

СЛУХАЛИ: Микитина Олега Ярославовича- заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, який розповів про розробку елементів плану управління річковим басейном Дніпра, в тому числі суббасейну річки  Прип’ять.

У 2014 році Україною була підписана Угода з Європейським Союзом, яка передбачає впровадження законодавства ЄС в галузі довкілля на території України, зокрема з питань досягнення доброї якості води та управління водними ресурсами.

На виконання Спільної стратегії впровадження Водної Рамкової Директиви (2000/60/ЄС) Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу про затвердження рамок діяльності співтовариства у сфері водної політики Держводагентством України розроблена Дорожня карта.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року № 336 затверджено Порядок розроблення плану управління річковим басейном, який  визначає механізм розроблення плану управління річковим басейном і  розробляється з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного річкового басейну в установлені строки.

Було розглянуто основні етапи підготовки елементів плану управління річковим суббасейном Прип‘яті у 2019 році: опис річкового суббасейну річки Прип’ять; визначення масивів поверхневих вод; аналіз антропогенних впливів на кількісний та якісний стан вод; розробка програми моніторингу та створення реєстру зон, що охороняються та основні кроки які необхідно  буде виконати у 2020 році.

Азима В.І., запропонував інформацію про перші результати розроблення Плану управління річковим басейном суббасейну Прип’яті взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ у  2020 році відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ: Інформацію про перші результати розроблення Плану управління річковим басейном суббасейну Прип’яті взяти до відома та продовжити розробку елементів ПУРБ у  2020 році відповідно до Дорожньої карти Держводагентства України.

 

СЛУХАЛИ: Шкльоду Марію Андріївну- начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять.

Шкльода М.А. наголосила, що стратегічною екологічною ціллю для всіх районів річкових басейнів є досягнення, або підтримання «доброго» екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також «доброго» екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод (надалі –МПВ).

19 вересня 2018 року Урядом схвалено постанову Кабінету Міністрів України № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод». Документ є інноваційним для України тому що передбачає проведення моніторингу на конкретних МПВ згідно з європейськими стандартами.

З 01.01.2020 року якісний стан у водоймах визначатиметься за вмістом 45 пріоритетних забруднюючих речовин, які чинять найбільшу шкоду навколишньому природному середовищу та людині.

З метою визначення антропогенних тисків на якісний і кількісний стан МПВ  проводиться визначення масивів поверхневих вод, які перебувають під ризиком досягнення екологічних цілей для включення до програми діагностичного моніторингу вод в частині виконання вимірювань за вмістом пріоритетних забруднюючих речовин.

Винесено на обговорення членів басейнової ради етапи підготовки елементів плану управління річковим басейном щодо основних антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі точкових та дифузних джерел.   

Основні антропогенні навантаження на стан водних ресурсів басейну Прип’яті  пов’язані з забрудненням МПВ від дифузних та точкових джерел;  кількісні антропогенні навантаження (забір води та скид зворотних (стічних) вод); гідроморфологічні зміни; антропогенні навантаження, які безпосередньо впливають (кількісно або якісно) на живі водні організми.

Для визначення антропогенних навантажень проведені підготовчі роботи з визначення координат усіх точок водоскидів і водозаборів та опрацьована інформація щодо належності точкових джерел до відповідних масивів поверхневих вод суббасейну Прип’яті, інформація надана експертам проекту «Водна ініціатива Європейського союзу плюс» (EUWI+), які є розробниками елементів плану управління річковим басейном Дніпра, в тому числі суббасейну річки Прип’ять.

До головних чинників, що призводять до гідроморфологічних змін, або порушення антропогенного характеру морфології русла, берегів, заплав річок, а також її гідрологічного режиму в суббасейні Прип’яті відноситься гідроенергетика, протипаводковий захист, забудова територій та сільськогосподарська діяльність.

Для уточнення оцінки антропогенних навантажень та їх впливів на якісний і кількісний стан в обов’язковому порядку будуть використовуватися дані моніторингу МПВ.

На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, визначаються екологічний та хімічний стан масивів поверхневих вод.

Після цього будуть розроблені заходи щодо досягнення  екологічних  цілей.

Обговорено питання щодо антропогенних навантажень, які безпосередньо впливають (кількісно або якісно) на живі водні організми в суббасейну Прип’яті з боку ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна», що призвело до масової загибелі риби у м. Баранівка (16.04.2019) та смт. Першотравенськ (30.08.2019)  Житомирської області.

 

ВИСТУПИЛИ: Вівчарук Ярослав Данилович- заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області; П’ятківський Ігор Омелянович - заступник начальника управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, які у своїх доповідях ознайомили присутніх з проведенням природоохоронних заходів на річках Іква та р.Горинь  суббасейну Прип’яті у межах Тернопільської області.

На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25.07.2014 року № 287-од «Про організацію виконання програми розвитку водного господарства та водно-екологічного оздоровлення природного середовища Тернопільської області на період до 2021 року» Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у період  2017-2019 років виділено 3241,12 тис.грн. на відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок у суббасейні  Прип’яті.

Загалом у межах області  в суббасейні Прип`яті протікає 227 річок загальною довжиною 871 км, 2 водосховища та 210 ставків.

На виконання протокольного рішення басейнової ради річки Прип’ять № 1 від 12.04.2019  РОВР у Тернопільській області направлено листи усім водокористувачам, які допустили забруднення поверхневих вод щодо розроблення заходів з попередження забруднення поверхневих вод та досягнення нормативів гранично-допустимого скиду забруднюючих речовин.

З метою здійснення дієвого державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства надано перелік водокористувачів, які допустили забруднення поверхневих вод внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод органам Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Заплановано розроблення проекту по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла річки Горинь. Проведено гідрографічне обстеження річки Горинь, згідно якого зазначено що санітарний стан русла незадовільний, в багатьох місцях русло заросле кущами, деревною рослинністю. В басейні річки Горинь розвинуті ерозійні процеси, поверхневий змив із крутосхилів, що призводить до замулення русла і розливу води. У період весняного водопілля, літніх паводків має місце підтоплення  населених пунктів у басейну річки Горинь.

П’ятківський І.О. інформував про заходи, які вжиті у межах області щодо зменшення антропогенних тисків на стан поверхневих вод з боку точкових джерел, а саме з метою недопущення скиду  недостатньо-очищених стічних вод у поверхневі водойми  проведена реконструкція очисних споруд каналізації на комунальних підприємствах містах Шумськ та Почаїв, щодо  виділення коштів у сумі 4,5 млн. грн. на  реконструкцію очисних споруд у м.Кременець.

Крім того  була акцентована увага щодо відтворення водно-болотних систем на території Тернопільської області, що є пріоритетом до збереження цінних об’єктів, яких у суббасейну Прип’яті у межах області 718,25 га.

Кравчук Ростислав Сергійович, начальник РОВР у Волинській області запропонував відзначити у протокольному рішенні одним із найкращих результатів співпрацю з об’єднаними територіальними громадами Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області із залучення коштів спрямованих на відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок у суббасейні Прип’яті.

Статник Ігор Іванович - доцент Національного університету водного господарства та природокористування, у своїй доповіді представив методологічний підхід в диференційованій оцінці екологічного стану масивів поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять в межах Рівненської області, а також висвітлення результатів оцінки екологічного стану річкових басейнів та розробку дорожньої карти з метою досягнення «доброго» стану їх поверхневих вод.   Наголосив на важливості проведення моніторингу масивів поверхневих вод за всіма елементами екосистем-  біологічними, гідроморфологічними, фізичними та фізико-хімічними.

Мерленко Ігор Михайлович - керівник громадської організації «Чисте довкілля Волині» у своїй доповіді зазначив на антропогенний вплив  на якісний стан поверхневих та підземних вод у верхів'ї р. Прип’яті, с.Положево Волинської області з боку водокористувачів, які вирощують лохину та застосовують мінеральні добрива для обробки засобами захисту рослин.

Азима В.І., заступник голови басейнової ради запропонував робочій групі з підготовки матеріалів щодо стану водних ресурсів басейну річки Прип’ять вивчити питання щодо можливого впливу на стан поверхневих та підземних вод з боку водокористувачів які вирощують лохину.

Ройко Юрій Петрович, депутат  Волинської обласної ради акцентував увагу на загостренні  проблеми щодо обміління озер, які знаходяться на території Шацького Національного природного парку.

Кравчук Р.С., начальник РОВР у Волинській області запропонував  порушити дане питання на засіданні басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну, так як озера Шацького Національного природного парку розташовані у вищевказаному басейні.

Азима В.І.- заступник голови басейнової ради річки Прип’ять запропонував затвердити проект рішення з доповненнями, внесеними членами басейнової ради.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

1. Інформацію щодо стану водних ресурсів басейну річки Прип’ять взяти до відома.

2. Створити робочу групу для підготовки матеріалів щодо стану водних ресурсів басейну річки Прип’ять, шляхи та перспективи їх вирішення у складі:

- Гречаник Руслан Мар’янович – директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА;

- Вівчарук Ярослав Данилович – заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області;

-  П’ятківський Ігор Омелянович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА;

- Статник Ігор Іванович - доцент Національного університету водного господарства та природокористування;

- Мерленко Ігор Михайлович – керівник громадської організації «Чисте довкілля Волині»;

- Захарчук Володимир Васильович – директор департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА;

- Тимощук Вікторія Євгеніївна-заступник начальника управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА.

3.  Басейновим управлінням водних ресурсів та Регіональним офісам водних ресурсів, які розташовані в суббасейну Прип’яті звернутись до Державного агентства водних ресурсів України про виділення коштів з державного бюджету для співфінансування з місцевими бюджетами на проведення робіт по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла річки Прип’ять та її приток.

4.  Робочій групі з підготовки матеріалів щодо стану водних ресурсів басейну річки Прип’ять вивчити питання щодо можливого впливу на стан поверхневих та підземних вод з боку водокористувачів які вирощують лохину.

5. Відмітити позитивний результат  співпраці з об’єднаними територіальними громадами Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області із залучення коштів спрямованих на відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок у суббасейні Прип’яті.

6. Питання обміління озер, які знаходяться на території Шацького Національного природного парку рекомендовано порушити на засіданні басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну, так як дані озера розташовані у вищевказаному басейні.

 

СЛУХАЛИ: Мушку Геннадія Григоровича-заступника начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області.

У своїй доповіді він ознайомив членів басейнової ради з історією будівництва Верхньо-Прип’ятського гідровузла Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу, складовими системи та правилами експлуатації. Особливу увагу було акцентовано на коливанні рівнів води у річці Прип’ять та Білоозерській системі у 2014-2019 роках.

Крім того, присутніх було ознайомлено з ремонтом існуючої та будівництвом нової споруди, проблему зростання водної рослинності та замулення річки Прип’ять на ділянці нижче с. Почапи, яка знаходиться в межах НПП «Прип’ять-Стохід».

Також Г.Мушка доповів про роботу робочої групи з експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу у 2018-2019 роках та окремо зупинився на проблемних питаннях.

 

ВИСТУПИЛИ: Химин Михайло Васильович – заступник директора Національного природного парку «Прип’ять – Стохід», який  у своєму виступі  «Прип’ять - ключ до збереження біоти НПП «Прип’ять-Стохід» та «Полісся» інформував про сучасний стан водойм за останні 5 посушливих років та  цінність флори і фауни НПП Прип’ять -Стохід.

Тимощук Вікторія Євгенівна, управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації запропонувала Національно-природному парку «Прип’ять -Стохід» звернутись до Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо виділення коштів з державного бюджету на відродження поверхневих водних об’єктів на землях Національно-природного парку.

Азима В.І., заступник голови басейнової ради річки Прип’ять запропонував затвердити проект рішення з доповненнями, внесеними членами басейнової ради.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВІРІШИЛИ:  

1. Інформацію щодо проблемних питань при перерозподілі стоку річки Прип’ять у Білоозерську водоживильну систему Дніпро-Бузького каналу взяти до відома.

2. Створити робочу групу для підготовки матеріалів щодо проблемних питань при перерозподілі стоку річки Прип’ять у Білоозерську водоживильну систему Дніпро-Бузького каналу у складі:

- Мушка Геннадій Григорович – заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області;

-  Тимощук Вікторія Євгеніївна-заступник начальника управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА;

- Химин Михайло Васильович – заступник директора Національного природного парку «Прип’ять - Стохід».

3. Регіональному офісу водних ресурсів у Волинській області продовжити роботу з Державним агентством водних ресурсів України щодо виділення коштів з державного бюджету для фінансування проведення робіт по добудові ГТС на Білоозерській водоживильній системі.

4. Започаткувати роботу ГІС-моделювання стоку водойм басейну Прип’яті-як базову основу для усіх проектно-вишукувальних робіт з питань оптимізації гідрологічного режиму.

5. Визначити доцільність і організувати роботу на додаткових (нових) гідро- постах на Прип’яті та її основних притоках, що необхідно для оптимізації роботи ГІС-моделі стоку.

6. Національно-природному парку «Прип’ять-Стохід» звернутись до Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо виділення коштів з державного бюджету на відродження поверхневих водних об’єктів на землях Національно-природного парку.

 

СЛУХАЛИ:  Веремійчика Георгія Костянтиновича, Національний екологічний центр України, який інформував про перспективи впровадження проекту річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон (Проекту шляху Е40) та  стурбованість громадськості з приводу того, що Проект будівництва  шляху Е-40 не затверджений, не пройшов громадське обговорення, але обговорюється в Україні та на міжнародному рівні як такий що є доцільним до впровадження.

 

ВИСТУПИЛИ: Азима В.І.-заступник голови басейнової ради р.Прип’ять, який запропонував поглиблено розглянути Проект шляху Е-40 на засіданні басейнової ради річки Прип’ять у 2020 році.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ: Поглиблено розглянути Проект шляху Е-40 на засіданні басейнової ради річки Прип’ять у 2020 році.

 

СЛУХАЛИ: Серилка Юрія Степановича-виконавчого секретаря басейнової ради річки Прип’ять.

Згідно Положення про басейнову раду річки Прип’ять на розгляд представлено План роботи басейнової ради на 2020 рік, сформований з урахуванням пропозицій наданих членами басейнової ради, яким передбачено проведення двох засідань басейнової ради протягом 2020 року (додається).

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ: Затвердити план роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2020 рік.

 

7.1 «Про виконання протокольного рішення басейнової ради річки Прип’ять від 12.04.2019 № 1 щодо вжитих заходів ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика –Україна»  для покращення екологічного стану річок Хомора і Случ»

СЛУХАЛИ: Микитина Олега Ярославовича- заступника начальника БУВР Прип’яті, який повідомив, що на виконання протокольного рішення № 1 від 12 квітня 2019 року Басейнова рада звернулась до керівництва ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика–Україна», з метою  покращення екологічного стану річок Хомора і Случ та напрацювання шляхів для подальших дій з вирішення даного питання, інформувати на черговому засіданні басейнової ради про заходи які вживаються підприємством щодо реконструкції каналізаційних очисних споруд.

Інформації щодо участі у засіданні басейнової ради від керівництва фабрики не надходило.

О.Микитин інформував присутніх, що з квітня 2016 року у Баранівському районі Житомирської області було оголошено надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня через забруднення річок Хомора та Случ.  Районна адміністрація заборонила використовувати воду для будь-яких потреб, була відмічена масова загибель риби, раків, качок і бобрів.

Огляд очисних споруд ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика - Україна», який ініціювала Житомирська ОДА підтвердив, що причиною погіршення якісного стану річки Хомора є не належний стан очисних споруд фабрики.

За результатами аналізів Державної екологічної інспекції Поліського округу, БУВР Прип’яті та Служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ситуація із забрудненням річки не покращується.

У січні 2018 року Держекоінспекція звернулась до Держводагентства про необхідність анулювання дозволу на спеціальне водокористування ПКПФ. Мінекології спільно з Держекоінспекцією та Держводагентством подали позов  до суду. Суд у задоволенні позову відмовив.

Разом з тим вдруге 23.07.2019 року Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов Державної екологічної інспекції України в Хмельницькій області  та ухвалив рішення  зупинити виробництво ТОВ «Понінківська КПФ- Україна» наслідком якого є скидання зворотних (стічних) вод  із забруднюючими речовинами у р. Хомора.

Разом з тим, уже 31.08.2019 року у смт. Першотравенськ Баранівського району екологи зафіксували масову загибель риби у р.Хомора. За фактом відкрито кримінальне провадження та підраховані завдані збитки на суму 1240,393 тис. грн.

Періодично фабрика продовжує проводити скиди стічних вод у р.Хомора (06.10.2019), що фіксується Державною екологічною інспекцією Поліського округу.

16.05.2019 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про подолання негативних наслідків екологічної ситуації в басейні річок Хомора та Случ на окремих територіях Хмельницької та Житомирської областей».

Постановою Верховна Рада України рекомендує Кабінету Міністрів України здійснити подання Президенту України щодо визнання басейну річок Хомора та Случ на території Полонського району Хмельницької області та Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирської області зоною надзвичайної екологічної ситуації. Президенту України рекомендовано оголосити басейн річок Хомора та Случ на території Полонського району Хмельницької області та Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирської області зоною надзвичайної екологічної ситуації».

Азима В.І.-заступник голови Басейнової ради річки Прип’ять запропонував інформацію щодо стану  р. Хомора та Случ на території Полонського району Хмельницької області та Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирської області взяти до відома.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ:

Інформацію щодо стану  р. Хомора та Случ на території Полонського району Хмельницької області та Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирської області взяти до відома.

 

7.2 «Щодо розгляду кандидатур  для включення у склад басейнової ради річки Прип’ять».

СЛУХАЛИ: Азиму Василя Івановича - заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, який повідомив, що на електронну адресу басейнової ради річки Прип’ять надійшли листи від Державної екологічної інспекції у Волинській та Хмельницькій областях та Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо включення їх представників до складу басейнової ради річки Прип’ять.

Басейнова рада річки Прип’ять утворена відповідно до Типового положення про басейнові ради, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.01.2017  № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2017 р. за № 231/30099 (далі - Положення).

Інформаційне повідомлення щодо початку формування складу басейнової ради, відповідно до Положення, було розміщено на офіційних веб-сайтах Держводагентства та БУВР Прип’яті у розділі «Басейнові ради» 03 вересня 2018 року та протягом 30 календарних днів приймалися пропозиції щодо кандидатур до складу басейнової ради.

З числа кандидатур, наданих заінтересованими сторонами за галузевим принципом, був сформований персональний склад басейнової ради річки Прип’ять та 26 жовтня 2018 року проведено збори заінтересованих сторін щодо утворення басейнової ради річки Прип’ять.

Згідно з протоколом зборів заінтересованих сторін щодо утворення басейнової ради річки Прип’ять від 26.10.2018 №1,  наказом Державного агентства водних ресурсів України від 13.11.2018 № 847 затверджено Положення про басейнову раду річки Прип’ять та її персональний склад.

Члени басейнової ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Строк дії повноважень члена басейнової ради становить 5 років.

На даний час склад басейнової ради сформований.

Є пропозиція дане питання розглянути у разі вибуття членів зі складу басейнової ради.

 

ГОЛОСУВАЛИ:

«ЗА» - 28

«ПРОТИ» - немає

«УТРИМАЛИСЬ» -  немає

Рішення прийняте 28  голосами, що становить 100 % голосів, присутніх на засіданні.

 

ВИРІШИЛИ : Відкласти розгляд даного питання до вибуття членів зі складу басейнової ради річки Прип’ять.