21 листопада 2019 р.                                                                             м. Чернівці

                                                                         

 

Дата проведення засідання  – 21.11.2019 р.

Місце проведення засідання: Україна, 58013, Чернівецька область,                           м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-Б, 2 поверх, зал засідань БУВР Пруту та Сірету.

Час проведення засідання: з 11:30 по 13:30.

Час початку реєстрації учасників засідання: 10:30

Час закінчення реєстрації учасників засідання: 11:25

        Присутні: 20 осіб (з правом голосу, список додається) з 32 членів Басейнової ради, що складає 62,5 % із загальної кількості членів ради.

                  13 осіб (без права голосу, список додається).

Головував : заступник голови басейнової ради Пруту та Сірету Кавуля А.В.

 

 

СЛУХАЛИ: Кавулю Андрія Васильовича – заступника голови басейнової ради, начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.  

Кавуля А.В. привітав учасників чергового засідання басейнової ради Пруту та Сірету. Також з вітальним словом виступив Валеріу Казак начальник гідрологічного центру Державної гідрометеорологічної служби Республіки Молдова, керівник молдовської частини робочої Групи з управління водними ресурсами річки Прут.

Кавуля А.В. повідомив, оскільки рішення Басейнової ради приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні необхідно обрати лічильну комісію. Запропонував обрати:

- Божик Тетяну Флорівну;

- Тищенко Валентину Григорівну.

  Кавуля А.В. запропонував для ефективності роботи зборів затвердити наступний регламент роботи:

Кавуля А.В., довів до відома присутніх, що відповідно до п.4.14 Положення про Басейнову раду Пруту та Сірету затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України № 947 від 18.12.2018р. необхідно внести зміни до складу басейнової ради Пруту та Сірету, а саме :

- у зв’язку з припиненням трудових відносин Чернівецької ОДА з Заячуком Мирославом Дмитровичем, до складу Басейнової ради Пруту та Сірету від Чернівецької ОДА делеговано Романишина Миколу Романовича – начальника відділу міжнародного співробітництва та міжнародної технічної допомоги управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції.

- у зв’язку з припиненням трудових відносин Управління Державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області з Філіпчуком Валентином Олександровичем до складу Басейнової ради Пруту та Сірету від Управління делеговано Бойчука Сергія Івановича – начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»

- від Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича надійшло клопотання про включення до складу БР Пруту та Сірету Заячука Мирослава Дмитровича – доктора географічних наук, доцента кафедри географії України та регіоналістики. 

- від ГО «Карпатська екологічна варта» надійшло клопотання про складення повноважень представника громадської організації Мислюк Ірини Іллівни за станом здоров’я та делегування до складу Басейнової ради Телесніцького Геннадія  Никоновича – голову громадського об’єднання «Карпатська екологічна варта». 

Разом з тим, Кавуля А.В. запропонував обрати Головою басейнової ради Пруту та Сірету Заячука Мирослава Дмитровича доктора географічних наук, доцента кафедри географії України та регіоналістики ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

 

«ЗА» - 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» - немає.

 

  Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на засіданні.

 

2. Затвердити запропонований регламент роботи.

3. Внести зміни до складу басейнової ради Пруту та Сірету. Головою басейнової ради Пруту та Сірету обрати Заячука Мирослава Дмитровича.

 

 

СЛУХАЛИ: Ярошевича Олексія Євгеновича  – експерта Європейського союзу з управління водними ресурсами, який в режимі скайп-конференції представив учасникам засідання презентацію щодо результатів розробки елементів плану управління річковим суббасейном Пруту та Сірету в 2019 році та кроки на 2020 рік.

План управління річковим басейном є стратегічним планувальним документом для впровадження програми заходів, що створюють підґрунтя для інтегрованого, екологічно і економічно обґрунтованого, сталого управління водними ресурсами в межах річкового басейну на довгостроковий період. У таких планах визначають порядок здійснення заходів з оптимізації структури використання водних ресурсів по галузях національної економіки та адміністративно-територіальних одиницях, усунення дефіциту водних ресурсів в окремих регіонах; забезпечення доступності для населення якісної питної води, мінімізації проявів шкідливої дії вод, удосконалення механізму державного управління використанням водних ресурсів тощо.

Зокрема було зазначено, що відповідно до дорожньої карти від Державного агентства водних ресурсів України поставлені завдання на 2019 рік виконані в повному обсязі, а саме :

- виділено масиви поверхневих вод;

- проведено опис річкового суббасейну Пруту та Сірету;

- проведено аналіз антропогенних впливів на кількісний та якісний стан вод Пруту та Сірету;

- визначено реєстр зон, що охороняються;

- розроблено проект програми діагностичного моніторингу.

На 2020 рік заплановано виконати наступні завдання:

- виконання програми діагностичного моніторингу;

- встановлення референційних умов;

- створення класифікацій екологічного стану водних масивів;

- встановлення екологічного та хімічного станів водних масивів.

 

«ЗА» - 20.

«ПРОТИ» – немає.

«УТРИМАЛИСЬ» - немає.

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

1. Взяти до відома інформацію Ярошевича Олексія Євгенійовича щодо результатів розробки окремих елементів Плану управління річковими суббасейнами Пруту та Сірету на 2019 рік та кроки на 2020 рік.

2. Надіслати презентацію доповідача на електронну пошту членам басейнової ради.

 

СЛУХАЛИ: Корчемлюк Марту Василівну  – члена басейнової ради, голова Яремчанської міської екологічної громадської організації «МАМА-86-Яремче»  

Головною метою створення Плану управління річковим басейном Пруту було :

         - покращити розуміння бенефіціарів і зацікавлених сторін ключових елементів ВРД і процесу планування в річковому басейні;

         - інтегрувати управління водними ресурсами (поверхневими і підземними) в річковому басейні для досягнення екологічних цілей.

Відповідно до ВРД, "водне тіло" має представляти собою однорідну суб-одиницю в річковому басейні, на яку мають поширюватися екологічні цілі ВРД.

Кожне поверхневе водне тіло має бути предметом регулярної оцінки його екологічного стану, а також впровадження заходів для підтримки його доброго статусу.

Для кожної категорії поверхневих вод в межах річкового басейну визначалося відповідне поверхневе водне тіло з диференціацією по типу. Ці типи визначаються з використанням системи «A» ВРД.

Кожне поверхневе водне тіло в межах річкового басейну слід віднести до відповідного екорегіону, пов'язаному з географічними зонами. Прутський басейн відноситься до 10-го і 16-го екорегіонів (Карпати і Східні рівнини).

Для кодування розмежованих водних тіл використовували міжнародну гідрологічну систему кодування (система Хака або ієрархія Гравеліуса, відповідно до якої водотоки ранжувалися за ієрархією приток.

Аналіз навантажень і впливів, оцінку якості води в пілотному басейні р. Прут (Україна) виконували на основі даних моніторингу якості води, представлених:

- Центральною геогідрометеорологічною обсерваторією;

- Дністровсько-Прутським БУВР;

- Спільними польовими дослідженнями у 2013 та 2014 р.р.

         34 водних тіл - не під ризиком,

         52 водних тіла - під можливим ризиком, 36 водних тіл – під ризиком.

Надані дані багаторічного моніторингу ЦГО дають певну інформацію про забруднення водних тіл деякими важкими металами, нафтопродуктами і фенолами за період 2000-2011 рр..

В рамках спільних польових досліджень 2013 були досліджені 24 проби води на такі показники: вміст важких металів та пестицидів (ДДТ, альдрин, ендрин - не були знайдені у досліджених пробах вод).

Вміст фенолів в річках може свідчити про природне та антропогенне походження забруднення, так само, як і вміст важких металів, що потребує подальших досліджень і моніторингу з уточненням методу визначення та проведення верифікації в лабораторіях, що обладнані належним чутливим обладнанням для визначення важких металів, відповідно до вимог стандартів екологічної якості ВРД.

Програма заходів в даному плані включає основні та допоміжні заходи:

 

«ЗА» - 20.

«ПРОТИ» –  немає.

«УТРИМАЛИСЬ» - немає.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

1. Прийняти до відома досвід проєкту EPIRB щодо розробки плану управління басейном р. Прут

 

СЛУХАЛИ: Михайлюка Романа Йосиповича – члена басейнової ради, начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів.

Михайлюк Р.Й. зазначив, що для впровадження європейських принципів ведення моніторингу в Дністровському БУВР створена сучасна лабораторія моніторингу вод, що проводить визначення пріоритетних забруднюючих речовин для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод.

У сферу компетенції лабораторії входить визначення:

- хімічних показників якості води;

- фізико-хімічних показників якості води

- пріоритетних забруднюючих речовин;

- оперативне реагування на аварійні ситуації.

За результатами лабораторних вимірювань створена достовірна та надійна база даних досліджень, доступна на сайті Держводагентства за посиланням «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України».

Для встановлення реального стану водних масивів проводяться визначення пріоритетних забруднюючих речовин відповідно до Водної Рамкової Директиви ЄС. Лабораторія Дністровського БУВР з 45 таких токсичних органічних речовин визначає 30. Для визначення хімічного стану масивів поверхневих вод визначають вміст у них токсичних речовин, а саме:

Пестициди - токсичні органічні речовини, призначені для знищення шкідливих організмів, що вражають рослини. В Переліку їх 26, лабораторією визначаються 19.

Поліароматичні вуглеводні - токсичні хімічні сполуки, що виявляються у нафтопродуктах та інших багатокомпонентних сумішах. В Переліку їх 9, лабораторією визначаються 7.

Леткі органічні сполуки - хімічні сполуки, що легко випаровуються з кімнатної температури. В Переліку їх 5, лабораторією визначаються 4.

Важкі метали - токсичні неорганічні елементи, які містяться в батареях, акумуляторах та в бензині. В Переліку їх 4 – кадмій, свинець, ртуть, нікель.

 

 

Програма діагностичного моніторингу на 2020 рік передбачає збільшення кількості пунктів моніторингу. У басейні річок Прут та Сірет мережа пунктів спостережень при проведенні діагностичного моніторингу теж розшириться вдвічі, кількість пунктів моніторингу збільшиться з 7 до 15, а саме:

По басейну річки Прут: 

910 км - м.Яремче, питний водозабір м.Яремче,  ВУВКГ м.Яремче

864 км - с.Шепарівці, питний водозабір м.Коломия, КП "Коломияводоканал"

790 км - смт.Неполоківці, кордон Івано-Франківської та Чернівецької областей

772 км - м.Чернівці, с.Ленківці, в/з, лівий берег, 500 м вище мосту по дорозі на Чернівці

759 км - с.Магала, вплив стічних вод КП "Чернівціводоканал"

712 км - с. Тарасівці, (міст) – Орофтяни, прикордонна зона з Румунією

697 км - с. Костичани, кордон з Румунією та Молдовою, 200 м нижче впадіння р. Черлена в р. Прут

678 км  - с.Мамалига, прикордонна зона з Румунією та Республікою Молдова

р.Прутець-Яблуницький 

1 км - с.Татарів, скид зворотних вод ТОВ "Буковель" та готельно-відпочинкових комплексів с.Поляниця

р. Чорний Черемош

18 км - селище Верховина, вплив стічних вод Верховинського ВКП

р. Совиця

900 км - м.Заставна, вплив стічних вод Заставнівського ЖЕУТВЗ

448 км, м.Сторожинець, в/з

439 км, с.Петричанка, скид стічних вод Петричанського психоневрологічного будинку-інтернату

418 км, с. Черепківці, міст, прикордонна зона з Румунією

р.Мигова

01 км, с.Мигове, вплив стічних вод СП ВКФ "Саторі"

 

Начальник Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк та Голова Яремчанської міської екологічної громадської організації «МАМА-86-Яремче» Марта Корчемлюк з пропозицією доповнити Програму діагностичного моніторингу на 2020 рік в суббасейнах Пруту та Сірету наступними пунктами спостереження, а саме:

- р.Прут (вище спорт бази «Заросляк») – референційний створ

- р.Прут (після скиду КП «Коломияводоканал»)

- р.Рибниця (перед впадінням в р.Прут)

- р.Черемош (після впадіння р.Волиця).

«ЗА» - 20

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» - немає

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

 

- взяти до відома інформацію щодо впровадження нової системи моніторингу вод.

- звернутися до Дністровського БУВР з листом щодо можливості внесення зміни до Програми  діагностичного моніторингу вод в суббасейнах Пруту та Сірету на 2020 рік відповідно до вищевказаних пропозицій.

 

СЛУХАЛИ: Ющенка Юрія Сергійовича – доктора географічних наук, професора, завідувача кафедри гідрометеорології та водних ресурсів Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича, який проінформував членів ради про наукову роботу кафедри над питанням дослідження стану русел річок в суббасейнах Пруту та Сірету, а також впливу проведення руслоочисних робіт.

«ЗА» - 20

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» - немає

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

1. Інформацію щодо аналізу гідроморфологіних трансформацій у суббасейнах Пруту та Сірету прийняти до відома та використати при написанні окремих елементів плану управління.

2. Питання щодо оцінки ризиків затоплення в суббасейнах Пруту та Сірету розглянути більш детально на наступному засіданні.

 

Білоконя Миколу Васильовича начальника Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, який запропонував наступне засідання басейнової ради провести в травні місяці 2020 року.

«ЗА» - 20

«ПРОТИ» – немає

«УТРИМАЛИСЬ» - немає

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

- наступне засідання басейнової ради провести в травні місяці 2020 року.

 

Рошко Олександра Ярославовича – заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, який довів до відома присутніх, що Чернівецька область належить до густонаселених регіонів України. Значна частина населених пунктів розміщена на берегах та в долинах річок. На території області річок довжиною більше 10 км кожна, нараховується 109, їх сумарна довжина становить 2368,5 км, а загальна довжина системи протипаводкового захисту лише 139,6 км, 24 км з яких потребують реконструкції та капітального ремонту, тому проблема протипаводкового захисту є однією з найактуальніших в умовах нашої області. Впродовж року на адресу басейнового управління надходять десятки звернень від депутатів різних рівнів та місцевих громад з проханням про відведення водних потоків від берегів, що руйнуються, та їх кріплення. 

Басейнове управління використовує всі можливі джерела фінансування для попередження та ліквідації наслідків шкідливої дії вод. «Комплексна програма розвитку водного господарства та протипаводкового захисту в Чернівецькій області на період до 2021 року», затверджена рішенням XXVI сесії VI скликання Чернівецької обласної ради від 11.06.2014 №61-26/14, яка діє на даний час в області, виконується в обмежених обсягах через вкрай низьке фінансування з державного бюджету (за період з 2014 по 2019 роки – 3,7% від потреби). Такий рівень фінансування унеможливлює виконання басейновим управлінням заходів з попередження та відновлення пошкоджених паводками водогосподарських об’єктів на території Чернівецької області.

Хронічне недофінансування перешкоджає не лише досягненню Програмних завдань, а й здійсненню вкрай термінових заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. В результаті зростають ризики виникнення надзвичайних ситуацій та здорожчання вартості відновлювальних робіт.

           Для покращення протипаводкової ситуації в регіоні була розроблена і на даний час діє «Регіональна програма робіт з розчистки та регулювання русел річок Чернівецької області  на  2015-2019 роки» (далі – Регіональна Програма), затверджена розпорядженням обласної державної адміністрації від 25.09.2015 р. № 644-р.

За період дії Регіональної програми басейновим управлінням залучено коштів суб’єктів господарювання (за рахунок 30% зобов’язань) в розмірі 7,6 млн.грн. на виконання протипаводкових заходів в області (розчистка та регулювання русел річок, відрегульованих водоприймачів, міжгосподарських меліоративних каналів, кріплення берегів та дамб, водовідведення в населених пунктах, утримання та експлуатацію автоматичних гідропостів, утримання механізованого аварійного загону, створення аварійного запасу паливно-мастильних матеріалів та ін.).

Також, в рамках дії Регіональної програми створено окремий механізований аварійний загін безпосередньо при БУВР Пруту та Сірету для збільшення обсягів виконання заходів, пов’язаних із шкідливою дією вод та, як результат, покращення протипаводкової ситуації в області, а також для вирішення нагальних проблем, які стосуються першочергових заходів щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій на річках області, їх ліквідації, а також недопущенню втрати українських земель при зміні русел прикордонних річок. 

У зв’язку з закінченням терміну дії Регіональної програми, на адресу басейнового управління вже надійшло десятки звернень від райдержадміністрацій, місцевих громад та окремих громадян з проханнями щодо продовження терміну дії зазначеної програми та винесення даного питання на розгляд керівництва області. Є нагальна необхідність у завершенні вже розпочатих руслорегулюючих робіт на ділянках річок, де утворилася велика кількість алювіальних відкладень і, таким чином, створено ризики затоплення територій при проходженні наступних паводків та вирішення інших нагальних проблем з протипаводкового захисту окремих населених пунктів.

Окремо варто виділити ситуацію, яка склалася та вимагає вжиття невідкладних заходів на прикордонних ділянках річки Прут, де в результаті повеней та паводків держава втрачає свої території. Басейновим управлінням за період дії Регіональної програми проводилися роботи в прикордонній зоні на 4 ділянках з метою тимчасової стабілізації зазначеної проблеми.

Одночасно повідомляємо, що зважаючи на попередній досвід, коли басейновим управлінням не укладались договори підряду на виконання руслорегулюючих робіт у зв’язку з накладенням тимчасового мораторію на руслоочисні роботи у 2015 році, набула розмаху ситуація з незаконною вибіркою алювіальних відкладів, що завдало серйозної шкоди водним об’єктам, спричинило руйнування берегів і протиповеневих споруд та, як наслідок, призвело до додаткового навантаження на державний бюджет.   

Беручи до уваги вищезазначене, та враховуючи, що «Регіональна програма робіт з розчистки та регулювання русел річок Чернівецької області на 2020-2025 роки» знаходиться на стадії доопрацювання та потребує проходження погоджень, та у зв’язку з стурбованістю органів місцевої влади та громадськості, просимо Вас обговорити та надати своє бачення щодо вирішення даного питання.

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.

 

          - підготувати звернення від басейнової ради Пруту та Сірету на адресу Чернівецької обласної державної адміністрації щодо продовження терміну дії Регіональної програми робіт з розчистки та регулювання русел річок Чернівецької області.

        

 

 

Кавулю Андрія Васильовича заступника голови басейнової ради, який повідомив, що на адресу секретаріату надійшло клопотання від ГО «Карпатська екологічна варта» щодо переліку питань, які необхідно включити до плану роботи басейнової ради.

 

 

Рішення прийняте 20 голосами, що становить 100 % голосів членів, присутніх на зборах.