ПРОТОКОЛ № 11 засідання басейнової ради річки Прип'ять

21 грудня 2022 року № 11

Формат засідання - онлайн відео-конференція шляхом використання додатку Google Meet.

Головував: В.Азима – заступник голови басейнової ради річки Прип’ять, начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

Присутні: 29 членів басейнової ради, 11 запрошених. Усього 40 осіб (список додається).

Порядок денний засідання:

1. Водно-екологічні проблеми басейну Прип’яті за даними державного моніторингу масивів поверхневих вод та державного обліку водокористування.

2. Стан підготовки Плану управління суббасейном річки Прип’ять, зокрема розробка розділу 8, який включає перелік програм заходів, необхідних до впровадження та виконання в басейні річки Прип’ять.

3. Різне.

3.1.Про затвердження плану роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2023 рік.

В.Азима запропонував для ефективної роботи засідання басейнової ради річки Прип’ять наступний регламент роботи:

- для доповіді – до 15 хв.

- для виступу та дебатів – до 10 хв.

- для внесення пропозицій та доповнень – до 5 хв.

Члени басейнової ради річки Прип’ять одноголосно погодилися із запропонованим порядком денним та регламентом роботи засідання.

СЛУХАЛИ: М.Шкльоду– начальника відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять, яка інформувала присутніх про результати державного моніторингу поверхневих вод, державного обліку водокористування та основні водно-екологічні проблеми суббасейну Прип’яті які необхідно розв’язати, це забруднення водних об’єктів органічними, біогенними та небезпечними речовинами.

Основні тиски на стан поверхневих вод чинять підприємства житлово-комунальної галузі та промисловості в результаті скиду у поверхневі водойми неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Частка забруднених стоків, а це 5,02 млн.м³ (47,5 %) від підприємств ЖКГ та 4,36 млн.м³(41,3%) від промислового сектору.

У своєму виступі М.Шкльода зазначила, що стічні води ЖКГ створюють потенційний ризик для поверхневих водних об’єктів за рахунок надходження великої кількості органічних речовин. Найбільшого навантаження органічними речовинами зазнають МПВ у басейнах річок Горинь і Стир.

Загалом у 2021 році у поверхневі водойми відведено 116,0 млн.м³ зворотних вод, із них 10,56 млн.м³ забруднених. До переліку підприємств забруднювачів віднесено 62 суб’єкта господарювання. Максимальне навантаження відзначається у річках Устя та Горинь через відведення стічних вод міст Рівне, Сарни, Новоград-Волинський, Полонне, Шепетівка, Оржів та р. Стир- м. Луцьк та м. Вараш.

Відповідно до «Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.01.2019 № 5 в результаті діагностичного моніторингу, хімічний стан 32 масивів поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять відповідає хімічному стану «недосягнення доброго», так як має місце перевищення середніх значень (ЕНЯсер) вмісту забруднюючих речовин по 35 створах та перевищення максимальних значень (ЕНЯмах) вмісту забруднюючих речовин по 19 створах.

Результати моніторингу з дотриманням вимог ВРД забезпечують базову лінію для розробки заходів та служать для підтвердження оцінки навантажень з боку водокористувачів, агропромислового сектора, наближаючи досягнення головної мети - доброго екологічного стану поверхневих вод.

ВИРІШИЛИ:

1.Інформацію про водно-екологічні проблеми суббасейну Прип’яті за даними державного моніторингу масивів поверхневих вод та державного обліку водокористування взяти до відома.

2. Рекомендувати Басейновому управлінню водних ресурсів річки Прип’ять, Регіональним офісам водних ресурсів у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Тернопільських областях, Басейновому управлінню водних ресурсів Західного Бугу та Сяну:

2.1 врахувати результати діагностичного моніторингу для розробки заходів спрямованих на вирішення головних водно-екологічних проблем масивів поверхневих вод суббасейну Прип’яті, які необхідно розв’язати від точкових та дифузних джерел забруднення;

2.2 продовжувати інформаційну роботу з територіальними громадами, місцевими органами влади, районними державними адміністраціями з питань змін хімічного стану масивів поверхневих вод у суббасейні Прип’яті.

СЛУХАЛИ: О. Микитина – заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять, який ознайомив присутніх із головними водно-екологічними проблемами суббасейну Прип’яті за результатами оцінки антропогенних впливів на якісний та кількісний стан вод.

Характеристика антропогенного навантаження та його впливу була проведена на підставі хімічних, фізико-хімічних та гідроморфологічних показників, які відображають умови існування біотичної складової водних екосистем.

Так у суббасейні Прип’яті із 1040 МПВ 343 (33%) під ризиком недосягнення екологічних цілей; 136 (13 %) - можливо під ризиком та 561 МПВ без ризику досягнення екологічних цілей (54%).

О.Микитин у своїй доповіді наголосив, що пропозиції до програми заходів формувались відповідно до вимог:

- Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N1264-XII;

- Постанови КМУ від 17.09.1996 року N1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами);

- Закону України "Про державні цільові програми" від 18 березня 2004 року N1621-IV;

- Постанови КМУ від 31 січня 2007 року N106 "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм" (із змінами);

- Методичних рекомендацій щодо встановлення екологічних цілей та розробки програми заходів Плану управління річковим басейном.

Забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами спричинене, передусім, скидом у поверхневі водойми неочищених або недостатньо очищених стічних вод від населених пунктів, промислових підприємств та відходів тваринницьких комплексів.

За даними державного водообліку протягом 2021 року 252 суб’єкти господарювання скидали зворотні води після очистки у поверхневі водойми, із них 62 допустили їх забруднення (24,6 %).

Підсумовуючи, О.Микитин звернув увагу присутніх на те, що розробку Плану заходів заплановано на 2022-2023 роки відповідно до планів-графіків процесу розроблення ПУРБ, затверджених наказами Міндовкілля від 27.11.2020 № 313 та від 15.11.2021 № 752 пункту 8 «Розробка повного переліку програм (планів) для району річкового басейну».

ВИРІШИЛИ:

1.Інформацію щодо стану підготовки Плану управління суббасейном річки Прип’ять, зокрема розробки розділу 8, який включає перелік програм заходів, необхідних до впровадження та виконання в басейні річки Прип’ять взяти до відома;

3. Різне.

3.1. Про затвердження плану роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2023 рік.

СЛУХАЛИ: В.Азиму – заступника голови басейнової ради річки Прип’ять, начальника БУВР Прип’яті, який наголосив, що згідно Положення про басейнову раду річки Прип’ять на розгляд представлено План роботи басейнової ради на 2023 рік сформований з урахуванням пропозицій наданих членами басейнової ради, яким передбачено проведення двох засідань протягом 2023 року.

ВИРІШИЛИ: