Скільки води забрано з поверхневих водойм у 2019 році водокористувачами? Хто лідери у споживанні води? Відповіді на ці питання можна знайти у щорічних загальних показниках використання водних ресурсів в Україні. Держводагентство готове  поділитися з вами цими цифрами державного обліку водокористування за 2019 рік.

Тож розпочинаємо нашу нову рубрику #Водокористування

Тут, дорогий читачу, ми познайомимо тебе з даними державного обліку водокористування, які узагальнюють наші фахівці. Вони їх аналізують, підсумовують, а потім використовують у роботі для прийняття ефективних рішень у сфері водного менеджменту.

Що таке Державний водний кадастр за розділом «Водокористування»?

Державний облік водокористування ведеться для систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.

Отже, скільки води усього було забрано у 2019 році із поверхневих водойм?

Усього у 2019 році із природних водних об'єктів забрано 11,1 куб. км води. Для порівняння – це як 3 повних об’єми Київського водосховища.

У порівнянні з 2018 роком загальний забір води трохи зменшився, адже у минулому році він становив 11,3 куб. км води.

Причому забір прісної води у 2019 році склав 10,6 куб. км, а морської всього 0,5 куб. км. Відповідні показники минулого року такі 10,7 куб. км прісної води та 0,6 куб. км морської води. Морська вода використовується в основному у виробничих процесах на підприємствах чорної металургії (0,49 куб. км).

Зазначимо, що найбільшим користувачем прісної води традиційно залишається аграрний сектор, який у 2019 році спожив із водних об’єктів 4,4 куб. км води. До речі, у 2018 році ця цифра становила трохи більше – 4,7 куб. км.

Українська промисловість на другому місці за об’ємами використання води, у 2019 році нею забрано 4,3 куб. км, а у 2018 році – 4,1 куб. км води. Найбільше води забирають: теплоелектростанції, атомні електростанції, підприємства чорної металургії та вугільної промисловості.

Третє місце посідає комунальне господарство, яке торік забрало 2,4 куб. км води, у 2018 році ця цифра була аналогічною.

Отже, підсумовуємо. На основі цифр водного кадастру останніх двох років, можна констатувати, що водокористування в Україні істотно не змінюється та тримаються практично одному на рівні.

Про що це говорить? Що в Україні ще, на жаль, не сформована культура ощадливого водокористування.

Більшість основних водокористувачів не впроваджують дієві заходи із економії води, відсутні сучасні водоощадливі технології, які б допомогли зберегти водні ресурси України, користувачі комунальних послуг не задумуються про те, що завтра з крану може перестати текти вода.

Ці питання в умовах змін клімату, минулорічних і цьогорічних гідрологічних умов є надзвичайно актуальними.

Враховуючи вищевикладене стає зрозумілим, що покращення екологічного стану вод в Україні можливе лише консолідувавши зусилля всіх стейкхолдерів як тих, які користуються водними ресурсами, так і тих, які дбають про покращення їх екологічного стану.