Сьогодні у режимі відеоконференції Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування були проведені Комітетські слухання на тему: «Про проблеми затоплення шахт і забруднення питної води в межах Донецької і Луганської областей», участь у яких взяли фахівці Агентства і детально поінформували учасників засідання про актуальні водні проблеми у Донецькій та Луганській областях.

 

Зазначені області, які розташовані у басейнах річок Дону, Приазов’я та Дніпра, є одними з найбільш антропогенно навантажених в Україні. З гідрографічної точки зору, в «сірій» зоні, в «зоні зіткнення» та на тимчасово окупованій території перебуває лінія вододілу між басейном Сіверського Дінця та річками Приазов’я. На ній відбувається формування поверхневого стоку приток Сіверського Дінця у Донецькій області та від якої залежить напрямок поширення забруднення у разі можливого пошкодження інженерної інфраструктури на межі зіткнення як на контрольованій території, так і на тимчасово окупованій території.

 

На території Донецької області розташовані 4 поверхневих питних водозабори (підрозділи КП «Компанія «Вода Донбасу»). Найбільший об’єм забору води здійснюється РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» в канал Сіверський Донець-Донбас. У 2019 році об’єм забору склав 492,7 млн. куб. м.

 

Річки, які межують з тимчасово непідконтрольною територією у Донецькій області, не здійснюють вплив на якісний стан питного водозабору на Донецьку область у канал Сіверський Донець-Донбас.

 

Вплив на питний водозабір зі Старо-Кримського водосховища з тимчасово окупованої території також не здійснюється, оскільки р. Кальчик, на якій розташовано водосховище, та його притоки повністю знаходяться на підконтрольній території.

 

Основним джерелом поверхневих вод у Луганській області є р. Сіверський Донець. Головним підприємством, яке здійснює питне водопостачання Луганської області з поверхневих водних об’єктів, у т.ч. на тимчасово окупованій території, є КП «Попаснянський районний водоканал». Питний водозабір розташований на р. Сіверський Донець і у 2019 році ним було забрано з річки 33928,8 тис. куб. м води, або 92,9 тис. куб. м на добу.

 

У Донецькій області (на підконтрольній території), за даними державного обліку водокористування, у 2019 році 10 підприємств вугільної промисловості здійснювали скид шахтно-кар’єрних вод до поверхневих водних об’єктів басейну р. Казенний Торець (басейн р. Сіверський Донець) в об’ємі 17,05 млн. куб. м. Вугільні шахти в районі басейну річок Приазов’я зараз повністю знаходяться на тимчасово непідконтрольній території.

 

Разом з тим, з 2016 року в скидах шахтно-кар’єрних вод, що не використовуються, забруднюючі речовини не відображаються. Отже, відстежити вплив шахтно-кар’єрних вод на поверхневі водні об’єкти не є можливим. До 2016 року шахтно-кар’єрні води відносились до категорії забруднених.

У Луганській області у 2019 році 11 підприємств вугільної промисловості здійснювали скид до поверхневих водних об’єктів басейну р. Сіверський Донець (по руслу р. Сіверський Донець та у притоки, що нижче розташування поверхневого питного водозабору КП «Попаснянський районний водоканал») в об’ємі 16,63 млн. куб. м.

 

Розглянувши актуальні проблемні питання, Агентством запропоновано включити до проєкту рішення Комітету наступні пропозиції щодо:

- забезпечення виконання вимірювань у рамках моніторингу масивів поверхневих та підземних вод у басейнах річок Дону, Приазов’я та Дніпра суб’єктами державного моніторингу вод (Держводагентство, Держгеонадра, ДСНС);

- необхідності підготовки змін до Порядку ведення державного обліку водокористування, що затверджений наказом Мінприроди від 16.03.2015  № 78, у частині зазначення обсягів скидів забруднюючих речовин при скиданні шахтно-кар’єрних вод водокористувачами.