Триває активна фаза консультацій з громадськістю щодо головних водно-екологічних проблем Дніпра. Зокрема, 15 вересня відбулося позачергове онлайн-засідання басейнової ради нижнього Дніпра, під час якого Голова Держводагентства Валентин Шліхта вкотре закликав присутніх до активної участі.

 

«Сутність басейнової ради полягає в тому, що вона зібрала всіх стейкхолдерів, які дотичні до водних питань. Нижній Дніпро має свої регіональні особливості. По-перше, це велика аграрна частина України, яка потребує значної кількості води для зрошення угідь, а по-друге, це наявність доступних для використання водних ресурсів. При такій ситуації важливим є баланс між природними водними можливостями і аграрними потребами. У свою чергу басейнова рада – має зважати та враховувати думки всіх зацікавлених сторін у процесі підготовки плану управління річковим басейном нижнього Дніпра, адже тільки консолідованими зусиллями можна досягти вагомого результату – доброго стану вод» - зазначив Голова Агентства.

 

Отже, експертами проєкту «Водна ініціатива плюс» було представлено головні проблеми суббасейну Дніпра:

Крім цих головних проблем, до переліку слід включити забруднення побутовими відходами (зокрема пластику) та зміни клімату (з паводками та посухами).

 

Враховуючи, що Дніпро є однією з найбільших річок Європи, територія його басейну характеризується найскладнішими гідрогеологічними умовами. В середньому по суббасейну використовується близько 10,9 % підземних вод від прогнозних.

 

Рівень забруднення органічними речовинами розподіляється між точковим і дифузним у співвідношенні 34% і 66%, відповідно. Вплив точкових джерел майже повністю визначається житлово-комунальним господарством, частка промисловості становить 0,3%. У суббасейні нижнього Дніпра проживають переважно містяни – 84%. У межах суббасейну розташоване друге за величиною у басейні Дніпра місто Дніпро, населення якого сягає майже 1 млн. чол., та ще 6 великих міст - це Херсон, Запоріжжя, Кривий Ріг, Кам’янське, Павлоград. Разом вони формують 75% органічного навантаження на поверхневі води. Найбільшого навантаження зазнають р. Самара та Каховське водосховище. Майже у 5 разів менше порівняно з ними – річки Інгулець, Мокра Московка, Дніпро нижче Херсона.

 

Щорічне навантаження азотом сягає понад 9360 т. Це єдиний у басейні Дніпра суббасейн, у якому роль точкового забруднення азотом переважає частку дифузного, відповідно, 52% і 48%.

 

Іншою характерною особливістю суббасейну нижнього Дніпра є те, що дифузне надходження сполук азоту більшою мірою визначається сільським населенням. Цей факт пояснюється маловодністю річок суббасейну. Позитивний баланс азоту у ґрунтах сільськогоподарських угідь створює потенційну небезпеку забруднення вод від сільськогосподарських джерел. Найбільша небезпека дифузного забруднення вод пов’язана з іригацією, що проводиться переважно у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях.

 

Також води нижнього Дніпра зазнають значного навантаження важкими металами. Два підприємства (КП "Днiпроводоканал" ДМР, КВП КМР "Мiськводоканал", м. Кам’янське) сумарно за рік відводять 2420 кг сполук нікелю, 109 кг кадмію та 71 кг плюмбуму, які входять до списку пріоритетних речовин. Серед інших металів, у великій кількості надходять манган, хром та купрум. Про систематичне забруднення водосховищ нижнього Дніпра важкими металами свідчить їхнє накопичення у донних відкладах.

 

Майже всі річки суббасейну є істотно зміненими і лише 28 з 243 річок (11,5%) не зазнали жодних гідроморфологічних змін.