Опади не полишають Карпатський регіон вже майже місяць. Відповідно це спричиняє різке та небезпечне підвищення рівнів води у річках басейнів Дністра, Пруту, Сірету та Тиси.

За даними Українського гідрометцентру, протягом 23-24 червня у Карпатському регіоні випало 200-235 мм опадів. До того ж, половина з них випала локально протягом трьох годин.

Відповідно такі опади призвели до значного підтоплення деяких населених пунктів, де рівні у річках піднімалися, але дамби залишилися не ушкодженими, а населені пункти підтопило дощовими, а не річковими водами.

Крім того, внаслідок значних та сильних дощів 23 та 24 червня 2020 року, на Дністрі на ділянці Галич – Залiщики відбулося формування високого дощового паводка.

На сьогодні вода вийшла та зберігається на заплаві на р. Дністер - в/п Журавне, Галич, Нижнів, річках Бистриця, Свіча, Перевозець (басейн Дністра), Тиса - в/п Тячив - Хуст. На більшості річок Карпатського регіону сформовані максимуми рівнів води, близькі та вищі за середні багаторічні максимальні значення. Перевищення історичних максимумів не спостерігається.

Рівні води збільшуються у математичній прогресії, але водогосподарські організації Держводагентства у межах можливостей оперативно реагують на штормові попередження від Українського гідрометцентру.

Зазначимо, що водогосподарська інфраструктура захищає більшість осель місцевих мешканців. Але внаслідок постійних коливань рівнів води та враховуючи високу водність на окремих ділянках гірських річок руйнуються берегоукріплення, пошкоджені під час проходження попередніх паводків (2017, 2019 роки), які не були відновлені.

Тому паводкова хвиля, яка триває останні дні через сильні опади, призвела до надзвичайних наслідків.

В останнє такі паводки формувалися у липні 2008 року та червні-липні 2010 років.

У 2008 році внаслідок випадіння дуже сильних опадів на річках Карпат сформувався екстремально високий дощовий паводок, що проходив декількома піками та за гідрологічними характеристиками був близьким до історично високого паводка, який проходив на цій території у червні 1969 року.

Зокрема, внаслідок значних опадів на території Львівської області відбувся підйом рівнів води на річках, рівнів ґрунтових вод та підтоплення об’єктів у адміністративних районах Львівської області та містах Червоноград, Борислав.

У 2008 році паводок спричинив дуже високий та інтенсивний приплив до Дністровського водосховища внаслідок значних та тривалих дощів. Максимум припливу сформувався 27 липня величиною 5680 м3/с, що мало 2% забезпеченість максимумів дощових паводків.

Він був найбільшим за період існування Дністровського водосховища (скид з водосховища 3400 м3/с). Для порівняння 23-24 червня скидні витрати із Дністровського водосховища становили 2000-2050 м3/с, з 14.00 25 червня – 1870 м3/с.

У 2008 році найбільші рівні на річках були близькими до історичних, а по ряду постів – на 30-90 см перевищили їх значення. Паводок 23-24 червня 2020 року по рівнях затоплення не перевищив 2008 рік, але цього року зони затоплення паводковими водами більші ніж у 2008 році.

Наслідками проходження катастрофічного паводка 2008 року стали – загибель 30 людей, підтоплення 41 тис. житлових будинків, 34 тис. га сільгоспугідь, руйнування 671 км автошляхів, 561 пішохідного мосту, 31 км захисних дамб і 29 км берегоукріплень.

Ще один такий катастрофічний паводок пройшов у червні та першій половині липня 2010 року у басейнах р. Дністер та річок Прикарпаття.

Зокрема, внаслідок активної циклонічної діяльності випали 2 - 4 місячні норми опадів, внаслідок чого спостерігались значні підйоми рівнів води (до 4 - 5 м). За цей період на Дністровському водосховищі зафіксовано чотири дощових паводки, останній – найбільший (10 липня приток води до водосховища становив близько 3800 м3/с).

Максимальний скид з водосховища складав 2000-2050 м3/с, як і станом на 23-24 червня.

Від негативної дії погодних умов у 10 районах Чернівецької та 6 районах Івано-Франківської областей постраждало 347 населених пунктів, у тому числі місто Чернівці. Було зруйновано та пошкоджено автомобільні і залізничні мости, автошляхи, водозахисні дамби і берегоукріплення.

Внаслідок стихії загинуло 3 особи, 1 особа пропала безвісти, зруйновано 108 житлових будинків, 733 зазнали значних пошкоджень та 1402 будинки пошкоджено. Було підтоплено 105 населених пунктів, 4400 житлових будинків, 2980 домогосподарств, 7181 підвальних приміщень, понад 15000 присадибних ділянок, понад 5000 криниць, близько 2000 га сільськогосподарських угідь.

Збитки від паводка, який іще триває на заході України, ще важко підрахувати, але у будь-якому разі вони будуть значними для країни.

Варто зазначити, що у зв’язку з відсутністю фінансування на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації 2019 року, паводок 2020 року спричинив подальше руйнування раніше пошкоджених гідротехнічних споруд.

Відповідно, зволікання у фінансуванні зазначених заходів призводить до непродуктивних втрат бюджетних коштів, а саме здорожчання відновлювальних робіт (в середньому на 20% з кожним наступним паводком). В подальшому при виникненні аналогічних паводків гідротехнічні споруди не зможуть витримати напір води та будуть повністю розмиті, що може призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків для Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Додамо, що відповідно до результатів міжнародного аудиту попередження та ліквідації наслідків паводків, проведеного в Україні, Грузії, Республіці Сербія, Республіці Польща, Республіці Білорусь тощо сума коштів, вкладених у зниження ризиків виникнення катастрофи, є найбільш ефективною, оскільки належні заходи щодо попередження та запобігання можуть значно зменшити негативні результати, спричинені стихійними лихами. Зокрема, в українських реаліях 1 вкладена у протипаводковий захист гривня економи 7, які будуть витрачені на відновлювальні роботи.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку паводки є одними з найбільш поширених природних катастроф у світі, збитки від яких щороку складають близько 40 млрд доларів США.