«”Цвітіння” стає «хронічною хворобою» українських водойм.

 

Цього року, власне, як і в попередні, такі явища фіксуються на річках України.

 

Насамперед це природний процес, проте внаслідок високих температур, зниження водності, проточності, нітратного та фосфатного забруднення він набуває більш інтенсивного розвитку. У поверхневі водойми минулого року  надійшло понад 6 тис. тонн фосфатів, які стимулюють розвиток синьо-зелених водоростей.

 

Як наслідок, ми спостерігаємо неприємні візуальні явища: доволі яскравий зелений колір водойм, мутність, в’язкість води тощо.

 

З позитивного – в цьому році «цвітіння» розпочалось дещо пізніше. Зокрема, у м. Києві у 2019 році в кінці червня вже була активна його фаза. Натомість у 2021 році ці процеси розпочались тільки на початку липня.

 

Для вирішення чи принаймні мінімізації проблеми забруднення річок від точкових джерел забруднювачів необхідно насамперед модернізувати морально та технічно застарілі очисні споруди. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка, зокрема, передбачає імплементацію норм Директиви про міські стічні води. Впровадження цієї директиви є найбільш вартісним серед «водних» директив, проте надзвичайно важливим. І саме ці заходи мають бути реалізовані у рамках її впровадження.

 

В частині зменшення дифузного забруднення азотом та фосфором важливими для запровадження є норми Нітратної директиви. Вона передбачає впровадження Кодексу кращих сільськогосподарських практик, відповідно до якого сільське господарство має дотримуватись органічних та мінеральних добрив», – розповіла начальниця відділу моніторингу поверхневих вод та меліорованих земель Марія Шпанчик.