Тривають консультації з громадськістю щодо визначення головних водно-екологічних проблем басейну Десни та верхнього Дніпра.

Зокрема, у День Десни провела своє онлайн засідання однойменна басейнова рада.

Традиційно націливши на активну роботу всіх учасників консультацій, Голова Держводагентства Валентин Шліхта зазначив: «Басейнові ради сформовані таким чином, що вони забезпечують представництво всіх зацікавлених сторін. І саме активна участь цих сторін забезпечить прийняття ефективних рішень на державному рівні. Держводагентство приділяє дійсно велике значення роботі басейнових рад. І як доказ цього працює над розширенням повноважень басейнових рад, зокрема, вже підготовлено відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який узгоджено із заінтересованими органами влади та подано на розгляд Кабінету Міністрів України».

Отже, першочерговими для вирішення всіма присутніми онлайн заходу визначено такі основні проблеми Десни та верхнього Дніпра:

Крім цих головних проблем, до переліку також включено забруднення побутовими відходами, зокрема пластиком, та зміни клімату. Разом з тим, громадськістю закцентовано особливу увагу на серйозній проблемі розораності берегів Десни, і запропоновано розглядати цю проблему як одну з основних. 

Надалі, експертами проекту ЄС "EUWI+" проінформовано присутніх про головні водно-екологічні проблеми Десни та верхнього Дніпра в деталях. Зокрема, що забруднені речовини до водних об’єктів надходять двома основними шляхами: від стаціонарних водовипусків стічних вод та нестаціонарних. Точкове забруднення складає 38%, а дифузне 62%. Точкове забруднення майже повністю визначається житлово-комунальним господарством, а частка промисловості не перевищує і 0,6%. У суббасейні Десни є лише одне велике місто – це Чернігів, яке і формує понад третину органічного навантаження на поверхневі води. Особливістю суббасейнів є те, що майже половина населення проживає у середніх містах, що і визначає основний вплив на забруднення вод органічними речовинами. Найбільшого навантаження зазнають річки Білоус, Сейм, Шостка.

Дифузне навантаження пов’язане з домогосподарствами, які не мають каналізації. Це передусім сільське населення та частина міського. Зокрема, з 68 населених пунктів міського типу лише 18 мають каналізацію.

Забруднення азотом спостерігається у басейнах малих річок Пакулька, Дібровка, Полонка, Серна, Конопелька та ін. і більшою мірою визначається сільськогосподарським виробництвом (мінеральні добрива, ерозія, розораність берегів).

Що стосується забруднення небезпечними речовинами, то жодне з підприємств у суббасейнах Десни і верхнього Дніпра не звітує про скид небезпечних речовин. Це і буде першочерговою задачею для досліджень у новій Лабораторії моніторингу вод Північного регіону. Адже небезпечні речовини несуть велику загрозу при використанні води як людиною, так і для життя водних мешканців.

Нагадуємо, що консультації з громадськістю триватимуть до 15 вересня.

Не будьте байдужими, Десна і Дніпро – річки, які заслуговують на те, щоб бути чистими! Зробіть свій внесок у майбутнє річки – заповніть анкету!