Щороку третьої неділі травня Україна вшановує пам'ять мільйонів співвітчизників, закатованих радянським тоталітарним режимом. Цей день є символом незламності нашого народу та суворим нагадуванням про те, що політичні репресії, голодомори та депортації — це ціна, яку українці платили за те, щоб зрештою вибудувати власну незалежну державу.

Ми проводимо чітку паралель між злочинами минулого та сучасною російською агресією. Непокаране зло радянських часів повернулося нині у вигляді нищівних ракетних ударів, катувань і викрадень людей. Та тоталітаризм чудово розуміє лише силу, силу спротиву й правди.

Наш спротив триває крізь покоління — від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв на полі бою. Пам’ять про тих, кого намагалися стерти в безіменних ровах Биківні, сьогодні стає нашою зброєю проти пропаганди та брехні. Злочинці минулого вже засуджені історією, а сучасні вбивці неминуче постануть перед міжнародним трибуналом.

Ми обираємо волю, бо знаємо ціну тоталітарного мовчання. Сьогодні, маючи власну державу та Збройні Сили України, ми єдині у прагненні захистити нашу ідентичність та відновити справедливий мир. Український дух неможливо розстріляти — він був і залишається вільним.

Пам’ятаємо кожного. Віримо у Перемогу!