Захід розпочався із обговорення проєкту «Реконструкція об’єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море на українській ділянці Дельти». Під час заходу було заслухано представника філії «Дельта–лоцман» ДП «АМПУ», яке є замовником цього проєкту.

Враховуючи те, що сьогодні канал Дунай – Чорне море є стратегічно та економічно важливим об’єктом, члени ради одностайно вирішили звернутися до Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства інфраструктури України з клопотанням забезпечити публічний доступ до технічного завдання на виготовлення проєкту та прозорість в прийнятті рішень та проведення робіт.

Керівниця БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Лілія Гричулевич поінформувала присутніх про хід виконання інвестиційного проєкту «Забезпечення комплексу заходів від шкідливої дії вод та для екологічного оздоровлення української частини нижнього Дунаю в Одеській області».

Зокрема зауважила, що питання реалізації інвестпроєкту на сьогодні актуальне для українського Придунав'я не тільки з точки зору захисту від шкідливої дії вод, але й для забезпечення водними ресурсами Придунайського регіону, що особливо важливо в періоди маловоддя. Реалізація інвестиційного проєкту має на меті покрашення як господарської, так і екологічної ситуації в Придунайському регіоні.

Одностайним рішенням по цьому питанню було звернутися до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, народних депутатів України щодо необхідності фінансування заходів, передбачених інвестиційним проєктом. Також було підтримано ідею залучення водокористувачів, які займаються риборозведенням, до реалізації заходів.

Під час засідання було проаналізовано режими роботи Придунайських водосховищ. Режими роботи водосховищ Кагул, Картал, Ялпуг-Кугурлуй, Катлабух, Китай на даний час, у зв'язку з низькими рівнями води р. Дунай, регулювався в залежності від можливості самопливного поповнення в березні і в червні-липні. Через низькі рівні Дунаю, відсутність опадів і замулені канали, водообмін на Придунайських водосховищах у поточному році був недостатнім. Тому члени басейнової ради дійшли спільної згоди щодо необхідності реконструкції та відновлення гідротехнічних споруд, які забезпечують водообмін Придунайських водосховищ для чого вишукати можливості додаткового фінансування.

На завершення засідання Інна Гоч, координатор проєкту іхтіології WWF Україна розповіла про реалізацію проєкту «Життя дунайським осетровим у Нижньодунайському регіоні» та позитивні результати взаємодії координаторів проєкту з рибальськими господарствами, правоохоронними органами, місцевими мешканцями та ринками збуту.