ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного агентства

водних ресурсів України

 28 лютого 2017 року №  34

 

ПОГОДЖЕНО

Рішення НАЗК

5 травня 2017 року № 182

 

 

 

 

1. Визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у Державному агентстві водних ресурсів України, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.

Антикорупційна програма (далі – АП) Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство, Державний орган) розроблена в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), з метою створення у Держводагентстві системи прийняття рішень у сфері антикорупційної політики Державного органу з урахуванням чинників, які призводять до корупції. Згідно з розділом 3 Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» (далі – Антикорупційна стратегія), Методологією оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, прийнятої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 № 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1718/29848 (далі – Методологія), АП складена на підставі результатів проведеного аналізу корупційних ризиків у сфері діяльності Держводагентства. Одним із основних напрямів у сфері запобігання та протидії корупції є виявлення корупційних ризиків, які можуть виникнути в діяльності Держводагентства, а також усунення умов та причин виникнення цих ризиків.

Антикорупційна програма передбачає подальше впровадження механізмів ефективної системи запобігання корупції в Держводагентстві, з метою впровадження прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків в діяльності Держводагентства та підвищення рівня довіри громадян і суб’єктів водогосподарської діяльності.

Держводагентство на постійній основі здійснює заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції відповідно до вимог чинного законодавства у частині:

- обмеження щодо використання службових повноважень чи свого службового становища;

- обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

- обмеження щодо одержання дарунків, запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;

- обмеження спільної роботи близьких осіб;

- обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави;

- організації заходів із здійснення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави;

- фінансового контролю;

- кодексу поведінки;

- урегулювання конфлікту інтересів;

- правової експертизи нормативно-правових актів;

- прозорості інформації;

- надання Держводагентством Національному агентству з питань запобігання корупції прямого доступу до інформаційних баз даних, власником яких є Держводагентство.

З метою реалізації антикорупційної політики Держводагентство у межах компетенції забезпечує:

- участь громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції;

- інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції;

- сприяння особам, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції;

- вжиття заходів, щодо притягнення до відповідальності осіб за корупційні правопорушення (правопорушення, пов'язані з корупцією) або прийняття відповідних правових рішень згідно з чинним законодавством;

- усунення наслідків корупційних правопорушень;

- контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції.

 

2. Оцінка корупційних ризиків у діяльності Держводагентства, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють.

Під корупційними ризиками слід розуміти правові, організаційні та інші фактори та причини, які породжують, заохочують (стимулюють) корупцію і корупційні правопорушення при здійсненні контрольно-наглядових функцій посадовими особами апарату Держводагентства.

Оцінку корупційних ризиків на 2017 рік здійснено комісією з оцінки корупційних ризиків у Держводагентстві, утвореною наказом Держводагентства від 26.01.2017 № 12, відповідно до Методології за критеріями ймовірності виникнення ідентифікованих корупційних ризиків та наслідків корупційного правопорушення, чи правопорушення пов’язаного з корупцією. Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків наведено у додатку.

Серед таких ризиків вбачається недосить ефективні діючі антикорупційні плани. Існуючі плани з питань запобігання корупції Держводагентства за минулі роки здебільшого відтворювали положення відповідних актів вищого рівня. Рівень виявлення фактів корупції низький, оскільки відсутня дієва система виявлення та аналізу корупційних ризиків, а також немає механізмів повідомлення про підозри в корупції та захисту осіб, які про них повідомляють.

Також вбачаються ознаки можливого корупційного ризику у вигляді наділення посадових осіб дискреційними повноваженнями - сукупністю прав та обов’язків, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Дискреційні повноваження можуть виявлятися у діяльності посадових осіб при здійсненні контрольно-наглядових функцій і мають такі ознаки:

- дозволяють посадовій особі на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватися або припинятися правовідносини, наприклад, під час здійснення інспектувань  водогосподарських організацій;

- дозволяють посадовій особі обрати форму реалізації своїх
повноважень – вчинення, утримання від вчинення адміністративної дії;

- наділяють посадову особу правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

- надають можливість посадовій особі на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати право прийняття рішення щодо строків і процедур виконання підлеглим особам.

Це може спричиняти виникнення конфліктів інтересів при виконанні посадових обов’язків, непрозорого кадрового добору, що призводить до роботи на одному підприємстві у прямому підпорядкуванні близьких  або некомпетентних осіб, наближених до керівництва, лобіювання приватних інтересів  водогосподарських  організацій.

Усунення такого ризику, як правило, потребує удосконалення нормативно-правової бази, яка регулює діяльність Держводагентства.

Одним із корупційних ризиків є недоброчесність поведінки посадових осіб Держводагентства і неналежне виконання завдань і функцій, визначених Положенням про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 393, положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників. Етично-психологічні аспекти та соціально-правові фактори мають досить великий вплив на сумлінність посадових осіб при виконанні трудових обов'язків, оскільки службовець завжди приймає рішення у першу чергу на підставі власного досвіду, психологічного відношення до виконуваної роботи, а також ґрунтуючись на особистих переконаннях і персональному соціально-матеріальному становищі.

Керівники повинні демонструвати та заохочувати етичну поведінку, зокрема, шляхом створення адекватних умов роботи, надання дієвої оцінки показників роботи.

Умови роботи також мають заохочувати етичну поведінку (умови прийняття на роботу, перспективи просування по службі, можливості підвищення освіти й кваліфікації, адекватна оплата праці та політика у сфері роботи з кадрами).

Аналізуючи корупційні ризики у діяльності посадових осіб Держводагентства, слід звернути увагу на відсутність дієвого контролю з боку безпосереднього керівництва.

У свою чергу,  недостатній контроль  з боку керівництва є корупційним ризиком. Слід зазначити, що недостатній контроль може спричинити виникнення  інших  корупційних  ризиків. 

Надзвичайно серйозною залишається проблема корупційних проявів під час публічних закупівель. Слід забезпечити моніторинг реалізації нових положень чинного законодавства України, аналіз їх ефективності з точки зору усунення корупційних ризиків та відповідне коригування у разі виявлення недоліків.

Зазначені ризики можуть призводити до значних фінансових затрат (судові витрати, штрафні санкції, виплати за судовими рішеннями тощо), неякісного виконання завдань та функцій, а також пониження іміджу Держводагентства.

 

З метою усунення та мінімізації корупційних ризиків у роботі Держводагентства передбачається здійснити низку організаційних заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості контрольно-наглядових функцій, адміністративних рішень, ширшого використання інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення ефективної роботи громадської приймальні, розміщення на   веб-сайті Держводагентства інформації щодо оформлення заявок на отримання дозволів  та здійснення інших офіційних дій Держводагентства.

Заходи щодо усунення корупційних ризиків, які передбачені АП, відображені у звіті  результатів оцінки корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення на 2017 рік.    

Постійний та систематичний контроль за здійсненням заходів щодо усунення корупційних ризиків, які передбачені АП, здійснюється безпосередньо керівництвом Держводагентства та головним спеціалістом з питань запобігання корупції.

Для ефективного запобігання вчиненню корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, керівники мають дотримуватися наступних принципів та правил:

 - принцип «багатьох очей». Мається на увазі скорочення випадків прийняття посадовими особами відвідувачів сам-на-сам, здійснення контролю за діяльністю на робочому місці;

- приділення більшої уваги посадовим особам з підвищеним корупційним ризиком;

- постійне врахування рівня службового та психологічного навантаження на кожного підлеглого працівника;

- постійного діалог з кожним підлеглим працівником;

- поінформованість та врахування службових і особистих проблем, негараздів кожного підлеглого працівника;

- виявлення особливої уваги до підлеглих працівників, які мають проблеми.

 Необхідною складовою заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють корупції, є інформування працівників щодо небезпеки корупції та наслідків корупційної поведінки, проведення спеціальних занять, спрямованих на формування знань, морально-психологічних установок щодо неприпустимості вчинення корупційних правопорушень.

 У найкращому випадку контроль з боку керівництва має містити всі перераховані категорії, процедури здійснення профілактичних і контрольних заходів із запобігання корупційним проявам. 

 

4.1. Забезпечити якісний добір і розстановку кадрів на засадах неупередженого конкурсного відбору та проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави.

4.2.  Вдосконалити процес відбору нових кадрів та розробити систему заходів стимулювання професійної діяльності співробітників Держводагентства.

4.3. Поширювати інформацію про корупцію як негативне, багатоаспектне соціальне явище, проводити заходи із формування світогляду неприйняття корупції.

4.4. Забезпечити організацію і проведення підвищення кваліфікації та спеціалізованої підготовки посадових осіб Держводагентства з питань антикорупційного законодавства.

4.5. Проводити навчання службовців Держводагентства з питань етики, дотримання антикорупційних вимог та доброчесного повідомлення про факти корупції.

4.6. Вжити заходів щодо формування у співробітників Держводагентства психологічної установки щодо позитивності правомірного способу життя.

4.7. Оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо запобігання і протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, з метою створення атмосфери суспільної нетерпимості до корупційних форм поведінки та громадського осуду осіб, які вчинили корупційні діяння.

 

5. Процедури  щодо  моніторингу,  оцінки  виконання та періодичного

Реалізація Програми здійснюватиметься шляхом її опрацювання та затвердження Головою Держводагентства, з подальшим розробленням комплексу організаційно-управлінських і практичних заходів, виданням відомчих організаційно-розпорядчих документів.  

Структурні підрозділи Держводагентства забезпечують виконання АП.

АП Держводагентства підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій фахівців з

питань щодо протидії корупції.  

Структурні підрозділи, визначені відповідальними за здійснення заходів щодо усунення корупційних ризиків, повинні щоквартально до 10 числа наступного місяця за звітним надавати звіти про виконану роботу головному спеціалісту з питань запобігання корупції.

 

6. Інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.

6.1. Налагодити взаємодію з Національним антикорупційним бюро та Національним агентством з питань запобігання корупції, здійснювати перевірки осіб, які претендують на зайняття посад у Держводагентстві, та у разі підтвердження інформації за їх результатами направляти матеріали до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення.

6.2. Залучати громадськість до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики, забезпечувати оперативне реагування на повідомлення, що надходять від суб’єктів водогосподарської діяльності та громадян, щодо можливих корупційних правопорушень з боку посадових осіб Держводагентства, інформувати заявників про результати її розгляду.

6.3. Притягати працівників Держводагентства, які порушують положення цієї АП, за результатами відповідних службових розслідувань чи перевірок, до дисциплінарної відповідальності відповідно до чинного законодавства України. 

6.4. Притягати до дисциплінарної відповідальності у встановленому законодавством порядку осіб, які вчинили корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією, однак судом не застосовано до них покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.